Рішення

від 23.10.2014 по справі 908/3208/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/74/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 Справа № 908/3208/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Завод агротехнічних машин" (69118, м.Запоріжжя, вул. Чубанова, 1)

до відповідача: Приватного підприємства "Фірма "Еффорд" (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-А)

про стягнення 9 747,52 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Прокопенко І.Г., довіреність №01-014 від 24.12.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

Публічне акціонерне товариство "Завод агротехнічних машин" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма "Еффорд" про стягнення заборгованості за договором оренди №422 від 01.01.2012 р. в розмірі 9 747,52 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України та умови укладеного з Приватним підприємством "Фірма "Еффорд" договору оренди № 422 від 01.01.2012 р. При цьому вказує, що за період з 01.03.2014 р. по 25.08.2014 р., включно, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 9747,52 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.09.2014 р. порушено провадження у справі №908/3208/14, присвоєно справі номер провадження 30/74/14, розгляд якої призначено на 02.10.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2014 р. у зв'язку із відрядженням судді Кагітіної Л.П. та знаходженням з 29 вересня 2014 р. по 10 жовтня 2014 р. у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України судове засідання перенесено з 02.10.2014 р. на 23.10.2014 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованості за договором оренди № 422 від 01.01.2012 р. в розмірі 9747,52 грн. До матеріалів справи долучено довідку від 23.10.2014 р., згідно якї станом на 23.10.2014 р. заборгованість Приватного підприємства «Фірма «Еффорд» перед позивачем по орендній платі та інших платежах залишається не погашеною та складає 9747,52 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду від 04.09.2014 р. та 26.09.2014 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до вказаних вимог, відповідач про час та місце слухання даної справи був повідомлений належним чином.

Як свідчать матеріали справи, ухвали господарського суду від 04.09.2014 р., 26.09.2014 р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ станом на 02.10.2014 р.: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 1-А, - і в строки, визначені ст. 87 ГПК України.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.10.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Завод агротехнічних машин" (Орендодавець) з одного боку, та Приватним підприємством "Фірма "Еффорд" (Орендар, відповідач у справі) з іншого боку, укладено договір № 422 оренди приміщення (офісу) загальною площею 36,4 кв.м., за адресою: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, що на праві приватної власності належить орендодавцеві (п.1.2 Договору).

Відповідно до умов Договору орендодавець зобов'язується передати орендареві, орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, визначене у цьому договорі, а також зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (п. 1.1. Договору).

Згідно із п. 1.3 Договору призначення приміщення: офіс.

01.01.2012 р. у відповідності до умов договору приміщення передано орендарю за актом прийому-передачі на строк до 31.12.2012 р.

Додатковими угодами №1 від 31.12.2012 р. та №2 від 31.12.2013 р. строк дії договору оренди №422 від01.01.2012 р. продовжено до 31.12.2013 р. та 31.12.2014 р. відповідно.

Орендна плата за користування орендованим майном складає 2184,00 грн. в місяць (п.3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору, визначено що плата за користування орендованим майном здійснюється в безготівковому порядку на підставі виставленого орендодавцем рахунку в наступному порядку:

Орендар здійснює оплату за перший та два останніх місяця оренди протягом 5-ти календарних днів з моменту укладення цього договору (п.п. 3.2.1. Договору).

Згідно із п.п. 3.2.2 Договору, Поточні розрахунки за кожен наступний календарний місяць виконуються щомісяця шляхом оплати орендарем виставленого орендодавцем рахунку протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від орендодавця рахунок на сплату орендної плати. Якщо орендар не отримує рахунок від орендодавця з будь-яких причин, а так само не отримує попередження про дострокове припинення цього договору, орендар зобов'язаний самостійно сплатити вартість плати за користування орендованим майном за наступний календарний місяць в розмірі, що був сплачений за попередній місяць, у термін до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.5 Договору в орендну плату не входять комунальні платежі (за електричну енергію, що перевищує 50 кВТ/міс, телефон), стоянка транспортних засобів в нічний час, додаткові послуги, а також інші витрати, визнані сторонами.

Згідно з п. 3.6 Договору, комунальні платежі зазначені у п. 3.5 цього Договору та інші додаткові послуги, витрати орендар щомісяця оплачує додатково протягом трьох робочих днів після надання орендодавцем рахунків, які зроблені на підставі даних постачальників зазначених послуг.

18.07.2014 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію №110/1 з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі за договором оренди № 422 від 01.01.2012 р. за два місяці, яка станом на 01.07.2014р. складає 5731,78 грн.

Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

26.08.2014 р. позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про наявність перед позивачем заборгованості по орендній платі в розмірі 9747,52 грн. та про необхідність повернення орендованого приміщення за актом прийому-передачі в строк до 01.09.2014 р.

Вказані повідомлення залишились відповідачем без відповіді, орендоване приміщення в указаний порядок та строк повернуто не було.

За змістом позовної заяви в порушення приписів закону та умов вищевказаного Договору оренди, відповідач належним чином не виконав свої зобовязання за договором оренди №422 від 01.01.2012 р., що призвело до виникнення у останнього заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2014 р. по 26.08.2014 р. в сумі 9747,52 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Фірма "Еффорд" суми заборгованості по орендній платі, комунальним та додатковим послугам в розмірі 9747,52 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши положення Договору №422 від 01.01.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний Договір є договором найму (оренди), до якого застосовуються положення глави 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, передавши орендарю за актом прийому-передачі від 01.01.2012 р. орендоване майно, приміщення для розміщення офісу, площею 36,4 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чубанова, буд. 1.

Відповідно до п.п. 6.1.1. Договору, орендар зобов'язується використовувати орендоване майно, зазначене в п. 1.2 цього договору , винятково за його призначенням згідно умов цього договору та своєчасно сплачувати орендну плату, комунальні та інші платежі.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Умовами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата за користування орендованим майном складає 2184,00 грн. в місяць (п.3.1 Договору).

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Позивачем на виконання умов договору були виставлені відповідачу рахунки на оплату оренди за спірний період: з квітня 2014 р. по 26 серпня 2014 р. на суму 15880,36 грн., про що свідчать акти надання послуг: №168 від 31.03.2014 р., №226 від 31.03.2014 р., №237 від 31.03.2014 р., №234 від 31.03.2014 р.,№255 від 30.04.2014 р., №317 від 30.04.2014 р., №303 від 30.04.2014 р., №345 від 30.05.2014 р., №384 від 30.05.2014 р., №382 від 30.05.2014 р., №397 від 27.06.2014 р., №434 від 27.06.2014 р., №451 від 27.06.2014 р., №516 від 01.08.2014 р., №517 від 26.08.2014р.

Відповідно до платіжних доручень №39 від 14.03.2012 р., №80 від 28.04.2012 р., №180 від 21.03.2014 р., № 204 від 30.05.2014 р., №205 від 30.05.2014 р. та наданого позивачем розрахунку відповідачем здійснено проплату за договором оренди №422 від 01.01.2012 р. на загальну суму 6132,84 грн.

Отже, в супереч умовам Договору свої зобов'язання по оплаті оренди за період з 01.03.2014 р. по 26.08.2014 р. відповідач своєчасно не виконав, суму боргу в розмірі 9747,52 грн. у встановлений договором термін не сплатив.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із довідки позивача станом на 23.10.2014 р., заборгованість ПП «Фірма «Еффорд» по орендній платі та інших платежах на час розгляду справи, не сплачена та складає 9747,52 грн.

Відповідач також не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів в узгоджених розмірах та у визначені договором строки за зазначений період.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач у період з 01.03.2014 р. по 25.08.2014 р. не виконав своїх зобов'язань за Договором оренди №422 від 01.01.2012 р. щодо сплати орендних платежів, комунальних та додаткових послуг, в зв'язку з чим у ПП «Фірма «Еффорд» виникла заборгованість в розмірі 9747,52 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 422 оренди від 01.01.2012 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод агротехнічних машин" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод агротехнічних машин" (м. Запоріжжя) до Приватного підприємства "Фірма "Еффорд" (м.Запоріжжя) про стягнення 9747,52 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Еффорд" (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-А, код ЄДРПОУ 25479802, р/р 26006201312935 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод агротехнічних машин" (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, код ЄДРПОУ 00235826, р/р 26008001302552 в АТ "ОТП Банк" у м. Київ, МФО 300528, заборгованість по орендній платі в розмірі 9747 (дев'ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 52 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.10.2014 р.