Рішення

від 23.10.2014 по справі 908/3479/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/85/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 Справа № 908/3479/14

за позовом: Мелітопольського міжрайонного прокурора (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Байбулатова, 22) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Мелітопольської міської ради (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 21/23)

про зобов'язання повернути нерухоме майно;

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: Красних О.О., посвідчення № 013462 від 03.12.2012 р.;

від позивача: Додудзинський М.М., довіреність № б/н від 20.03.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Мелітопольської міської ради з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» повернути Мелітопольській міській раді нерухоме майно вартістю 48392,00 грн., а саме: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 45,8 кв.м. у будівлі, позначеній на поверховому плані літ. (А-2), розташоване за адресою: м.Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 391, 526, 626, 763, 785 Цивільного кодексу України та ст.ст. 18, 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». При цьому вказує, що відповідачем, в порушення чинного законодавства в період дії договору неодноразово порушувались його умови щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати, щодо страхування об'єкта оренди, а також забезпечення пожежної безпеки, які відповідно до ст. 10 Закону є істотними умовами договору. Також вказує на встановлене комісією Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради порушення, а саме: орендарем 01.07.2014 р., за дев'ять днів до закінчення терміну договору, в порушення вимог п. 6.2 Договору, без погодження з орендодавцем було укладено договір суборенди майна з ОСОБА_3, термін якого визначено до 30.06.2017 р. Крім того, відповідно до інформації Мелітопольської ОДПІ від 13.08.2014р. № 15690/08-32-15-02-11 ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» не зареєстроване в ОДПІ як платник плати за землю, за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, податкова декларація з плати за землю не надавалась. Як вказує прокурор, зважаючи на наведені порушення, рішенням комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р. відповідачу було відмовлено у продовженні терміну дії договору, про що листом від 30.07.2014 р. повідомлено орендаря. Невиконання відповідачем вимоги щодо звільнення приміщення та підписання відповідних актів прийому-передачі, на думку прокурора, є підставою зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.09.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3479/14, присвоєно справі номер провадження № 30/85/14, розгляд якої призначено на 23.10.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За клопотанням прокурора та представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав доводи позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав викладені прокурором у позові вимоги та підтвердив наведені у позові обставини.

В наданих суду письмових поясненнях позивач зазначає про безпідставність припущення відповідача щодо позитивного рішення Мелітопольської міської ради про продовження дії договору оренди приміщення у зв'язку з пропозицією надати деякі документи. Вказує, що листом від 30.07.2014 № 301/2-07 «Про припинення дії договорів» було повідомлено відповідача, що орендодавець не має наміру продовжувати термін дії договору оренди № 21 від 09.08.2011 р., тому підстави стверджувати, що договір пролонгований, відсутні.

Також, представником позивача до матеріалів справи долучено Довідку про порядок проведення нарахувань та оплати відповідачем орендної плати за період з січня 2012 року по вересень 2013 року, за змістом якого підтверджується, що протягом дії договору відповідачем систематично порушувалися його умови щодо вчасності внесення орендної плати.

Відповідач процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

У відзиві на позов відповідач проти заявлених прокурором вимог заперечує, вказує, що за місяць до закінчення терміну дії договору він листом від 04.06.2014 р. звернувся до Мелітопольської міської ради з заявою про продовження дії договорів оренди нежитлових приміщень, в тому числі договору № 21 від 09.08.2011 р. Зважаючи на отримання від Мелітопольської міської ради листа від 16.06.2014 р. № 125 про надання документів для подальшого розгляду питання щодо продовження терміну дії договору, за доводами відповідача, в даному випадку вбачається позитивне рішення міської ради в особі начальника Управління комунальною власністю про продовження дії договору оренди приміщення шляхом пропозиції надання документів для оформлення пролонгації договору. Вважає лист від 30.07.2014 р., направлений секретарем міської ради, незаконним та таким, що не може бути використаний у якості доказу волевиявлення міської ради як орендодавця. Також, вказує на неотримання від міської ради листа від 15.09.2014 р. № 381/2-07, відповідно, на неналежність його як доказу по справі. Щодо протоколу комісії № 10 від 28.08.2014 р. зазначає, що витяг з протоколу підписано 17.09.2014 р., поза межами строку розгляду питання переукладання договору і за сумнівною компетенцією начальника Управління комунальною власністю. Посилання прокурора на відсутність договору страхування вважає безпідставним та зазначає про укладення 01.09.2011 р. договору добровільного страхування з ПАТ «Страхова група «ТАС» строком до 09.07.2014 р. Крім того, відповідач посилається на приписи постанови Верховної ради України № 901-УІ від 16.01.2009 р. «Про запровадження мораторію на виселення редакції друкованих засобів масової інформації, закладів культури, в тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси».

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвалу господарського суду про призначення розгляду справи було направлено за визначеною у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресою: 72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 21/23, що співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, визначеною у ЄДР (Витяг з ЄДР станом на 16.09.2014 р.).

Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті. Свою позицію щодо заявлених вимог відповідач висловив у направленому суду письмовому відзиві.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 23.10.2014 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 року між Мелітопольською міською радою (Орендодавцем, позивачем у справі)та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди № 21 (надалі - Договір), предметом якого є передача в оренду вбудованого нежитлового приміщення у будівлі позначеної на поверховому плані літ (А-2), загальною площею 45,8 кв.м. (надалі - майно), за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, яке знаходиться у комунальній власності Мелітопольської міської ради. Вартість приміщення, що здається в оренду, визначена відповідно висновку про вартість майна становить 48392,00 грн. Майно здається з ціллю - розміщення торгівлі товарами народного споживання (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору обов'язки при складанні акту прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає майно другій стороні по Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно із п. 5.2 Договору оренди, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату Орендодавцю.

За визначенням п. 5.5 Договору, протягом місяця після укладення Договору орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на суму, не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку , визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим. Орендар зобов'язаний надати Орендодавцю копію договору страхування на протязі 1 місяця після укладення договору оренди.

Пунктом 5.6 Договору визначено, що у разі припинення або розірвання Договору оренди Орендар зобов'язаний в 5-денний термін повернути Орендодавцеві по акту приймання-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини Орендаря.

Пунктами 5.10 та 5.11 Договору визначено обов'язок Орендаря на протязі 15 днів з моменту укладення договору подати декларацію плати за землю до податкової інспекції та здійснювати плату за землю та узгодити цільове призначення використання об'єкта оренди приміщення з органами пожежної безпеки, за необхідності, з санітарно-епідеміологічною службою міста.

Згідно з п. 10.1. Договору строк його дії встановлено з 09.08.2011 р. до 09.07.2014 р.

Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності протягом одного місяця після закінчення строку його чинності заяви однієї із сторін про його припинення або зміну умов Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором

За змістом п. 10.7 Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно акту приймання-передачі від 09.08.2011 р. вбудоване нежитлове приміщення у будівлі літ. (А-2), загальною площею 45,8 кв.м., за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, було передано ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні».

За змістом позовної заяви, в порушення приписів закону та умов вищевказаного Договору оренди, відповідач несвоєчасно та не в повному сплачував орендну плату, а також допустив порушення умов договору щодо страхування об'єкта оренди, забезпечення пожежної безпеки та передання у суборенду приміщення без узгодження з орендодавцем.

За твердженням прокурора та позивача, на даний час відповідачем вимоги щодо звільнення приміщення та підписання відповідних актів прийому-передачі не виконані.

Позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» повернути Мелітопольській міській раді нерухоме майно вартістю 48392,00 грн., а саме: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 45,8 кв.м. у будівлі, позначеній на поверховому плані літ. (А-2), розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Запорізька міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Запоріжжя.

Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи - Мелітопольської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом оренди за договором №21 від 09.08.2011 р. є державне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

З приписів п. 5.2 Договору оренди вбачається, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату Орендодавцю.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, нежитлове приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.08.2011 р. до Договору оренди, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем у період дії договору з січня 2012 року по вересень 2013 року систематично порушувалися умови Договору щодо вчасності внесення орендної плати, що підтверджується Довідкою про порядок проведення нарахувань та оплати відповідачем орендної плати за період з січня 2012 року по вересень 2013 року, підписаною директором та головним бухгалтером КП «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради.

Також, долученими до матеріалів справи копіями листів № 215/1-02 від 17.09.2012 р., № 325/1-07 від 29.12.2012 р., № 131/2-07 від 04.04.2013 р. (арк. справи 17 - 21) підтверджується, що Мелітопольська міська рада одноразово зверталася до Орендаря з вимогами про погашення заборгованості.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Приписами ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За визначенням ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.1 Договору оренди сторонами погоджено його строк з 09.08.2011 р. по 09.07.2014 р.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом п. 10.6 укладеного між сторонами Договору передбачено, що за місяць до закінчення терміну дії договору орендар може подати заяву щодо продовження терміну дії договору оренди. У разі відсутності протягом одного місяця після закінчення строку його чинності заяви однієї із сторін про його припинення або зміну умов Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Так, листом від 04.06.2014р. (вих. № 69) ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» повідомило Мелітопольську міську раду про намір продовження дії договору оренди № 21 від 09.08.2011 р.

В п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Обставини справи свідчать, що питання щодо продовження терміну дії спірного договору було предметом розгляду відповідної комісії.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, з огляду на наявність порушень з боку Орендаря вимог Договору, рішенням комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р. (протокол № 10) відповідачу було відмовлено у продовженні терміну дії Договору.

Листом від 30.07.2014 р. (вих. № 301/2-07) повідомлено Орендаря про відмову в продовженні терміну дії Договору та про необхідність повернення орендованого майна у 10-денний термін за актом прийому-передачі.

Зазначений лист був отриманий ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» 04.08.2014 р., про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення кореспонденції (арк. справи 16).

Виходячи з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є правовим наслідком закінчення строку дії договору оренди.

Як зазначалося вище, п. 5.6 Договору визначено, що у разі припинення або розірвання Договору оренди Орендар зобов'язаний в 5-денний термін повернути Орендодавцеві по акту приймання-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини Орендаря.

Як вказують прокурор та позивач, а також не заперечується відповідачем, відповідний акт прийому-передачі не складався і приміщення Орендодавцю не поверталося.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» повернути Мелітопольській міській раді нерухоме майно вартістю 48392,00 грн., а саме: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 45,8 кв.м. у будівлі, позначеній на поверховому плані літ. (А-2), розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі є обґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача про направлення 04.06.2014 р. Орендодавцю заяви про продовження терміну дії договору та отримання від міської ради листа від 16.06.2014 р. про надання документів, що на його думку є свідченням про позитивне рішення Орендодавця, суд відхиляє як не обґрунтовані.

Матеріалами справи, а сама: направленим на адресу Орендаря листом (арк. справи 14) та витягом з протоколу № 10 засідання комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р. (арк. справи 22) підтверджується, що в даному випадку на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мало місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, отже, договір є припиненим у зв'язку з закінченням терміну його дії.

Відносно посилання відповідача на те, що витяг з протоколу підписано 17.09.2014 р., поза межами строку розгляду питання переукладання договору, та некомпетентною особою, суд звертає увагу відповідача, що підпис начальника Управління комунальною власністю та дата на Витягу з протоколу є засвідченням цього документу. До матеріалів справи долучено належним чином засвідчений протокол № 10 засідання комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р р., який підписано членами комісії.

Щодо вказівок постанови Верховної ради України № 901-УІ від 16.01.2009 р. «Про запровадження мораторію на виселення редакції друкованих засобів масової інформації, закладів культури, в тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси», на які посилається відповідач, суд відзначає, що за змістом даної постанови вказано - органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тимчасово, до схвалення відповідного закону, не допускати практики безпідставного розірвання чи припинення договорів оренди з редакціями друкованих засобів масової інформації, закладами культури, у тому числі бібліотеками, видавництвами, книгарнями, підприємствами з розповсюдження книг та преси, а також закріпити за ними переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Обставини справи свідчать, що заява відповідача про продовження терміну дії договору була розглянута, проте, обґрунтованим рішенням комісії, з огляду систематичні порушення відповідачем умов договору оренди, у продовженні терміну дії договору оренди йому було відмовлено.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна (в даному випадку - територіальна громада в особі Мелітопольської міської ради) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

До того ж предметом розгляду справи є зобов'язання відповідача повернути приміщення, а не виселення, про яке йде мова у постанові № 901-УІ. Також слід зазначити, що комісією у складі повноважних представників Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради встановлено, що відповідачем у порушення вимог п. 6.2 Договору без погодження з Орендодавцем укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2014 р., і приміщення передане суборендарю у користування, про що складено відповідний акт. Наведене підтверджується копіями акта проведення перевірки від 25.07.2014 р., договору суборенди та акта приймання-передачі (арк. справи 27). Отже, на даний час відповідач у спірному приміщення не знаходиться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, прокурором та позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог зобовязання відповідача повернути майно після закінчення терміну договору оренди.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Згідно п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

Відповідно до експертної оцінки станом момент укладення договору вартість спірного майна становить 48392,00 грн.

Таким чином, судовий збір за вказаною вимогою складає 1827,00 грн. (мінімальний розмір).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Мелітопольської міської ради (м. Мелітополь Запорізької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (м. Мелітополь Запорізької області) задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 21/23), код ЄДРПОУ 32475289) повернути Мелітопольській міській раді (72312, м.Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 5, код ЄДРПОУ 25716722) нерухоме майно вартістю 48392 (сорок вісім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 00 коп., а саме: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 45,8 кв.м. у будівлі, позначеній на поверховому плані літ. (А-2), розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 21/23), код ЄДРПОУ 32475289, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.10.2014 р.