Постанова

від 16.10.2014 по справі 826/11448/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2014 року № 826/11448/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВАЛОН-ЕКСПО» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Саченко Марії Миколаївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «АВАЛОН-ЕКСПО» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Саченко Марії Миколаївни (далі по тексту також - відповідач1), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту також - відповідач2), в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Саченко Марії Миколаївни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14285747 від 08.07.2014р.;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Саченко Марію Миколаївну провести державну реєстрацію речових прав відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.14 у справі №910/22531/13 за позовом ПП «АВАЛОН-ЕКСПО» до Київської міської ради про визнання укладеною з 22 квітня 2013 року додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008 р. за №78-6-00533 (кадастровий номер - 8000000000:78:046:0072) площею 0,5216 га за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 1 -є, у Оболонському районі м. Києва;

- присудити з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14285747 від 08.07.2014р. є таким, що суперечить приписам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач2 проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. Також зазначив, що при прийняті спірних рішень державний реєстратор діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначений законом, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач1 проти заявлених позовних вимог позиції не виклав, у судове засідання не прибув, явку належного представника не скерував, про дату, час і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Як свідчать матеріали справи, 09.04.2014р. позивач звернувся з заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Рішенням державного реєстратора №12431589 від 15.04.2014р. зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в зв'язку з неподанням заявником всіх необхідних документів, зокрема: - оригіналу виписки з державного реєстру юридичних осіб; - оригіналу попередніх правовстановлювальних документів в тому числі договору оренди та рішення судів; - належним чином завіреної копії рішення суду та додаткового договору оренди.

За наслідком розгляду додаткових позивачем документів, відповідачем1 08.07.2014р. прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14285747.

Позивач категорично не погоджується з правомірністю спірних рішень та відповідно оскаржив їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Матеріалами справи встановлено, що 22.04.2008р. між Приватним підприємством «АВАЛОН-ЕКСПО» (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер - 8000000000:78:046:0072) площею 0,5216 га. за адресою: вул. Маршала Тимошенко, 1-е у Оболонському районі м. Києва передана орендарю для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. Відповідно до п. 3.1. Договору його укладено на п'ять років.

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 22.04.2008р. за №78-6-00533 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 у справі №910/22531/13 задоволено позов ПП «АВАЛОН-ЕКСПО» - визнано укладеною з 22 квітня 2013 року додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008 р. за №78-6-00533 (кадастровий номер - 8000000000:78:046:0072) площею 0,5216 га за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 1-е, у Оболонському районі м. Києва.

Частиною 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В межах розгляду справи підтверджено, що позивачем 09.04.2014р. разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, були подані: - рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 у справі №910/22531/13; - копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданого 14.06.2013р.; - довіреність №18892/14/18-10148 від 12.09.2012р.; - копія довідки №18892/14/18-10148 від 12.09.2012р.; копія довідки АА №618120 від 12.09.2012р.; - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, від 04.09.2012р.; - копія Витягу з технічної документації №279 від 22.05.2008р.; - копія договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008р.; - копія акту визначення меж земельної ділянки в натурі від 01.08.2007р.; копія приймання - передачі земельної ділянки від 22.04.2008р. ; - рішення Господарського суду міста Києва у справі №2/132 від 28.03.2008р.; - копія паспорту громадянина України.

Водночас, на виконання рішення зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.04.2014р., позивачем 03.07.2014р. подані: - копія паспорта громадянина України та копія ідентифікаційного номеру; - довіреність від 05.03.2014р.; - копія рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22531/13, від 13.02.2014р.; - копія договору оренди земельної ділянки №78-6-00533 від 22.04.2008р., що підтверджується карткою прийому заяви №14196877.

За насідками розгляду додаткових документів, відповідачем1 прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.07.2014р. з підстав неподання оригіналів документів, зокрема: - договору оренди земельної ділянки; - рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2008 року; - додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Суд не погоджується з правомірністю вищевказаного рішення, з огляду про наступне.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається частиною 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону: 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Пунктом 36 Порядку визначено: для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з пп.10 п.37 Порядку, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За умовами п.16 Порядку у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття. Якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Разом з тим, з змісту резолютивної частини рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 у справі №910/22531/13, вбачається, що судом: позовні вимоги Приватного підприємства «АВАЛОН-ЕКСПО» задоволено повністю; визнано укладеною з 22 квітня 2013 року додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008 р. за №78-6-00533 (кадастровий номер -8000000000:78:046:0072) площею 0,5216 га за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 1-е, у Оболонському районі м. Києва, в наступній редакції: Додаткова угода про поновлення строку до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22 квітня 2008 року № 78-6-00533)

Київська міська рада, іменована в подальшому «орендодавець», з одного бору, та приватне підприємство «Авалон-Експо», іменований в подальшому «орендар», з другого бору, відповідно до рішення міської ради від 26.04.2007 р. № 506/1167 та згідно зі ст.ст. 21, 33 Закону України «Про оренду землі» уклали цю додаткову угоду:

1. Поновити строк дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22.04.2008 р. № 78-6-00533) на 5 (п'ять) років.

2. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається орендарем до відповідної державної податкової інспекції міста.

3. Всі інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

4. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22.04.2008 р. № 78-6-00533).

Таким чином, встановлено, що Додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди, яку вимагав реєстратор від позивача у окремому документі не існує, оскільки вона між сторонами договору не укладалась, а викладена в рішенні суду від 13.02.2014р. у справі №910/22531/13, тобто є його складовою частиною.

З огляду на вищевикладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про те, що рішення відповідач1 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.07.2014р. є таким, що не носить правового підґрунтя, а отже підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Саченко Марію Миколаївну провести державну реєстрацію речових прав додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008 р. за №78-6-00533 за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 1 -є, у Оболонському районі м. Києва, суд зазначає наступне.

З огляду на ст. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація та скасування реєстрації таких прав є виключною компетенцією повноважного органу державної реєстрації.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача1 здійснити державну реєстрацію речових прав додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки не може бути предметом судового розгляду, позаяк це належить до виключної компетенції даного органу і по суті є фактично перебиранням повноважень органу реєстрації права власності, що є недопустимим в силу закону.

Так, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем1 як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Саченко Марії Миколаївни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14285747 від 08.07.2014р.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 17, 20 грн. на користь Приватного підприємства «АВАЛОН-ЕКСПО» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур