Постанова

від 30.10.2014 по справі 826/16195/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2014 року 12:16 № 826/16195/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засіданні Непомнящій О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2014 року № 0001072202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16195/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 жовтня 2014 року.

У судовому засіданні 30 жовтня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Слід зазначити, що 21 жовтня 2014 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до розгляду справи по суті вчиняти дії, направлені на примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» податкових зобов'язань, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 04 березня 2014 року №0001072202, а саме: заборонити реєстрацію податкової застави майна ТОВ«Петрус-Алко» в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; заборонити стягнення коштів з банківських рахунків ТОВ «Петрус-Алко» та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання ТОВ «Петрус-Алко»; заборони адміністративного арешту активів ТОВ «Петрус-Алко»; заборони проводити опис, вилучення та реалізацію рухомого та нерухомого майна та цінних паперів, які належать на праві власності ТОВ «Петрус-Алко»; заборони здійснювати коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в картці особового рахунку ТОВ «Петрус-Алко», що ведеться податковим органом.

Проте зазначене клопотання залишено без розгляду у зв'язку не сплатою судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлень від 27 січня 2014 року № 156/22-06, № 155/22-06, наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 161 від 25 січня 2014 року, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» з питання дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Укрсклотрейд» (код 37962383) за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 13 лютого 2014 року № 5/26-57-22-02-09/36942172.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.5 пункту2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8894760,00 грн., в тому числі: за грудень 2011 року - 894116,00 грн.; січень 2012 року - 326644,00 грн.; лютий 2012 року - 756481,00 грн.; березень 2012 року - 911384,00 грн.; квітень 2012 року - 753101,00 грн.; травень 2012 року - 747938,00 грн.; червень 2012 року - 411329,00 грн.; липень 2012 року - 188365,00 грн.; серпень 2012 року - 680025,00 грн.; вересень 2012 року - 693910,00 грн.; жовтень 2012 року - 670727,00 грн.; листопад 2012 року - 962587,00 грн.; грудень 2012 року - 513202,00 грн.; січень 2013 року - 384951,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 березня 2014 року № 0001072202 Товариству з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13342140,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 8894760,00 грн., за штрафними санкціями - 4447380,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Укрсклотрейд» (код 37962383).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 13 лютого 2014 року № 5/26-57-22-02-09/36942172.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрсклотрейд» (код 37962383), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 01 грудня 2011 року між ТОВ «Петрус-Алко» (Покупець) та ТОВ «Укрсклотрейд» (Постачальник) укладено Договір № 0112/01 від 01 грудня 2011 року, за умовами якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю Товар, (надалі іменується «Товар»), найменування, кількість, асортимент та ціна, якого вказані в Специфікаціях, що є невід'ємними Додатками до цього Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей Товар.

Пунктами 2.1 - 2.3 цього Договору визначено, що ціни на кожну партію Товару, що поставляються за цим Договором, найменування, кількість та асортимент, вказуються в специфікаціях. В ціну Товару включена вартість транспортування, тари, упаковки та маркування. Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару поставленого протягом строку дії цього Договору згідно з специфікаціями, які є невід'ємними додатками до цього Договору.

Зокрема, за змістом вищезазначеного Договору позивачем придбано у ТОВ «Укрсклотрейд» пляшки для виробництва алкогольних напоїв.

На виконання Договору, ТОВ «Укрсклотрейд» виписано позивачу податкові накладні, детальний перелік яких наведений у реєстрах видаткових накладних та реєстрах отриманих податкових накладних.

Також, матеріали справи містять копії видаткових накладних та рахунків - фактур, на підтвердження замовлення та отримання товару.

Товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснювалося транспонування матеріальних цінностей також містяться в матеріалах справи.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Укрсклотрейд» у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Укрсклотрейд» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ основними видами економічної діяльності позивача є, зокрема, оптова торгівля напоями, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, а тому придбання останнім у ТОВ «Укрсклотрейд» пляшок для алкогольних напоїв з метою його перепродажу виробнику таких напоїв та наступної реалізації виготовлених алкогольних напоїв на користь третіх осіб, безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та відповідають визначеним ст.ст. 43, 67 Господарського кодексу України принципу свободи підприємницької діяльності та праву підприємства щодо вільного вибору предмета договору, визначення зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України

Товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснювалося транспонування матеріальних цінностей, крім інших реквізитів, містять підписи водіїв та відповідальних за відпуск товарів осіб, а також відбитки штампів служби охорони підприємств, які здійснювали їх виробництво (ТОВ «Бучанський завод склотари», ПрАТ «Рокитнівський скляний завод», ТОВ «Мерефянська скляна компанія»), із зазначенням на них дати та часу виїзду транспортних засобів з території цих підприємств, а безпосередньо фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей згідно з товарно-супровідними документами здійснювалося до адреси місцезнаходження складських приміщень позивача відповідно до Договору про відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей № 030912 від 03 вересня 2012 року та виробничих потужностей ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» у м. Золотоноша Черкаської області про з наступною їх передачею у власність останнього на підставі договору поставки № 15 від 11 травня 2010 року з метою виробництва алкогольних напоїв, реалізація яких на підставі Договору доручення № 10 від 01 березня 2011 року та ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями від 07 травня 2010 року № 005118 здійснюється позивачем.

Посилання податкового органу на порушення пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спростовуються наступними обставинами: не зазначення у видаткових накладних про поставку товарів відомостей про дату та номер довіреності на право отримання товару також не спричиняє втрату такими первинними документами юридичної сили і доказовості, оскільки вказані реквізити не відносяться до обов'язкових реквізитів, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, позивачем проведені розрахунки з ТОВ «Укрсклотрейд» за вищевказаними правочинами на загальну суму 52 951 370,21 гривень, що не заперечується відповідачем, та свідчить пре реальність зазначених господарських відносин в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до приписів якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Господарські взаємовідносини позивача з вищезгаданим контрагентом відображені в бухгалтерському обліку останнього відповідними записами на аналітичних рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

У судовому засіданні 30 жовтня 2014 року допитано у якості свідка директора ТОВ «Укрсклотрейд» ОСОБА_2, яка зазначила, що за змістом Договору № 0112/01 від 01 грудня 2011 року, позивачем дійсно придбано пляшки для виготовлення алкогольних напоїв. В свою чергу, Постачальником ТОВ «Укрсклотрейд» виписано на адресу позивача податкові накладні,які підписані особисто директором ОСОБА_2.

Необґрунтованими є висновки відповідача, які містяться в Акті перевірки, про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрсклотрейд» з огляду на відсутність подорожних листів та порушення порядку оформлення товарно-транспортних накладних, визначених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 оскільки, по-перше, вказані Правила перевезень не встановлюють правил податкового обліку, в тому числі порядку формування податкового кредиту, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників); по-друге, документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей; по-третє, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Укрсклотрейд», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Укрсклотрейд» був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд не приймає посилання відповідача на акт від 09 вересня 2013 року № 1389/26-57/22-06-09/37962383 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» (код ЄДРПОУ 379623834) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із платниками податків, постачальниками та покупцями товарів, робіт, послуг з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2013 року», який містить висновки про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Укрсклотрейд» з контрагентами-резидентами у вищезазначених періодах, а матеріали аналітичного дослідження фінансових операцій, проведеного управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ Міндоходів у м. Києві, в частині взаємовідносин ТОВ «Укрсклотрейд» із своїми контрагентами ТОВ «Будремінвестком плюс» (код 37687858), ТОВ ТК «Славекс Трейд» (код 37533308), ТОВ «Артмікс К» (код 38271637), оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року у справі № 826/2106/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15л липня 2014 року визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» (код за ЄДРПОУ 37962383), за результатами якої складено акт №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Укрсклотрейд» в розрізі контрагентів на підставі акту №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи «Аудит 2.19» та Автоматизованої системи «Система автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» інформацію внесену на підставі акту №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року.

Посилання на порушення кримінального провадження № 32013110000000246 відносно службових осіб ТОВ «Укрсклотрейд» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України відхиляються, оскільки відповідачем не надано вироку суду, за відсутністю якого такі доводи контролюючого органу є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсклотрейд», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 березня 2014 року № 0001072202 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 березня 2014 року № 0001072202.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник