Рішення

від 28.10.2014 по справі 903/871/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2014 р. Справа № 903/871/14

за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області

до відповідача: комунальної установи "Управління будинком Волинської обласної ради"

про стягнення 136 660 грн. 64 коп.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Мартинець М. Л., довіреність від 15.10.2014 року №332

від відповідача: Мисковець О. Ю., довіреність від 13.10.2014 року, Рижук М. С. - начальник КУ «Управління будинком Волинської обласної ради».

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - Відділ Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області в позовній заяві від 15.08.2014 року №1-1966 просить стягнути з відповідача - комунальної установи "Управління будинком Волинської обласної ради" 136 660 грн. 64 коп. боргу згідно договору №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України від 27.01.2014 року з них 122 191 грн. 50 коп. основного боргу, 12 644 грн. 78 коп. пені, 1 824 грн. 36 коп. 3% річних, судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України від 27.01.2014 року зобов'язань по оплаті послуг.

Ухвалою суду від 17.09.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, сторін зобов'язано надати суду необхідні для розгляду справи документи.

Позивач через канцелярію суду подав заяву від 09.10.2014 року №25/1-2410 відповідно до якої нараховано до стягнення інший розмір пені та 3% річних. Відтак, в заяві від 09.10.2014 року №25/1-2410 позивач просить стягнути з відповідача 122 191 грн. 50 коп. основного боргу, 13 660 грн. 75 коп. пені та 1 661 грн. 60 коп. 3% річних., а всього 137 513 грн. 85 коп., що на 853 грн. 21 коп. більше, ніж в позовній заяві.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві .

Враховуючи викладене, суд розцінює заяву позивача від 09.10.2014 року №25/1-2410 як клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Проте, позивачем до відповідної заяви не долучено доказів сплати судового збору та доказів її надіслання відповідачу, відтак, судом не приймається заява позивача про збільшення позовних вимог від 09.10.2014 року №25/1-2410, а спір вирішується виходячи з зазначеної в позовній заяві ціні позову.

Крім того, відповідач в клопотанні від 08.10.2014 року №394 просить суд залучити до участі у справі в якості іншого відповідача Волинську обласну державну адміністрацію. Клопотання мотивоване тим, що відповідач - КУ "Управління будинком Волинської обласної ради" з метою забезпечення належного утримання адміністративного будинку Волинської обласної ради 06.02.2014 року уклало з Волинською обласною державною адміністрацією угоду на відшкодування витрат балансоутримувача (відповідача) по охороні службових приміщень Волинської ОДА. В свою чергу КУ "Управління будинком Волинської обласної ради" уклало договір з Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області по охороні відповідних приміщень згідно якого виник даний спір.

Оскільки п. 3.5 угоди, укладеної між відповідачем та Волинською ОДА передбачено, що відшкодування витрат відповідача за послуги охорони здійснюються саме Волинською ОДА шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, а також оскільки між відповідачем та Волинською ОДА підписувалися акти виконаних робіт та виставлялися рахунки, які залишилися без оплати Волинською ОДА, відповідач - КУ "Управління будинком Волинської обласної ради" не може нести відповідальність за зобов'язанням неналежного їй майна (будинку Волинської ОДА), то позивач вважає, що в порядку ст. 24 ГПК України слід залучити до участі у справі іншого відповідача - Волинську обласну державну адміністрацію.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Волинську обласну державну адміністрацію як безпідставне. При цьому, суд зазначає, що підставою даного позову є договір №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України від 27.01.2014 року, укладений між Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області та комунальною установою "Управління будинком Волинської обласної ради". У відповідному договорі сторонами узгоджені істотні умови, визначені права та обов'язки позивача та відповідача по справі, порядок прийняття виконаних робіт, передбачено умови розрахунків за дані послуги, зокрема, зазначено, що оплата за послуги позивача здійснюється відповідачем (п. 3.5 договору). Волинська ОДА не є стороною даного договору, не наділена жодними правами чи обов'язками згідно даного договору, перед позивачем - Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області не несе ніяких зобов'язань згідно договору, який є підставою позову.

Відповідно до п. 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Відповідач у відзиві від 23.10.2014 року у позові просить відмовити. При цьому, зазначає, що між сторонами не досягнуто згоди щодо вартості охоронних послуг оскільки до позову не додано розрахунку дислокації, встановленої сторонами окремо у січні, лютому 2014 року, необґрунтованим є період нарахування 3% річних та пені, позивач функцій з охорони приміщення не здійснював належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи фотографіями на яких видно пошкодження адмінбудинку обласної ради. У зв'язку з викладеним позивач на підставі ст. 551 ЦК України просить зменшити розмір неустойки.

Крім того, відповідач зазначає, що комунальна установа "Управління будинком Волинської обласної ради" є неприбутковою організацією і не може нести відповідальність за зобов'язаннями неналежного їй майна, Волинська ОДА у листі від 27.01.2014 року №536/56/2-14 гарантувала комунальній установі оплату наданих їй ВДСО при УМВС України у Волинській області охоронних послуг.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

27 січня 2014 року між позивачем - Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області та відповідачем - комунальної установи "Управління будинком Волинської обласної ради" укладений договір №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України з додатками (далі - договір, а. с. 4-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України від 27.01.2014 року.

Відповідно до п. п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.5, 3.7, 4.2.1.1, 6.2, 9.1 договору позивач зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності і цілісності майна, яке зберігається у відокремлених службових приміщеннях будівлі комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради», що орендує у них Волинська обласна державна адміністрація за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 9 з метою відвернення безпосередніх посягань на нього та збереження фізичного стану, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до цих службових приміщень. Відповідач зобов'язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати позивачу встановлену плату. Ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни. Вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги позивача здійснюється відповідачем на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача у розмірі, визначеному згідно п. 3.2 договору. Перший платіж по договору у сумі вартості послуг позивача за перший місяць охорони «Об'єкта» здійснюється відповідачем впродовж двох банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі по договору здійснюються замовником не пізніше 30 числа кожного місяця за цей місяць. До закінчення кожного поточного місяця позивач надає відповідачу акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, які відповідач зобов'язаний протягом 5 робочих днів наступного місяця підписати і повернути один примірник позивачу. Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги охорони. У випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів. Цей договір набирає чинності з 09 годин 00 хвилин 28 січня 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року.

До договору долучено, зокрема, додаток №3 «Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони» відповідно до якого сторони досягли домовленості про договірну ціну за здійснення заходів охорони по договору №01/165-14 від 27.01.2014 року:

- 44 грн. 72 коп. за одну годину охорони одним працівником міліції охорони позивача:

- 51 грн. 67 коп. за одну годину охорони одним старшим інспектором з організації охорони та контролю за несенням служби.

Крім того, в протоколі зазначено, що він є підставою для розрахунків відповідача з позивачем, починаючи з 09 годин 00 хвилин 28 січня 2014 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 122 191 грн. 50 коп., що підтверджується рахунком-фактури №ЛУЦ-000941 від 29.01.2014 року на суму 20 057 грн. 85 коп., актом прийому-здачі виконаних робіт за січень 2014 року №ЛУЦ-000941 на суму 20 057 грн. 85 коп., рахунком-фактури №ЛУЦ-000993 від 03.02.2014 року на суму 102 133 грн. 65 коп., актом прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2014 року №ЛУЦ-000993 на суму 102 133 грн. 65 коп.

Відповідні акти підписані та скріплені печатками сторін.

Твердження відповідача про те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо вартості охоронних послуг спростовується вищевикладеним.

Крім того, відповідач у відповіді від 25.03.2014 року №93 на лист-претензію від 11.03.2014 року про погашення боргу в розмірі 122 191 грн. 50 коп. зазначив, що затримка з оплатою наданих послуг відповідно до договору №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України від 27.01.2014 року зумовлена скрутним фінансовим становищем установи, а також ненадходженні коштів на оплату даних послуг з Державного бюджету Волинській ОДА (а. с. 16-17).

Відтак, твердження відповідача про неналежне виконання відповідачем охоронних функцій спростовується підписаними відповідачем актами, листом від 25.03.2014 року №93. Жодних претензій до наданих послуг відповідачем позивачу не пред'являлось, підписання актів начальником КУ «Управління будинком Волинської обласної ради» не заперечується.

Представник відповідача в судовому засідання також зазначив, що у відповідних актах прийому-здачі виконаних робіт неправильно зазначено назву договору, проте суд зазначає, що реквізити договору, а саме номер та дата відповідають спірному договору, про підписання інших договорів між сторонами не зазначено, відтак суд вважає, що відповідні акти підписані до договору №01/165-14 на фізичну охорону об'єкта Державною службою охорони при МВС України від 27.01.2014 року, а невідповідність назві договору, зазначеній у актах не є підставою вважати відповідні акти недійсними.

Таким, чином суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача в розмірі 122 191 грн. 50 коп. основного боргу підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 644 грн. 78 коп. пені та 1 824 грн. 3% річних.

Відповідач період нарахування пені та 3% річних заперечує, проте контр розрахунку суду не надано.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року на суму заборгованості 122 191 грн. 50 коп.

Проте суд з врахуванням п. 3.5 договору щодо порядку оплати послуг вважає правомірним нарахування пені на суму 20 057 грн. 85 коп. за період з 30.01.2014 року по 28.02.2014 року та на суму 122 191 грн. 50 коп. за період з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року. При цьому, слід зазначити, що вартість наданих послуг за перший місяць - січень становить 20 057 грн. 85 коп. та мала бути оплачена на умовах попередньої оплати впродовж 2 банківських днів після підписання сторонами договору, тобто 28 та 29 січня. Наступні платежі згідно умов договору повинні здійснюватися відповідачем не пізніше 30 числа кожного місяця за цей місяць, тобто вартість наданих за лютий послуг мала бути сплачена до 28.02.2014 року.

З врахуванням викладеного в межах шестимісячного строку, суд вважає підставною пеню нараховану:

- з 30.01.2014 року по 28.02.2014 року на суму 20 057 грн. 85 коп. в розмірі 214 грн. 32 коп.;

- з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року на суму 122 191 грн. 50 коп. в розмірі 9 129 грн. 21 коп., а всього: 9 343 грн. 53 коп.

Відповідач у відзиві від 23.10.2014 року просить суд зменшити розмір нарахованої неустойки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. В силу п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові від 31.10.2012 року №5004/718/12 Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що розглядаючи питання про стягнення сум пені та штрафу, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені і стягнути її в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% за період з 28.01.2014 року по 31.07.2014 року в розмірі 1 824 грн. 36 коп.

Враховуючи строки виникнення у відповідача зобов'язань по оплаті наданих послуг, суд вважає підставними 3% нарахованих:

- з 30.01.2014 року по 28.02.2014 року на суму 20 057 грн. 85 коп. в розмірі 49 грн. 46 коп.;

- з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року на суму 122 191 грн. 50 коп. в розмірі 1 536 грн. 60 коп., а всього: 1 586 грн. 06 коп.

В позові на суму 11 883 грн. 08 коп. з них 238 грн. 30 коп. річних та 11 644 грн. 78 коп. (3 301 грн. 25 коп. безпідставно нарахована пеня та 8 343 грн. 53 коп. пені зменшено судом).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2 662 грн. 42 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунальної установи "Управління будинком Волинської обласної ради" , Київський Майдан, 9, м. Луцьк, Волинська обл., код ЄДРПОУ 20124750 на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області , вул.Б.Хмельницького, 37, м.Луцьк, Волинська обл., код ЄДРПОУ 08596848

- 122 191 грн. 50 коп. основного боргу, 1 000 грн. 00 коп. пені, 1 586 грн. 06 коп. річних та 2 662 грн. 42 коп. судового збору, а всього: 127 439 грн. 98 коп. (сто двадцять сім тисяч чотириста тридцять дев'ять грн. 51 коп.).

3. В позові на суму 11 883 грн. 08 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 03.11.2014 року

Суддя М. С. Шум