Рішення

від 29.10.2014 по справі 904/6579/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.14р. Справа № 904/6579/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемкомплект", м. Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 187 304,90 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Гудима Т.В., дов. № б/н від 23.10.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 153 833,60 грн., що складають суму заборгованості за договором № 01/07 від 18.07.2011 року, 19 676,85 грн. - інфляції, 13 794,45 грн. - процентів за користування коштами.

Відповідач відзив на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з`явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання останнім 09.09.14 р. ухвали господарського суду про порушення провадження у справі (а.с. 35).

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

28.10.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СКН" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Цемкомплект" (Відповідач) укладено договір про реалізацію золошлакових матеріалів № 01/07 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного вище Договору, Продавець зобов'язується відпустити з Криворізької ТЕС, а Покупець сплатити і прийняти золошлак (далі - продукція), у кількості та за ціною згідно із специфікацією та Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору. Обсяг реалізації золошлака складає 25 000,00 тонн, і може бути збільшений чи зменшений за письмовим погодженням сторін, у тому числі з переглядом суми договору, шляхом підписання додаткової угоди, що є невід'ємною частиною Договору.

В Додатку № 1 до Договору сторони дійшли згоди про величину договірної ціни реалізації у сумі 1 150 000,00 грн.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Продавець здійснює відпуск продукції Покупцю за умови виконання ним п. 3.1. та 5.2. Договору і надає видаткову накладну на продукцію, що була відпущена.

В п. 3.2. Договору сторони узгодили, що розрахунки за продукцію, що поставляється за договором, здійснюються грошовими коштами шляхом 100 % передоплати на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів від дати, вказаної в рахунку продавця, який надається Покупцю на підставі його письмової заявки.

Позивачем була здійснена передоплата на загальну суму 335 000,00 грн. , згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури № СФ-000023 від 14.07.2011 року, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії платіжних доручень (а.с. 13-17).

На виконання умов Договору, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 181 166,40 грн. , про що свідчать, залучені до матеріалів справи видаткові накладні № РН-000113 від 27.07.2011р. та № РН-00142 від 19.08.2011р. (а.с.18-19).

Листом № 2/20 від 20.10.2011 року відповідач підтвердив наявність залишку попередньої оплати у сумі 153 833,60 грн. по договору про реалізацію золошлакових матеріалів № 01/07 від 18.07.2011 року.

Відповідно до п. 8.1. Договору, Договір діє з моменту підписання і до 01.09.2011 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Укладаючи спірний договір сторони визначили тільки загальний строк дії договору, тобто загальний строк виконання зобов'язань за договором, і не визначили певні строки поставки товару, що є безумовним правом сторін.

За таких обставин, відповідач повинен був поставити передбачений договором товар протягом загального строку виконання зобов'язання - до 01.09.2011 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів поставки товару, передбаченого договором, на залишок суми передоплати у встановлений строк, відповідач, на момент розгляду спору, не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів, які б свідчили про повернення позивачу грошових коштів в сумі 153 833, 60 грн., відповідачем також надано не було.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення в примусовому порядку зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування коштами за період з 01.09.2011 р. по 26.08.2014 р. в сумі 13 794, 45 грн. та інфляції за період з червня 2012 по липень 2014 р. в сумі 19 676, 85 грн., задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що умовами договору не визначено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо їх стягнення.

Посилання останнього на ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник , який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не заслуговує на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 р. № 01-06/1666/14, обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, а не грошовим зобов'язанням (Постанова від 16.09.2014 № 921/266/13-г/7).

З огляду на те, що повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, у суду відсутні підстави і для задоволення вимог позивача щодо стягнення суми інфляції.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" , передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається із матеріалів справи, ціна позову складає 187 304, 90 грн., а отже, ставка судового збору по даному позову становить 3 746, 09 грн.

Позивачем, квитанцією № 95 від 14.08.2014 р. сплачено судовий збір в сумі 4 378, 64 грн., тобто більше ніж передбачено чинним законодавством.

З огляду на викладене, зайво сплачений судовий збір в сумі 632, 55 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. 526 , 536, ст. ст. 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , ст..ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемкомплект" (53860, Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, 13, код ЄДРПОУ 36725174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СКН" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Костенко, 15/3, код ЄДРПОУ 34684860) 153 833 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот тридцять три гривні) 60 коп. основного боргу, 3 076, 66 (три тисячі сімдесят шість гривень) 66 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „СКН" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Костенко, 15/3, код ЄДРПОУ 34684860) із державного бюджету 632 (шістсот тридцять дві гривні) 55 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого квитанцією № 95 від 14.08.2014 р., яка залишена в матеріалах справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.11.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко