Постанова

від 29.10.2014 по справі 826/15031/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2014 року № 826/15031/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» до Держаної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД», позивач) з адміністративним позовом до Держаної податкової інспекції у Шевченківському у районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про:

- визнання протиправними дій щодо складання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року;

- визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок», на підставі Акту перевірки № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року;

- зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок» за травень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що йому, в порушення вимог чинного законодавства, запити про надання інформації не надсилалися, що в свою чергу позбавило ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» можливості виконати свій законний обов'язок надати відповідні документи, які були предметом запиту та підтвердити достовірність фінансово-господарських операцій задекларованих ним у податкових деклараціях. А тому вказане виключало право податкового органу на проведення зустрічної звірки, а її проведення без співставлення належних бухгалтерських документів позивача з відповідними первинними документами контрагентів свідчить про протиправність такої звірки.

Щодо встановлених в акті висновків про порушення норм податкового законодавства та визнання правочинів такими, що не мали реального характеру, позивач зазначає, що у податкового органу відсутні повноваження по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Функції щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується податковим органом шляхом проведення, перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем в порушення норм ПК України була проведена саме перевірка, що підтверджується змістом акту, висновками якого, за відсутності первинних документів, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, факту передачі товарів (послуг). В той час, як відповідачу відповідно до його функцій та повноважень не надано права щодо встановлення висновків в актах перевірки про нереальність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. А тому, такі висновки податкових органів, є такими, що здійснення поза межами наданих їм повноважень.

Окрім цього, позивач вказує на те, що відповідачем за результатами вказаної перевірки (звірки) податкове повідомлення-рішення не виносилося, а тому коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок», на підставі Акту перевірки № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, відповідні дії щодо проведення звірки ґрунтувалися на вимогах закону.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39069211) зареєстроване 27 січня 2014 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за № 1 074 102 0000 048329. Місцезнаходження вказаного товариства: 03057, м. Київ, вул. Потьє Ежена, 8-А.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39069211), за результатами якої складено акт від 22 липня 2014 року № 1639/26-59-22-08/39069211 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39069211) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року».

Вказаною звіркою встановлено порушення ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» вимог пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України від 15.03.03 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (зі змінами та доповненнями).

Також, звіркою встановлено порушення ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39069211) п.187.1 статті 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з тим, що задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за травень 2014 року підтвердити неможливо.

Незгода з діями відповідача по складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки та по зміні в інформаційній системі АС «Податковий блок» показників податкової зобов'язань та податкового кредиту обумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З приписів пункту 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пункт 73.5 статті 73 ПК України зазначає, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до п. 4.6 таких рекомендацій, за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Водночас, відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків для позивача та віднесені до компетенції відповідача. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Таким чином, оскільки дії з проведення зустрічних звірок та зі складення зазначених актів не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 28.08.2014 р. у справі № К/800/35272/14, від 18.06.2014 р. № К/800/10170/13 та ін.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави до задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо складання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року.

У той же час, суд зазначає, що висновки податкових перевірок (звірок) можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію АІС «Податковий блок».

Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 № 948, після впровадження підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі "Податковий аудит" системи "Податковий блок".

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС "Реєстр схем і елементів ухилення".

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до п.п. 54.1, 54.3 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платником податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/51574/13 від 13.03.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично провів перевірку платника податку ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД», про що свідчить зміст Акту № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року, використавши при цьому облікові дані та інформаційні бази ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.07.2014 року № 1629/26-59-22-09/38824813 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФАЕРГРУПП» (код за ЄДРПОУ 38824813) з питань взаємовідносин з контрагентами в період: травень 2014 року».

Будь-які первинні фінансово-господарські документи не досліджувалися.

За результатами такої перевірки податковим органом задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2014 року не підтверджено.

Як було встановлено під час розгляду вказаної справи дані вказаного акту було внесено до інформаційних систем державної податкової служби.

Водночас, жодних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не виносилося, а наказів щодо проведення перевірок позивача не видавалося.

При вирішенні даної справи, суд враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Під час розгляду вказаної справи ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в підтвердження правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 року надано копії первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентами, які не досліджувалися відповідачем та не були враховані ним при зменшені сум податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Водночас, суд зазначає, що незнаходження контрагента за місцезнаходженням, порушення норм податкового законодавства не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток підприємств у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки ПК України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Саме така позиція Вищого адміністративного суду України викладена в ухвалах від 19 червня 2013 року у справі № К/9991/63643/12 та від 30 січня 2014 року у справі № К/800/29212/13.

У той же час, як зазначалося вище, відповідач, без дослідження первинних фінансово-господарських документів, свої висновки обґрунтовував наявною податковою інформацією, а тому доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відтак, внесення акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39069211) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року» від 22 липня 2014 року № 1639/26-59-22-08/39069211 з податковою інформацією, що в ньому викладена в АС «Податковий Блок» у спірних правовідносинах буде порушувати принцип добросовісності платника податку, який передбачає законність його дій у сфері податкових відносин доки це не спростовано в порядку, встановленому ПК України.

А тому, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог щодо:

- визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок», на підставі Акту перевірки № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року;

- зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок» за травень 2014 року.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 48, 72 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Держаної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок», на підставі Акту перевірки № 1639/26-59-22-08/39069211 від 22.07.2014 року.

3. Зобов'язати Держану податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» в АС «Податковий блок» за травень 2014 року.

5. В задоволені інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» - відмовити.

6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕТА ТРЕЙД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 48, 72 грн. (сорок вісім гривень 72 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

.

Суддя І.М. Погрібніченко