Постанова

від 13.10.2014 по справі 824/2763/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. м. Чернівці Справа №824/2763/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представників відповідача - Орловської Ю.М. та Мельничук Т.В;

представника третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Чернівецької митниці Міністерства доходів і зборів України (відповідач), за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про визнання нечинною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просив суд: визнати нечинною відмову Чернівецької митниці Міністерства доходів і зборів України №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року у видачі поставленого товару - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 в кількості 21 145 кг, зі складу органу доходів і зборів; зобов'язати відповідача видати товар - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), в кількості 21 145 кг поставлений на митну територію України за міжнародною товарно-транспортною накладною від 18.09.2013 року А№001986 та інвойсом від 18.09.2013 року №FC4863, за кодом зі складу органу доходів і зборів без здійснення ОСОБА_1 відшкодування витрат на зберігання такого товару; надати дозвіл на здійснення митного оформлення товару - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), за кодом УКТЗЕД 0207141000в кількості 21 145 кг у митний режим транзит для переміщення такого товару, під митним контролем, до Івано-Франківської митниці Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі зовнішньоекономіного контракту №28/12 від 30.01.2013 року ним була здійснена закупка та поставка на митну територію України товару - м'яса мороженого механічної обвалки (фарш), за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 в кількості 21145 кг (далі - товар). 02 жовтня 2013року позивачем було подано до Чернівецької митниці Міндоходів пакет документів, необхідних для здійснення процедури митного оформлення імпортованого ним товару. Однак, вважаючи заявлену позивачем митну вартість товару заниженою, відповідачем винесено рішенні про корегування митної вартості товару від 11.10.2013 року №408000003/2013/000028/2 і на підставі якого, відповідачем було винесено картку відмови в митному оформленні імпортованого ним товару №408040000/2013/33 від 11.10.2013 року. Не погоджуючись з діями та рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку, а тому завершення митного оформлення імпортованого товару, у день його поставки, було неможливим.

У зв`язку з неузгодженістю з відповідачем митної вартості, що слугувало неможливістю завершення митного оформлення імпортованого товару, то у відповідності до п.2 ч.5 ст.238 Митного кодексу України (далі - МК України) 17.10.2013року позивач звернувся до відповідача із заявою про його розміщення на складі органу доходів і зборів.

Проте, оскільки у відповідача відсутній склад, необхідний для зберігання даного товару, Чернівецькою митницею Міндоходів, в порядку ч. 4 ст. 239 МК України було укладено відповідний договір зберігання з ФОП ОСОБА_6, яка володіє складом із умовами необхідними для зберігання цього товару. Рішенням Чернівецької митниці Міндоходів №40800/0058 від 23.10.2013 року за адресою місцезнаходження вказаного складу (58000, АДРЕСА_2) створено зону митного контролю, у зв'язку з чим зберігання товару в такому складі вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Зазначив, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.02.2014року по справі №824/2263/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014року № К/800/7481/14, визнано протиправними дії Чернівецької митниці Міндоходів в частині винесення рішення про корегування митної вартості товару від 11.10.2013 року №408000003/2013/000028/2, визнано його протиправним та скасовано. Крім того, скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Міндоходів №408040000/2013/33 від 11.10.2013 року

Позивач зазначив, що на момент винесення ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014року №К/800/7481/14, строк придатності товару закінчився 27.05.2014 року, а тому, у відповідності до Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", він, як власник такого товару, зобов`язаний здійснити його утилізацію, оскільки він є неякісним та небезпечним.

Позивач вважає, що оскільки після здійснення поставки товару на митну територію України його митне оформлення так і не було завершене, а сам товар не поміщено в жодний митний режим, то здійснення утилізації такого товару можливе лише шляхом його поміщення в митний режим знищення та руйнування, в порядку передбаченому, зокрема, статтею 176 МК України.

У відповідності до ст. 176 МК України позивачем було укладено з ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" (с. Годи - Добровідка, Івано-Франківська область) договір на утилізацію від 13.05.2014року та отримано від Івано-Франківської митниці Міндоходів дозвіл №2365/4/0970-51-25 від 29.05.2014 року на утилізацію поставленого на митну територію України, який належить позивачу.

Таким чином, оскільки на момент звернення до суду з даним позовом, митне оформлення товару не закінчено, і такий товар перебуває під митним контролем Чернівецької митниці Міндоходів для здійснення його утилізації позивачу необхідно погодити з відповідачем переміщення товару під митним контролем до Івано-Франківської митниці Міндоходів (внутрішній транзит), для чого забрати товар зі складу органу доходів і зборів відповідно до п.9.2 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №627.

Відповідно до ст. 242 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після 1) їх митного оформлення, 2) відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та 3) сплати відповідних митних платежів.

Щодо здійснення митного оформлення товару позивач зазначив, що враховуючи вимоги ч. 6 ст. 176 МК України поміщення товару в митний режим знищення або руйнування здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого проводяться операції зі знищення або руйнування, тобто в даному випадку Івано-Франківською митницею Міндоходів, а тому здійснити митне оформлення товару до моменту його видачі зі складу органу доходів і зборів неможливо з об'єктивних причин і незалежних від позивача.

Щодо сплати митних платежів позивач зазначив, що відповідно до статтей 90, 175 МК України поміщення товару в митний режим знищення або руйнування та у режим транзит (щодо внутрішнього транзиту з Чернівецької митниці Міндоходів до Івано-Франківської митниці Міндоходів) здійснюється без сплати митних платежів.

Щодо відшкодування витрат органу доходів і зборів за зберігання товару позивач зазначив, що поміщення належного йому товару на склад органу доходів і зборів було зумовлене прийняттям Чернівецькою митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товару №408000003/2013/000028/2 від 11.10.2013 року та карткою відмови в митному оформленні №408040000/2013/33 від 11.10.2013 року, які були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, крім того були визнані протиправними і дії уповноважених представників відповідача по здійсненню вказаного коригування митної вартості. Таким чином, оскільки для того, щоб отримати товар зі складу органу доходів і зборів, який був туди поміщений внаслідок протиправних дій та рішень відповідача, позивач повинен понести витрати, у вигляді сплати коштів за його зберігання, які вважає збитками, які підлягають відшкодуванню відповідачем. Вважає, що об'єктивним та справедливим способом відновлення порушеного права є звільнення його від сплати витрат за зберігання товару на складі органу доходів і зборів.

Вважає, що зазначені відповідачем обставини, якими обґрунтовано відмову Чернівецької митниці Міністерства доходів і зборів України №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року у видачі поставленого товару, не відповідають дійсності, а тому вважає, що така відмова є незаконною.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне.

Щодо позовних вимог про визнання нечинною відмови Чернівецької митниці Міндоходів №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року у видачі позивачу поставленого ним товару, то зазначений лист митниці не є відмовою у видачі зі складу товару.

Оскаржуваний лист Чернівецької митниці Міндоходів №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року містить інформацію про те, що зберігач ФОП ОСОБА_6 не повертає майно, а рішення про розірвання договорів зберігання та повернення майна знаходиться на вирішенні господарського суду. А тому цей лист не є відмовою у видачі майна, так як видача майна на даний час не залежить від волі митниці та фізично майно не перебуває у митниці.

Зазначив, що посилання позивача на те, що поміщення товару на склад органу доходів і зборів зумовлено неправомірними діями уповноваженими представниками Чернівецької митниці Міндоходів не відповідає дійсності, так як саме власник товару ФОП ОСОБА_1 здав його на зберігання на склад митниці, яким за Договором є приміщення ФОП ОСОБА_6

На виконання вимог ст. 238 МК України позивачем було передано 23.10.2013 року на зберігання Чернівецькій митниці Міндоходів по уніфікованій митній квитанції МД-1 серія КВ №601534 ввезеного ним на митну територію товар, не оформлений у митному режимі, у зв'язку із тим, що в нього відсутні кошти для сплати митних платежів.

У зв'язку із відсутністю у митниці приміщення (холодильної камери), яке б забезпечувало зберігання товару з відповідною температурою, 23.10.2013 року митниця прийняла рішення про укладення Договору зберігання №310, в подальшому переукладеного 16.01.2014 року за №50 з ФОП ОСОБА_6 та створення в цьому приміщенні зони митного контролю, що відповідає вимогам п. 4 ст. 239 МК України. В той же день, 23.10.2013 відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.05.2012 №627 "Про затвердження Порядку складу митного органу", вказаного Договору та Акту приймання-передачі товару №26, вартість якого становить 110834,00 грн, товар було передано на зберігання ФОП ОСОБА_6

Чернівецька митниця Міндоходів 28.01.2014року листом за вих.№24-70-05-16/01/0688 звернулася до позивача з листом, яким повідомила останнього про те, що 90-денний термін перебування його товару на складі митниці закінчився (ч. 1 ст. 240 МК України) і що йому необхідно повідомити митницю про намір стосовно отримання товару. Крім того, було вказано, що для того щоб отримати товар, йому необхідно задекларувати його відповідно до митного режиму та сплатити митні платежі та складські збори за зберігання даного майна на складі митниці. Враховуючи те, що термін зберігання товару на складі митниці закінчився і те, що позивач за ним не звернувся, то у відповідності до ст. 243 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340 такий товар перейшов в розпорядження держави в особі Чернівецької митниці Міндоходів та підлягав передачі у реалізацію.

Намагання митниці з 18.02.2014 року завершити договірні відносини та повернути товар, переданий на зберігання ФОП ОСОБА_6 були безрезультатними через невиконання останньою належним чином взятих на себе зобов'язань, у зв'язку із чим, 14.04.2014 року Чернівецькою митницею Міндоходів подано позовну заяву до ФОП ОСОБА_6

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2014 року у справі №926/603/14 за позовом Чернівецької митниці Міндоходів до ФОП ОСОБА_6 про розірвання договору, повернення майна та сплату штрафу, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року, позов митниці задоволено частково, а саме розірвано Договір зберігання №50 від 16.01.2014 року укладеного між Чернівецькою митницею Міндоходів та ФОП ОСОБА_6; зобов'язано ФОП Василик Т,Б. повернути майно; стягнуто з ФОП ОСОБА_6 штраф у сумі 133000,80 грн на користь Чернівецької митниці Міндоходів.

На день прийняття Господарським судом Чернівецької області рішення, товар прийшов в непридатність і своєчасно не був реалізований митницею через невиконання умов договору ФОП ОСОБА_6 На даний час здійснюються дії щодо виконання рішення Господарського суду та повернення майна від ФОП ОСОБА_6 Тому, відповідь Чернівецької митниці Міндоходів №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року на заяву ФОП ОСОБА_1 про неможливість повернення майна, у зв'язку із тим, що зберігач ФОП ОСОБА_6 не повертає майно митниці не є відмовою у його видачі.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання повернути товар без здійснення позивачем відшкодування витрат на зберігання такого товару відповідач зазначив, що відповідно до п.9.1. наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №627 та статтею 242 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів. Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731.

Позивач посилається на визнання протиправними дій Чернівецької митниці Міндоходів в частині прийняття рішення про коригування митної вартості, як підставу від звільнення від сплати витрат за зберігання на складі митниці, однак жодним вищезазначеним нормативним документом такого виду звільнення від відшкодування витрат за зберігання на складі митниці не передбачено. Крім того зазначив, що прийняття рішення про коригування митної вартості не є обов'язковою підставою для передачі товару на склад митного органу, а правом власника, яким і скористався позивач, а тому таке розміщення не може вважатися часом затримки митного оформлення з ініціативи митного органу.

Щодо позовних вимог про зобов'язання надати дозвіл позивачу на здійснення митного оформлення товару у митний режим транзит для переміщення такого товару під митним контролем до Івано-Франківської митниці Міндоходів відповідач зазначив, що позивачу роз'яснено умови поміщення товару в митний режим транзит та повідомлено про порядок сплати витрат за зберігання. Станом на 19.09.2014 року позивач не скористався вказаними роз'ясненнями та не подав митну декларацію ТР-80.

Вважає, що позовна вимога позивача щодо поміщення товару у митний режим транзит є необгрунтованою, оскільки така компетенція законодавчо надана тільки органам доходів і зборів України, в даному випадку - митниці, а тому задоволенню не підлягає.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, за адресою місцепроживання - АДРЕСА_1 (а.с. 9). Відповідно до Свідоцтва №100114541 серії НБ№171398, позивач з 07.05.2008 року зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.10).

30 січня 2013 року між позивачем та іноземною компанією FRANCE AFS (м. Монлюсон, Франція) укладено контракт №28/12, предметом якого є купівля 200000 кг мороженого курячого м'яса механічної обвалки (ММО) на загальну суму 104000 євро. За домовленістю сторін постачання товару проводиться партіями до 22000 кг автотранспортом на умовах EXW - Монлюсон, Франція, а позивач зобов'язується оплатити його на умовах контракту (а.с.11).

02 жовтня 2013 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до митного оформлення митну декларацію №408040000/2013/014122 на товар "м'ясо морожене куряче механічної обвалки (фарш)" в кількості 21145 кг за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 закупленого по контракту №28/12 від 30.01.2013 року. За результатами розгляду поданих позивачем документі для митного оформлення, Чернівецькою митницею Міндоходів було прийнято рішення про корегування митної вартості товару від 11.10.2013 року №408000003/2013/000028/2 (а.с.12).

На підставі рішення від 11.10.2013 року №408000003/2013/000028/2 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408040000/2013/00033, яким повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товару (а.с.13).

17 жовтня 2013 року позивач звернувся до начальника Чернівецької митниці Міндоходів із заявою про надання дозволу на розміщення вказаного товару на складі митного органу, одночасно повідомив, що по АДРЕСА_2 є приміщення, яке відповідає вимогам зберігання даного виду товарів, так як раніше там розміщувався склад тимчасового зберігання закритого типу і власник складу ФОП ОСОБА_6 може прийняти даний товар на відповідальне зберігання (а.с.14).

23 жовтня 2013 року Чернівецькою митницею Міндоходів прийнято рішення №40800/0058 про створення зони митного контролю у приміщенні площею 22,55кв.м. (холодильна камера) на складі, який належить ФОП ОСОБА_6 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20-21).

В той же день, 23 жовтня 2013 року між Чернівецькою митницею Міндоходів та ФОП ОСОБА_6 укладено договір зберігання №310 за умовами якого Чернівецька митниця Міндоходів передає, а ФОП ОСОБА_6 приймає на зберігання товар з 23.10.2013 року до моменту звернення митниці включно та зобов'язується повернути митниці у схоронності товар, переданий на зберігання згідно акту приймання-передачі (а.с.15-16, 19).

З матеріалів справи встановлено, що 23.10.2013 року відповідно до договору зберігання №310 та Акту приймання-передачі майна №26, ФОП ОСОБА_6 було передано на зберігання товар "м'ясо морожене куряче механічної обвалки (фарш). Тепловій, кулінарній обробці та консервуванню не піддавалося, харчові добавки - відсутні. Чиста вага -21145 кг, 1680 поліблоків. Призначення - для виробничих потреб. Код УКТЗЕД НОМЕР_1", вартість якого становить 110834,00 грн ( далі - товар) (а.с.19).

Також, 16.01.2014 року між Чернівецькою митницею Міндоходів та ФОП ОСОБА_6 укладено договір зберігання №50 за умовами якого Чернівецька митниця Міндоходів передає, а ФОП ОСОБА_6 приймає на зберігання цей же товар з 01.01.2014 року до моменту звернення митниці включно та зобов'язується повернути митниці у схоронності майно, передане на зберігання згідно акту приймання-передачі (а.с.17-18).

Як встановлено з матеріалів справи, не погоджуючись з вчиненими Чернівецькою митницею Міндоходів діями та прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів №408000003/2013/000028/2 від 11.10.2013 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Міндоходів №408040000/2013/00033 від 11.10.2013 року позивач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Так, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.12.2013 року №824/2263/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 року №К/800/7481/14, адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Міндоходів задоволено: 1) визнано протиправними дії Чернівецької митниці Міндоходів в частині винесення рішення про коригування митної вартості товарів №408000003/2013/000028/2 від 11.10.2013 року; 2) визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №408000003/2013/000028/2 від 11.10.2013 року; 3) скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Міндоходів №408040000/2013/00033 від 11.10.2013 року (а.с. 22-29, 30-31).

Як встановлено з матеріалів справи, 14.04.2014 року Чернівецька митниця Міндоходів звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом про розірвання із ФОП ОСОБА_6 договорів зберігання, повернення майна та сплату штрафу. Рішенням Господарського суду Чернівецької області 07.07.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року №926/603/14, розірвано договір зберігання №50 від 16.01.2014 року. Зобов'язано ФОП ОСОБА_6 повернути Чернівецькій митниці Міндоходів м'ясо морожене куряче механічної обвалки. Тепловій, кулінарній обробці та консервуванню не піддавалося, харчові добавки - відсутні. Чиста вага -21145 кг, 1680 поліблоків. Призначення - для виробничих потреб. Код УКТЗЕД НОМЕР_1". Стягнуто з ФОП ОСОБА_6 штраф у сумі 133000,80 грн на рахунок Чернівецької митниці Міндоходів (а.с. 56-66).

З метою примусового виконання рішення Господарського суду Чернівецької області №926/603/14 від 07.07.2014 року, головним державним виконавцем Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції 29.09.2014року відкрито виконавчі провадження ВП№44871382 та ВП№44871427, які на момент прийняття рішення у даній справі не завершені (а.с. 86-87, 99).

В свою чергу, 01.05.2014 року ФОП ОСОБА_6 зверталась до начальника Чернівецької митниці Міндоходів із листом в якому просить провести оплату за зберігання товару, попередньо повідомити та узгодити дату та час передачі товару, після здійснення розрахунку за послугу, вивезти товар зі складу (а.с.37-38).

У відповідь на лист від 01.05.2014 року, Чернівецька митниця Міндоходів листом від 19.05.2014 року №24-70-03-02/01/3908 повідомила ФОП ОСОБА_6 про те, що у зв'язку із невиконанням умов договору, в частині невидачі товару митниці на першу вимогу, строк зберігання товару перевищив визначений законом термін зберігання (90 днів). Внаслідок чого Чернівецька митниця Міндоходів вимушена була вносити ряд змін та доповнень до основного договору, яким передбачалися проведення додаткових витрат за зберігання майна, що завдає шкоди Державному бюджету України в особі Чернівецької митниці Міндоходів (а.с.39).

13.05.2014 року між ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" (Івано-Франківська область, с. Годи-Добровідка, вул. Незалежності, 4, код ЄДРПОУ 38140738) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір за умовами якого, ФОП ОСОБА_1 зобов'язується передати ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" відходи тваринницької продукції, а ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" в свою чергу зобов'язується прийняти та утилізувати відходи (а.с. 33).

27.05.2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківської митниці Міндоходів із заявою про надання дозволу на застосування митного режиму знищення або руйнування.

У відповідь на заяву позивача від 27.05.2014 року, начальник Івано-Франківської митниці Міндоходів листом від 29.05.2014 року №2365/4/0970/-51-25 повідомив про те, що надає дозвіл на поміщення у митний режим знищення або руйнування товару "м'ясо морожене куряче механічної обвалки" у кількості 21145 кг, який надійшов на митну територію України за міжнародною товарно-транспортною накладною від 18.09.2013 року №001986 та інвойсом від 18.09.2013 року №FC4863 (а.с. 34).

28.07.2014 року позивач звернувся до начальника Чернівецької митниці Міндоходів із заявою про видачу товару зі складу органу доходів і зборів (а.с. 35).

У відповідь на заяву позивача від 28.07.2014, Чернівецька митниця Міндоходів листом від 11.08.2014 року №27-70-05-16/01/6305 повідомила ФОП ОСОБА_1 про те, що немає можливості повернути власнику майно у зв'язку з тим, що зберігач ФОП ОСОБА_6 не повертає митниці майно, а рішення про розірвання договору зберігання від 23.10.2013 року №310 та від 16.1.2014 року №50 між митницею та ФОП ОСОБА_6 та сплати штрафу за невиконання умов договору, вирішується в судовому порядку (а.с. 36).

27.08.2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до начальника Чернівецької митниці Міндоходів із листом в якому просить повідомити його чи можливо здійснити видачу зі складу органу доходів і зборів товару - м'ясо механічної обвалки, без здійснення відшкодування витрат на його зберігання, та чи буде погоджено митне оформлення товару у митний режим транзит для переміщення такого товару, під митним контролем, до Івано-Франківської митниці Міндоходів, за умови повернення Чернівецькій митниці Міндоходів вказаного товару зберігачем ФОП ОСОБА_6 (а.с. 80).

У відповідь на лист від 27.08.2014 року, листом Чернівецької митниці Міндоходів від 10.09.2014 року №24-70-03-02/01/7197 ФОП ОСОБА_1 повідомлено про те, що товар може бути повернуто в разі подання на ім'я керівника митниці або особи, яка виконує його обов'язки заяви, щодо видачі майна із складу митного органу для оформлення даного майна у відповідний митний режим та за умови обов'язкової сплати митних платежів та складських зборів за зберігання даного майна на складі митниці (а.с.79).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Щодо позовних вимог позивача про визнання нечинною відмову Чернівецької митниці Міністерства доходів і зборів України №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року у видачі поставленого ним товару - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 в кількості 21 145 кг, зі складу органу доходів і зборів, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 238 МК України, крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред'явлення органу доходів і зборів, а також в інших випадках на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 239 МК України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Порядок роботи складу органу доходів і зборів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.3 ст. 239 МК України).

Відповідно до ч.3 ст. 239 МК України та з метою встановлення механізму організації роботи складів митних органів наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року № 627 затверджено Порядок роботи складу митного органу.

Згідно ч. 1 ст. 240 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1 - 3, 5 частини першої та у пунктах 1 - 4, 7 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах органів доходів і зборів протягом 90 днів, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 243 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах органів доходів і зборів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний орган доходів і зборів повідомляє власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання. Таке повідомлення не направляється після закінчення строків зберігання, зазначених у частинах другій та п'ятій статті 240 цього Кодексу.

Як свідчать встановлені обставини справи, 02.10.2013 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до митного оформлення митну декларацію №408040000/2013/014122 на товар за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1, що придбаний ним в іноземної компанії FRANCE AFS (м. Монлюсон, Франція) по контракту №28/12 від 30.01.2013 року. За результатами розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення, Чернівецькою митницею Міндоходів було прийнято рішення про корегування митної вартості товару від 11.10.2013 року №408000003/2013/000028/2 та рішення від 11.10.2013 року №408000003/2013/000028/2 про корегування митної вартості товару відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408040000/2013/00033, яким повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись з такими діями та прийнятими рішеннями Чернівецькою митницею Міндоходів позивач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду. За результатами розгляду адміністративного позову, Чернівецьким окружним адміністративним судом 13.12.2013 року винесено постанову №824/2263/13-а, що залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 року №К/800/7481/14, якими адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Міндоходів задоволено: 1) визнано протиправними дії Чернівецької митниці Міндоходів в частині винесення рішення про коригування митної вартості товарів №408000003/2013/000028/2 від 11.10.2013 року; 2) визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №408000003/2013/000028/2 від 11.10.2013 року; 3) скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Міндоходів №408040000/2013/00033 від 11.10.2013 року.

В свою чергу, з матеріалів справи встановлено, що 17.10.2013 року позивач звернувся до начальника Чернівецької митниці Міндоходів із заявою про надання дозволу на розміщення товару на складі митного органу.

На підставі вказаної заяви позивача, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 238 та ч. 4 ст. 239 МК України 23.10.2013року відповідачем прийнято рішення №40800/0058 про створення зони митного контролю у приміщенні площею 22,55кв.м. (холодильна камера) на складі, який належить ФОП ОСОБА_6 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20-21), з яким 23.10.2013 року укладено Договір зберігання №310, що в подальшому переукладений 16.01.2014 року за №50 .

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.05.2012 року №627 "Про затвердження Порядку складу митного органу", 23.10.2013 року відповідно до договору зберігання №310, який в подальшому було переукладено 16.01.2014 року за №50 та Акту приймання-передачі майна №26, відповідачем було передано ФОП ОСОБА_6 на зберігання товар, який належав позивачу.

Як свідчать встановлені рішенням Господарського суду Чернівецької області 07.07.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року №926/603/14, обставини справи, 28.01.2014року за вих. №24-70-0516/01/0688 Чернівецька митниця Міндоходів звернулась до власника товару ОСОБА_1 з листом, яким повідомила останнього про те, що 90-денний термін перебування його товару на складі митниці закінчився і що йому необхідно повідомити митницю про намір стосовно отримання товару, однак, враховуючи те, що термін зберігання товару на складі митниці закінчився і те, що позивач, як власник товару, за ним не звернувся, даний товар перейшов в розпорядження держави в особі Чернівецької митниці Міндоходів та підлягав передачі в реалізацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340 (далі - Порядок №1340) затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним. У відповідності до п.п. 3 п. 1 Порядок №1340 дія цього Порядку поширюється на майно, термін зберігання якого під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін.

Пунктом 9 Порядку №1340 передбачено, що майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог, зокрема, продукти харчування насамперед ті, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть безоплатно передаватися закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням і на благодійні цілі.

Заперечуючи проти позову у даній справі відповідач, посилаючись на Порядок №1340, стверджував, що ввезений позивачем на митну територію України товар, який було передано на зберігання на склад митниці відповідно до договору зберігання від 23.10.2-13 року №310, який в подальшому було переукладено 16.01.2014 року за №50 та Акту приймання-передачі майна№26, перейшов в розпорядження держави в особі Чернівецької митниці Міндоходів та підлягало передачі в реалізацію.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, на момент розгляду та прийняття рішення у даній справі, товар, що ввезено позивачем на митну територію України, продовжує зберігатись під митним контролем на складі органу доходів і зборів і під час його зберігання на складі органу доходів і зборів, відповідності до п. 9 Порядку №1340 Чернівецькою митницею Міндоходів не передано його для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізації через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог, зокрема, продуктів харчування насамперед тих, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, термін придатності товару, ввезеного позивачем на митну територію України та переданого в подальшому на зберігання на склад органу доходів і зборів, відповідно до сертифікату якості № FR0313000008MN3 від 18.09.2014 року становив 9 (девять місяців) та відповідно сплинув в травні 2014року (а.с.32), в зв'язку з чим підлягає утилізації чи знищенню.

Згідно з ч. 6 ст. 243 МК України товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари - безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до МК України, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випадках, передбачених законодавством, - переробці, утилізації чи знищенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 МК України знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника товарів чи уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 176 МК України).

Частиною 2 статті 176 МК України встановлено, що дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається органом доходів і зборів, якщо власником чи уповноваженою ним особою: 1) укладено договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів; 2) отримано дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 МК України поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого проводяться операції зі знищення або руйнування.

Абзацом першим п. 9.2. Порядку роботи складу митного органу затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №627 встановлено, що видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення особам, зазначеним у пункті 9.1 цього розділу, здійснюється за умови подання на ім'я керівника митниці або особи, яка виконує його обов'язки, відповідної заяви (звернення) та документів, що засвідчують особу (повноваження особи).

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідності до ч. 2 ст. 176 МК України позивачем було укладено з ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" (с. Годи - Добровідка, Івано-Франківська область) договір на утилізацію від 13.05.2014 року та отримано від Івано-Франківської митниці Міндоходів дозвіл №2365/4/0970-51-25 від 29.05.2014 року на утилізацію поставленого ним на митну територію України товару.

28.07.2014 року позивач звернувся до начальника Чернівецької митниці Міндоходів із заявою, до якої додано вищезазначені документи, копію паспорту та довіреність уповноваженого представника про видачу товару зі складу органу доходів і зборів, погодження митного оформлення товару у митний режим транзит для його переміщення, під митним контролем, до Івано-Франківської митниці Міндоходів з подальшим переміщенням такого товару у митний режим знищення та руйнування, оскільки ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" знаходиться в зоні діяльності Івано-Франківської митниці Міндоходів, де і буде здійснюватись знищення ввезеного позивачем товару, строк придатності якого закінчився.

Оскаржуваний позивачем лист Чернівецької митниці Міндоходів №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року, який надано у відповідь на заяву позивача від 28.07.2014 року, обумовлений тим, що митниця немає можливості повернути власнику майно у зв'язку з тим, що зберігач ФОП ОСОБА_6 не повертає митниці майно, а рішення про розірвання договору зберігання від 23.10.2013 року №310 та від 16.1.2014 року №50 між митницею та ФОП ОСОБА_6 та сплати штрафу за невиконання умов договору, вирішується в судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що 14.04.2014 року Чернівецька митниця Міндоходів звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом про розірвання із ФОП ОСОБА_6 договорів зберігання, повернення майна та сплату штрафу. Рішенням Господарського суду Чернівецької області 07.07.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року №926/603/14, розірвано договір зберігання №50 від 16.01.2014 року. Зобов'язано ФОП ОСОБА_6 повернути Чернівецькій митниці Міндоходів м'ясо морожене куряче механічної обвалки. Тепловій, кулінарній обробці та консервуванню не піддавалося, харчові добавки - відсутні. Чиста вага -21145 кг, 1680 поліблоків. Призначення - для виробничих потреб. Код УКТЗЕД НОМЕР_1". Стягнуто з ФОП ОСОБА_6 штраф у сумі 133000,80 грн на рахунок Чернівецької митниці Міндоходів.

З метою примусового виконання рішення Господарського суду Чернівецької області №926/603/14 від 07.07.2014 року, головним державним виконавцем Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції 29.09.2014року відкрито виконавчі провадження ВП№44871382 та ВП№44871427, які на момент розгляду даної справи не завершені, а товар, що ввезено позивачем на митну територію України, продовжує перебувати на зберіганні на митному складі органу доходів і зборів на підставі договору зберігання №50 від 16.01.2014 року укладеного з ФОП ОСОБА_6

За таких обставин суд вважає, що оскаржуваний позивачем лист Чернівецької митниці Міндоходів №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року про неможливість повернення майна, у зв'язку з тим, що зберігач ФОП ОСОБА_6 не повертає товар митниці є підставним та не є категоричною відмовою у його видачі позивачу.

Враховуючи вищезазначені обставини у справі та відповідні їм правовідносини суд вважає, що підстави для визнання нечинною відмови Чернівецької митниці Міністерства доходів і зборів України №24-70-05-16/01/6305 від 11.08.2014 року у видачі поставленого позивачем товару зі складу органу доходів і зборів відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд вважає, що за наявності укладеного позивачем з ТОВ "Коломийський Ветсанутильзавод" (с. Годи - Добровідка, Івано-Франківська область) договору на утилізацію від 13.05.2014 року та отриманого від Івано-Франківської митниці Міндоходів дозволу №2365/4/0970-51-25 від 29.05.2014 року на утилізацію поставленого ним на митну територію України товару та його заяви від 28.07.2014 року, після фактичного виконання рішення Господарського суду Чернівецької області №926/603/14 від 07.07.2014 року, Чернівецька митниця Міндоходів зобов'язана задовольнити вказану заяву позивача та видати йому товар, з метою подальшого його знищення, у порядку встановленому законодавством.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача видати товар - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), в кількості 21 145 кг поставлений на митну територію України за міжнародною товарно-транспортною накладною від 18.09.2013 року А№001986 та інвойсом від 18.09.2013 року №FC4863, за кодом зі складу органу доходів і зборів без здійснення ним відшкодування витрат на зберігання такого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.2. Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №627 та ст. 242 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731 (далі - Порядок №731) .

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам (крім випадків, обумовлених цим Порядком) (п. 6 Порядку №731).

Згідно п. 8 Порядку №731, при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включаються: час проведення митним органом в рамках процедури митного контролю та митного оформлення досліджень (аналізів, експертиз); проміжок часу, витрачений на проведення досліджень (аналізів, експертиз), підтверджується копіями документів, що засвідчують факт прийняття рішення митним органом про необхідність таких досліджень (аналізів, експертиз) та дату отримання митним органом відповідної інформації; час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу.

Час затримки митного оформлення з ініціативи митного органу встановлюється за результатами перевірки обставин та причин такого затримання та оформлюється доповідною або службовою запискою на керівника митного органу або особу, яка виконує його обов'язки.

При цьому при обрахунку, витрат до розрахункового строку не включаються: час проведення службового розслідування або перевірки; строк дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.

У відповідності до п. 10 Порядку №731 видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митних органів за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилається на визнання протиправних дій Чернівецької митниці Міндоходів в частині прийняття рішення про коригування митної вартості, якими, на його думку, йому завдано збитки, як підставу звільнення від сплати витрат за зберігання на складі митниці, однак Порядком №731 та положеннями МК України таких підстав для звільнення від відшкодування витрат за зберігання на складі митниці не передбачено, а тому, суд вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Однак, на момент прийняття рішення у даній справі, відсутнє відповідне рішення суду про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, а позивач у даній справі не ставив таких вимог у межах даного адміністративного позову, тому суд не вирішує такого питання. При цьому суд зазначає, що позивач, як фізична особа-підприємець, не позбавлений права звернутись з позовом про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин в порядку господарського судочинства.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на здійснення митного оформлення товару - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), за кодом УКТЗЕД 0207141000в кількості 21 145 кг у митний режим транзит для переміщення такого товару, під митним контролем, до Івано-Франківської митниці Міндоходів, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 71 МК України встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 71 МК України). Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим (ч.2 ст. 71 МК України).

З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджено, зокрема, митний режими транзит (ч.1 ст. 70 МК України).

Частиною 1 статті 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж (ч.1 ст. 91 МК України).

Відповідно до ч.2 ст. 91 МК України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються, зокрема, внутрішнім транзитом від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України.

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України (ч. 1 ст. 92 МК України).

Як встановлено в ході судового розгляду, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на здійснення митного оформлення товару - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 в кількості 21 145 кг у митний режим транзит зумовлені тим, що вказаний товар перебуває під митним контролем Чернівецької митниці Міндоходів і для здійснення його утилізації позивачу необхідно погодити митницею переміщення такого товару під митним контролем до Івано-Франківської митниці Міндоходів (внутрішній транзит) в зоні діяльності якої і буде здійснюватись його утилізація.

Частиною 4 статті 92 МК України встановлено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;

2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду та не заперечувалось сторонами, позивач не подавав до Чернівецької митниці Міндоходів документів передбачених ч. 4 ст. 92 МК України, які необхідні для прийняття відповідачем рішення про поміщення товару у митний режим транзит, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до ч.1 ст. 7 МК України державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Згідно ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо надання дозволу на поміщення товару у митний режим транзит є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, окрім іншого, така компетенція законодавчо надана тільки органам доходів і зборів України, в даному випадку - Чернівецькій митниці Міндоходів, за умови дотримання позивачем порядку встановленого статтею 92 МК України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково довів правомірність вчинених ним дій та прийнятих рішень.

З метою захисту прав позивача суд вважає, що Чернівецьку митницю Міністерства доходів і зборів України слід зобов'язати видати ОСОБА_1 зі складу органу доходів і зборів товар - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), в кількості 21 145 кг поставлений на митну територію України за міжнародною товарно-транспортною накладною від 18.09.2013 року А№001986 та інвойсом від 18.09.2013 року №FC4863, за кодом УКРЗЕД НОМЕР_1 в Порядку роботи складу митного органу затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №627 та з урахуванням Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Чернівецьку митницю Міністерства доходів і зборів України видати ОСОБА_1 зі складу органу доходів і зборів товар - м'ясо морожене механічної обвалки (фарш), в кількості 21 145 кг поставлений на митну територію України за міжнародною товарно-транспортною накладною від 18.09.2013 року А№001986 та інвойсом від 18.09.2013 року №FC4863, за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 в Порядку роботи складу митного органу затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №627 та з урахуванням Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір, відповідно до частини задоволених вимог, згідно квитанції №27 від 09.09.2014року в сумі 73.08 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Григораш

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2014 року (18-19.10.2014року - вихідні дні).