cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" жовтня 2014 р. Справа № 906/40/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Довжаниця О.С. (довіреність від 27.01.14)
від відповідача: Поліняк М.Д. (сільський голова)
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Явір" (с.Яроповичі,Андрушівський район)
до Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області (с.Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області (м.Андрушівка, Житомирська область)
про визнання права власності
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності за Селянським (фермерським) господарством "Явір" на 1/2 частину магазину-складу в с. Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району Житомирської області, яка складається із приміщення коридору площею 6,9 кв.м., підсобного приміщення площею 88,7 кв.м., приміщення магазину площею 98,9 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням №64 від 17.12.2012р. виконавчого комітету Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області надано дозвіл голові позивача на оформлення права власності спірного майна, яке складається із приміщення коридору площею 6,9 кв.м, підсобного приміщення площею 88,7 кв.м, приміщення магазину площею 98,9 кв.м. Разом з тим, відповідач, прийнявши вказане рішення виконавчого комітету про оформлення права власності, не видав відповідне свідоцтво про право власності на спірне майно. З метою отримання свідоцтва про право власності позивач звернувся до Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції із заявою про реєстрацію права власності на вказане майно. Однак 25.06.2013р. отримав рішення про відмову у вказаній державній реєстрації.
Посилаючись на незаконність відмови відповідача щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, СФГ "Явір" звернулось до господарського суду із вказаною вище вимогою.
28.10.14 до суду надійшла заява позивача, яка названа ним як заява про зміну предмету або підстави позову. В заяві позивач просить визнати право власності за Селянським (фермерським) господарством "Явір" на частину магазину-складу в с. Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району Житомирської області, яка складається із приміщення коридору площею 6,9 кв.м., підсобного приміщення площею 88,7 кв.м., приміщення магазину площею 98,9 кв.м. посилаючись на те, що рішенням Яроповицької сільської ради №45 від 24.10.14 внесено зміни до рішення №64 від 17.12.12 "Про оформлення права власності на 1/2 частину приміщення магазину-складу", в якому цифри "1/2" виключено. Господарський суд не розцінює вказану заяву як заява про зміну предмету або підстави позову, оскільки позивач лише уточнив ідентифікаційні ознаки приміщення.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. У письмовому поясненні від 28.01.2014р. (а.с.31), реєстраційна служба з позовом погоджується, вважає його обгрунтованим та таким що підлягає задоволенню, зазначено, що у зв'язку з прогалиною у законодавстві право власності на спірне майно за СФГ "Явір" може бути зареєстроване лише на підставі рішення суду. Представник Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області, що був присутній в судовому засіданні 28.01.2014р. (Осадчий О.В. - довіреність від 08.01.2014р.) позов підтримав з підстав, викладених у письмовому поясненні від 28.01.2014р. (а.с.31), пояснив, що у зв'язку з прогалиною у законодавстві право власності на спірне майно за СФГ "Явір" може бути зареєстроване лише на підставі рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
23.12.2002 року Селянське (фермерське) господарство "Явір" (далі - Позивач) зареєстроване в якості юридичної особи Андрушівською районною державною адміністрацією Житомирської області (а.с.10).
Рішенням зборів громадян - співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Яроповицьке" від 15.07.2005р. (протокол №2) затверджено перелік майна для погашення кредиторської заборгованості станом на 01.04.2005р. на суму 128760,00 грн., яке передано Позивачу згідно акту прийому-передачі від 23.08.2005р. Серед даного майна знаходиться і частина магазину складу в с. Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району, Житомирської області (далі -Спірне майно) (а.с.18-22).
Рішенням №64 від 17.12.2012р. виконавчого комітету Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області (далі - Відповідач) надано дозвіл позивачу на оформлення права власності спірного майна, яке складається із приміщення коридору площею 6,9 кв.м, підсобного приміщення площею 88,7 кв.м, приміщення магазину площею 98,9 кв.м. (а.с.16).
Як зазначив позивач, отримавши вказане рішення, вирішив провести реєстрацію права власності на спірне майно в комунальному підприємстві "Бердичівське МБТІ". Житомирська обласна рада надавши позивачу назване рішення виконавчого комітету про оформлення права власності, не видав відповідне свідоцтво про право власності на спірне майно.
Позивач, керуючись нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у 2013 році звернувся до Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції із заявою про реєстрацію права власності на вказане майно. Однак отримав рішення про відмову у державній реєстрації права власності в зв'язку з неподанням необхідних документів (документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку) (а.с.17).
У відповідь на звернення СФГ "Явір" реєстраційна служба Андрушівського районного управління юстиції повідомила, що відповідно до пунктів 2, 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ із змінами і доповненнями (далі - Закон) держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень, діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
В якості підтвердження виникнення та переходу права власності на нерухоме майно до справи додано протокол співвласників №2 від 15 липня 2005 року та акт приймання - передачі нерухомого майна №2 від 15 липня 2005р., які не є належними правовстановлюючими документами.
Позивач зазначив, що даний об'єкт нерухомого майна - частина нежитлової будівлі магазину-складу в селі Яроповичі, вул. Леніна, 132, Андрушівського району Житомирської області був побудований попереднім правонабувачем господарським способом без належних дозвільних документів. Даний об'єкт у експлуатацію не вводився та первинна державна реєстрація його відсутня. Також невідомий рік побудови даного об'єкта.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно та є належним правовстановлюючим документом для повної реалізації права власності на нерухоме майно. Відповідно до пункту 44 Порядку державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване (реконструйоване) нерухоме майно. В даному випадку державна реєстрація об'єкта нерухомого майна за попереднім правонабувачем проведена не була.
За вказаних обставин позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.
За вимогами ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з положеннями ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приписами ст.328 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Окремими нормативно-правовими актами передбачаються різноманітні правовстановлюючі чи інші документи, якими має підтверджуватися право власності. Перелік правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна наведено в додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року, а нині у ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Як вбачається з інвентарної книги обліку основних засобів колгоспу ім. Свердлова за 1991 р., оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, до основних засобів вказаного колгоспу віднесено, серед іншого, магазин господарських товарів введеного в експлуатацію в липні 1989 року (копія на а. с. 36).
Пунктом 1.4 розділу 1 "Загальні положення" статуту Яроповицького колективного сільськогосподарського підприємства, с. Яроповичі Андрушівського району (далі - КСП), зареєстрованого Андрушівською РДА, відповідно до розпорядження №231 від 09.12.1992 р. передбачено, що КСП є правонаступником колишнього колгоспу ім. Свердлова; пунктом 4.1 розділу "Власність підприємства та його членів" визначено, зокрема, що громадські будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, продуктивна та робоча худоба, посіви, багаторічні насадження, вироблена продукція належить на праві спільної часткової власності членам КСП, а підприємству - на праві повного господарського відання (а. с.167).
У пункті 2.1 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яроповичі", зареєстрованого Андрушівською РДА за реєстраційним номером 04053588Ю0010022 від 14.03.2000 р., зазначено, що СТОВ "Яроповичі" є правонаступником КСП "Яроповицьке" Андрушівського району (а.с. 179).
Відповідно до ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до протоколу №2 зборів співвласників майна, що знаходиться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян - членів реформованого КСП "Яроповицьке" від 15.07.2005 р. затверджено перелік майна, яке виділене під кредиторську заборгованість на суму кредиторської заборгованості станом на 01.04.2005 р. в сумі 804290 грн. (а. с. 18).
У акті прийому - передачі майнових прав та боргових зобов'язань СТОВ "Яроповичі" (додаток № 2 до протоколу зборів співвласників майна колишніх членів КСП "Яроповицьке" №2 від 15.07.2005 р.) зазначено перелік основних засобів і обігових коштів, які передаються у власність фермерському господарству "Явір", у зв'язку із зміною засновників; до цього переліку віднесено також магазин - склад (частина), балансова вартість 56080,00 грн., залишкова вартість станом на 01.04.2005 р. 19000,00 грн. (а. с. 22).
Отже, виходячи з викладеного, судом встановлено, що частина магазину - складу загальною площею 194,5 м. кв., балансовою вартістю 56080,00 грн., розташованого по вул. Леніна, 132 в с. Яроповичі Андрушівськго району, належало на праві спільної часткової власності членам КСП, а колективному сільськогосподарському підприємству "Яроповицьке" - на праві повного господарського відання, передано у власність СФГ "Явір"; право власності на спірне майно не реєструвалося; не зареєстровано право власності на спірне майно також на день судового розгляду справи.
Згідно з п. 4 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001 р. (далі - Порядок №62 від 14.03.2001 р.), у процесі реорганізації підприємств, у тому числі при вирішенні майнових питань, належні їм активи, відображені у загальному переліку на дату реорганізації, поділяються на такі групи: активи, для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства, які передаються підприємству - правонаступнику; активи, які не підлягають паюванню; майно соціальної інфраструктури; активи пайового фонду.
До переліку активів для задоволення кредиторського боргу реорганізованого підприємства, включаються: активи, реалізовані правонаступником, на суму фактично погашеного боргу за період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємства (далі - дата вирішення майнових питань), за умови, що ціни реалізації не нижче справедливої вартості; інші активи, реалізація яких дала б можливість підприємству-правонаступнику розрахуватися за зобов'язаннями попередника, - із загального переліку активів підприємства на дату реорганізації за їх ринковою вартістю за погодженням між підприємством-правонаступником та співвласниками майна ( п. 6 Порядку № 62 від 14.03.2001 р.).
Відповідно до п. 7 Порядку № 62 від 14.03.2001 р., перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна, і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства - правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.
За пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., зокрема, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.
Відповідно до п. 19 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. № 63, передача майна КСП правонаступникам, яке виділене під забезпечення боргових зобов'язань, здійснюється після їх державної реєстрації протягом терміну, що визначається вищим органом управління КСП, та оформляється актом приймання - передавання.
Як встановлено судом , даний об'єкт у експлуатацію не вводився, первинна державна реєстрація не оформлялася.
Протокол співвласників №2 від 15 липня 2005 року та акт приймання - передачі нерухомого майна №2 від 15 липня 2005р., якими позивач обгрунтовує своє право власності на спірне майно, не є належними правовстановлюючими документами, однак є належними доказами передачі спірного майна у власність позивачу - ФГ"Явір".
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов`язковим.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обгрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати право власності на об'єкт нерухомого майна - частину магазину-складу, розташованого по вул.Леніна,132 в с.Яроповичі Андрушівського району загальною площею 194,5 кв.м., який складається із приміщення коридору площею 6,9 кв.м., підсобного приміщення площею 88,7 кв.м., приміщення магазину площею 98,9 кв.м. за Селянським (фермерським) господарством "Явір" (13423,с.Яроповичі,Андрушівський район, Житомирська область, вул.Леніна,33; код 31599819).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 03.11.2014
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати: 1 - в справу, 2 - третій особі.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 05.11.2014 |
Номер документу | 41178973 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Тимошенко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні