Рішення

від 29.10.2014 по справі 916/3670/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2014 р.Справа № 916/3670/14

За позовом: Громадська організація "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ";

до відповідача: Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК"

про стягнення 89213,26грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Петрова І.М. по довіреності б/н від 01.09.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Громадська організація "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" звернулась до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" про стягнення грошових коштів за договором №245 банківського рахунку в національній валюті юридичних осіб від 09.06.2010р. в сумі 76911,54грн. та за договором №1848-МПК на відкриття банківського рахунку та обслуговування корпоративної платіжної картки юридичної особи від 19.07.2013р. в сумі 12301,72грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2014р. було порушено провадження у справі №916/3670/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

27.10.2014 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимо, згідно якої останній просить зобов'язати відповідача виконати умови договору №245 банківського рахунку в національній валюті юридичних осіб від 09.06.2010р. між ПАТ "ФІНРОСТБАНК" та Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" та перерахувати кошти у сумі 76500грн., згідно платіжного доручення №06 від 20.08.2014 року, стягнути з відповідача пеню у сумі 5049 грн., зобов'язати відповідача виконати умови договору №1848-МПК на відкриття банківського рахунку та обслуговування корпоративної платіжної картки юридичної особи від 19.07.2013р. між ПАТ "ФІНРОСТБАНК" та Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" та перерахувати кошти у сумі 12300грн., згідно платіжного доручення №07 від 22.10.2014 року, а також витрати по сплаті судового збору.

У судове засідання 29.10.2014 року з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у останній редакції заяви про збільшення їх розміру, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" в особі Київського регіонального відділення АТ "ФІНРОСТБАНК" у судове засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, а також з урахуванням отримання відповідачем судових ухвал, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.10.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 ст. 1068 ЦК України встановлено, що Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи, "09" червня 2010 року між Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" , далі - Позивач та ПАТ "ФІНРОСТБАНК"4, далі - Відповідач було укладено Договір № 245 банківського рахунку в національній валюті юридичних осіб., згідно умов якого є відкриття поточного рахунку в національній валюті № 26003003000245 та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку та надання інших послуг згідно з внутрішніми положеннями Банку.

Відповідно п. 1.2. Договору рахунок відкривається Клієнту для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій національній валюті для здійснення поточних операцій , визначених законодавством України та для зарахування , використання і погашення кредитів (позик) в національній валюті.

Також , 19 липня 2013 року Позивач та Відповідач уклали Договір № 1848- МПК на відкриття поточного рахунку та обслуговування корпоративної платіжної картки юридичної особи, предметом якого є відкриття поточного рахунку № 26054083001848.980 та видача Клієнту корпоративної платіжної картки Міжнародної платіжної системи MasterCard Worldwid, для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно умов Договору.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір банківського рахунка в національній валюті № 245 від 09.06.2010 року та договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування корпоративної платіжної картки юридичної особи № 1848- МПК від 19.07.2013р., як правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, і їх недійсність не була визнана судом, а тому зазначені договори в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами, і зобов'язання за ними відповідно до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України мають виконуватися належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору № 245 від 09.06.2010 року, а саме п. 2.3. Банк взяв на себе зобов'язання відкрити клієнту рахунок, своєчасно та правильно здійснювати розрахункові операції.

Банк зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, а також виконувати розпорядження Клієнта про перерахування відповідних сум з Рахунку.

Пунктом 4.1.20. договору № 1848- МПК від 19.07.2013р. передбачено, що банк зобо"язується перераховувати з рахунка Клієнта грошові кошти за розрахунковим документом, який відповідає вимогам чинного законодавства України та надійшов протягом операційного часу Банку, визначеного внутрішніми документами Банку, в день його надходження; при надходженні розрахункового документа після операційного часу-перерахувати грошові кошти клієнта не пізніше наступного робочого дня або у разі, якщо дата надходження розрахункового документа не збігається з датою валютування, кошти перераховуються банком на рахунок контрагента клієнта в день настання дати валютування.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України, позивачем 20.08.2014р. було подано на виконання платіжне доручення №06 на суму 76500 грн. та 22.10.2014р. платіжне доручення №07 на суму 12300грн. Вказані платіжні доручення були прийняті до виконання,.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання та станом на час розгляду справи не перерахував кошти згідно вказаних платіжних доручень, залишивши також претензії позивача (а.с.48-49,68) без задоволення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності юридичної особи на грошові кошти, що знаходяться на його рахунку, є непорушним.

Ст. 1074 ЦК України також встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором дає позивачу право на захист порушення прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до приписів п.5 ч. 2 ст.16 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували факт невиконання умов договору, відповідач згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд, з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства, вважає позовні вимоги щодо зобов'язання ПАТ "ФІНРОСТБАНК" виконати умови договору договору №245 банківського рахунку в національній валюті юридичних осіб від 09.06.2010р. між ПАТ "ФІНРОСТБАНК" та Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" та перерахувати кошти у сумі 76500грн., згідно платіжного доручення №06 від 20.08.2014 року, зобов'язати відповідача виконати умови договору №1848-МПК на відкриття банківського рахунку та обслуговування корпоративної платіжної картки юридичної особи від 19.07.2013р. між ПАТ "ФІНРОСТБАНК" та Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" та перерахувати кошти у сумі 12300грн., згідно платіжного доручення №07 від 22.10.2014 року цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 5049 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.4 договору сторони обумовили, що за несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків /и Клієнта, Клієнт має право вимагати від Банка сплатити штрафних санкцій, які були накладені на нього внаслідок несвоєчасного списання/зарахування коштів з рахунків/на рахунок, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, позивач, скориставшись своїм правом, нарахував відповідачу за невиконання ним своїх зобов'язань пеню у сумі 5049 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 5049 грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Крім того, позивач при збільшенні позовних вимог не доплатив судовий збір в розмірі 2436грн. тому суд вважає стягнути з позивача судовий збір в розмірі 2436грн. в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" (65104, м. Одеса, вул. Академіка Глушка, буд. 13, код ЄДРПОУ 14366762) виконати умови договору №245 банківського рахунку в національній валюті юридичних осіб від 09.06.2010р. укладеного між ПАТ "ФІНРОСТБАНК" та Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 2А, код ЄДРПОУ 36343327) та перерахувати кошти у сумі 76500грн., згідно платіжного доручення №06 від 20.08.2014 року.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" (65104, м. Одеса, вул. Академіка Глушка, буд. 13, код ЄДРПОУ 14366762) виконати умови договору №1848-МПК на відкриття банківського рахунку та обслуговування корпоративної платіжної картки юридичної особи від 19.07.2013р. укладеного між ПАТ "ФІНРОСТБАНК" та Громадською організацією "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 2А, код ЄДРПОУ 36343327) та перерахувати кошти у сумі 12300грн., згідно платіжного доручення №07 від 22.10.2014 року.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" (65104, Одеська обл., м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 13, код ЄДРПОУ 14366762) на користь Громадської організації "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 2А, код ЄДРПОУ 36343327) пеню у сумі 5049грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4263грн.

5. Стягнути з Громадської організації "ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №19 КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М.ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 2А, код ЄДРПОУ 36343327)на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206) - судовий збір в сумі 2436грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2014р.

Суддя С.В. Літвінов