Постанова

від 23.10.2014 по справі 802/3625/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

23 жовтня 2014 р. Справа № 802/3625/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом:

Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сатор"

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Вінницькій області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сатор" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТОВ "Сатор" рахується сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1697,95 грн., яка на момент звернення до суду з позовом не сплачена, тому податковий орган змушений звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій просив провести розгляд вказаної справи в письмовому провадження, додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі не отримав, хоча повідомлявся судом за юридичною адресою (повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться").

Згідно з ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Особа, яка бере участь у справі, керуючись положеннями ч.4 ст. 122 КАС України, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В свою чергу, ч.6 ст. 128 КАС України передбачає, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ураховуючи вище наведене, суд вважає за можливе провести розгляд вказаної справи в порядку письмового провадження у справі.

Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатор" зареєстроване за ідентифікаційним кодом 24571842 за адресою вул.Пушкіна,4, м. Вінниця.

18.10.2013р. податковим органом проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Сатор", результат якої оформлений актом від 18.10.2013р. №20/2204/24571842, в ході якої виявлено порушення термінів подання податкової звітності за період з червня по вересень 2013р. (а.с.18). З урахуванням чого, Вінницькою ОДПІ сформовано податкове повідомлення форми "Р" №0006552204 12.11.2013р., яким визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 680 грн. та податкову вимогу форми "Ю" від 09.12.2013р. № 102-22, якою визначено угоджену суму грошового зобов'язання в розмірі 677,95 грн. (а.с.17-19).

Надані до суду докази також свідчать про те, що 23.12.2013р. позивачем проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Сатор", в ході проведення якої виявлено порушення термінів подання податкової звітності за жовтень 2013р., що знайшло своє вираження в акті № 130/2204/24571842 від 23.12.2013р. На підставі чого, сформовано податкове повідомлення форми "Р" № 0000202204 від 13.01.2014р., яким визначеного грошове зобов'язання в сумі 1020 грн. (а.с. 15-16).

Пунктом 36.1 ст.36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З наданих до суду доказів убачається, що зазначений обов'язок відповідачем не дотримано, адже порушено терміни подання податкової звітності за період з червня по жовтень 2013р., про що свідчать акти про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Сатор" від 18.10.2013р. № 20/2204/24571842 та за № 130/2204/24571842 від 23.12.2013р.

Згідно з п.58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст.59 ПК України).

Судом встановлено, що з урахуванням виявлених порушень та даних норм, Вінницькою ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення та податкову вимоги, згідно з якими сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 1697,95 грн.

Приписи абз.3 п.58.3 ст. 58 ПК України встановлюють, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як свідчать матеріали справи, копію зазначених актів ТОВ "Сатор" не отримано, оскільки на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає", однак враховуючи наведену вище норму суд вважає, що зазначені акти врученні відповідачу належним чином.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам суд виходив з того, що пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Адміністративний арешт майна платника податків, згідно з п.94.1 ст. 94 ПК України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, зі змісту вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Судом встановлено, що за ТОВ "Сатор" рахується сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1697,95 грн.

Водночас, майно для погашення зазначеної суми боргу у відповідача відсутнє, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.07.2014р., листом Вінницького центру НППзВАЗ УДАІ УМВС у Вінницькій області від 04.08.2014р. за вих.№11324, листом Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 26.05.2014р. за вих. № 1002/1622/14 , листом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 03.06.2014р. за вих.№11-2-0.21-5021/2-14.

Положення п. 94.6.2 ст. 94 ПК України закріплюють, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З огляду на викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити .

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Сатор" (ідентифікаційний код 24571842, м. Вінниця, вул. Пушкіна,4), що знаходяться на р/р №2600490299 АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, на суму податкового боргу 1697,95 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто сім гривень 95 коп.)

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар