Постанова

від 20.10.2014 по справі 818/2184/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 р. Справа №818/2184/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю: секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача - Гордієнко Л.В.,

представника відповідача - Луніки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанліт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсанліт», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22 квітня 2014 року №0001112203, №0001122203, №0001142203, №0001172203, №0001162203 в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 13744 грн., №0001182203, №0001192203, №0001132203.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ у м. Сумах проведено планову виїзну перевірку, результати якої викладено в акті №1044/2203/36437425/16 від 31.03.2014р. На підставі наведеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було видано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, з наступних підстав.

В акті перевірки зазначається, що ТОВ «Укрсанліт» здійснювало реалізацію продукції власного виробництва з межі митного кордону України, «СТПК «Нектон» (платник єдиного податку за ставкою 3%) та пов'язаній особи ТОВ «Укрсантарм» за цінами, які відрізняються від звичайних більше ніж на двадцять відсотків в бік зменшення, тобто дешевше від звичайних. Позивач стверджує, що в порушення норм законодавства ДПІ у м. Сумах порівнювала ціни не у співставних умовах.

Також, ДПІ у м. Сумах зазначає, що під час перевірки взаємовідносин з ТОВ «Інтайм Сервіс», ТОВ «СІМВАБІ», ТОВ «Глобал ЕДЖ», ТОВ «АРП» до перевірки не було надано товарно-транспортних накладних. Позивач стверджує, що вказані господарські відносини повністю підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, в акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначає про продаж позивачем товару в 1 кв 2012 р. дешевше собівартості.

Позивач не згоден із вказаним висновком та зазначає, що порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток встановлений п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України. Згідно з наведеним пунктом, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

ДПІ у м. Сумах не було враховано, що продаж товару дешевше собівартості в 1 кварталі 2012 року здійснювалась тільки в січні 2012 року та лютому 2012 року. Протягом березня 2012 року підприємство продавало продукцію дорожче собівартості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Укрсанліт» здійснювало реалізацію продукції власного виробництва за межі митного кордону України, а також, пов'язаній особі та суб'єктам господарської діяльності, які не є платниками цього податку, за цінами, які відрізняються від звичайних більше ніж на 20 відсотків в бік зменшення, тобто дешевше від звичайних цін.

Визначення звичайної ціни ДПІ у м. Сумах здійснювалось шляхом проведення аналізу цін на однакові види продукції, які були вироблені та реалізовані на протязі одного календарного місяця, відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства.

Також, як зазначено в акті перевірки, підприємством було завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту в зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій по ланцюгу придбання матеріалів по контрагентам - постачальникам ТОВ «Інтайм сервіс», ТОВ «Сімвабі», ТОВ «Глобал Едж» та ТОВ «АРП». Наявність вказаного порушення підтверджується актами перевірок інших ДПІ, якими встановлена про нереальність здійснення господарських операцій. Під час проведення перевірки ТОВ «Укрсанліт» також не надавалися правильно оформленні транспортні документи, від постачальників послуг, які б надавали б змогу ідентифікувати отримання товару.

Крім того, відповідач зазначає, що ТОВ «Укрсанліт» за період І квартал 2012р. здійснювало реалізацію сантехнічної продукції власного виробництва за ціною нижче її собівартості. За даними бухгалтерського обліку позивача не має можливості визначити вартість реалізованої готової продукції, тому, що бухгалтерський облік підприємства ведеться з порушенням п. 11 ПБО 16.

В ході перевірки при співставлення рахунку 701 «Доходи від реалізації готової продукції» та 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 91 «Загальновиробничі витрати» встановлено факт реалізації готової продукції нижче її собівартості, а саме: в січні 2012р. на суму 98436,87 грн. та в лютому 2012р. на суму 133839,17 грн. У даному випадку частина витрат, понесених підприємством при виробництві продукції не використана в господарській діяльності (не була використана на отримання прибутку), оскільки реалізація готової продукції здійснювалась з від'ємним фінансовим результатом. Витрати на виробництво продукції, робіт, послуг не можуть перевищувати доходи від її реалізації, коли така різниця є економічно необґрунтованою.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області №344 від 13.12.2014р. було проведено планову виїзну перевірку, результати якої викладено в акті «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсанліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.201 1р. по 31.12.2013р.» №1044/2203/36437425/16 від 31.03.2014р. (а.с. т.1 а.с. 24 - 183).

На підставі наведеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було видано наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0001112203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 44875,50 грн. (за основним платежем 29917 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 14958,50 грн.) (т.1 а.с.16);

- №0001122203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 156467,00 грн. (основного платежу 117375,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму 39092,00 грн.) (т.1 а.с. 17);

- №0001142203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 404121,00 грн. (т.1 а.с. 18);

- №0001172203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 28283,00 грн. (основного платежу 22626 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 5657 грн.) (т.1 а.с. 19);

- №0001162203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15975,00 грн. (основного платежу 12780,00 грн. га штрафних (фінансових) санкцій на суму 3195,00 грн.) (т.1 а.с. 20);

- №0001182203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4702,00 грн. та штрафних санкцій на суму 2351 грн. (т.1 а.с. 21);

- №0001192203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 35894 грн. та штрафних санкцій на суму 17948 грн. (т.1. а.с. 22);

- №0001132203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 154829,00 грн. (т.1. а.с. 23).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

В акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначає, що ТОВ «Укрсанліт» здійснювало реалізацію продукції власного виробництва за межі митного кордону України, а також пов'язаній особі та суб'єктам господарської діяльності, які не є платниками податку на прибуток, за цінами, які відрізняються від звичайних більше ніж на двадцять відсотків в бік зменшення, тобто дешевше від звичайних, зокрема:

- ООО «СанТоргСоюз» (Російська Федерація) згідно контрактів на поставку товару № 11 від 07.02.11р. та додаткової угоди № 1 від 22.12.11р., на загальну суму 608 316,40 грн. протягом 4 кв. -3 кв. 2012р.;

- ООО "ORDER SHIPMENT", (Республіка Узбекистан) згідно контракту на поставку товару №12 від 23.08.11р. та додаткової угоди № 1 від 30.12.11р. на загальну суму 75 060 грн. протягом 2 кв. 2012р.;

- платнику єдиного податку за ставкою 3% - ТОВ «СТПК Нектон» згідно договору поставки № 41 від 02.04.13р. на суму 65 633 грн. у 2013р.

- пов'язаній особі ТОВ «Укрсантарм» згідно договору № 1 від 04.01.11р. на суму 226 960 грн., протягом 3 кв. 2012р. - 2013р.

В зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 39.1, 39.2 ст. 39, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством було занижено суму доходів, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування по операціям з поставки товарів на експорт на суму 683275,80 грн. та з операцій продажу товарів пов'язаній особі та платнику єдиного податку на загальну суму 292 593,25 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу, дохід, отриманий платником податку від товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно пп. 153.2.3 п.153.2 ст.153 Кодексу, положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Відповідно до п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), звичайна ціна товару (робіт, послуг) - це ціна, визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склались на ринку ідентичних (а за їх відсутності-однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також: інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Аналогічні норми містить і п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України, а саме, для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між: непов'язаними особами, а також; інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між: такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Визначення звичайної ціни ДПІ у м. Сумах здійснювалось шляхом порівняння цін на однакові види продукції, які були вироблені та реалізовані на протязі одного календарного місяця, відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства на протязі всього перевіреного періоду, розрахунок відхилення фактичних цін від звичайних наведено у додатках до акту перевірки № 11, № 12 (т.1 а.с. 194 - 196).

Із вказаних розрахунків суд вбачає, що в порушення наведених вище норм податкового законодавства ДПІ у м. Сумах порівнювала ціни договорів позивача, що укладені не у співставних умовах, а саме:

- ціни продажу продукції по зовнішньоекономічним договорам на ринках Росії та Узбекистану порівнювала з цінами на ринку України, ціни продажу товарної партії кількістю до 50 штук, порівнювала з цінами продажу товарної партії більше ніж 500 шт.

- стосовно операцій з пов'язаною особою та не платником податку на прибуток, ДПІ порівнювала ціни товарної партії кількістю до 20 штук, з цінами продажу товарної партії більше ніж 2000 шт.

Крім того, ДПІ у м. Сумах не було враховано, що Положенням про ціноутворення, яке затверджене наказом по директора ТОВ «Укрсанліт» №1 від 31.01.2011р., та відповідними прайсами (затверджені наказом №2 від 01.02.2011р.) встановлено категорії цін, які застосовуються до всіх покупців (т.2 а.с.44 - 47). При цьому, по наведеним вище наказам враховано відмінність ринкових цін на зовнішніх ринках, а також для заохочення покупців встановлено спеціальні ціни для великих обсягів товарних партій. Також, ДПІ у м. Сумах не було враховано, що ТОВ «Укрсантарм» та ТОВ СТПК «Нектон» є дилерами ТОВ «Укрсанліт» і положенням встановлено застосування спеціального категорії ціни для продажу товарів таким дилерам (т.2 а.с. 48 - 56).

З огляду на викладене вище суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів на обґрунтування застосованих ним звичайних цін, а відтак не довів суду правомірності здійснених в зв'язку з цим донарахувань податкових зобов'язань.

Також, в акті перевірки зазначено, що підприємством в порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту в зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій по ланцюгу придбання матеріалів по контрагентам - постачальникам:

- ТОВ «Інтайм сервіс» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт,послуг) за II квартал 2012р. на загальну суму 21508,0 грн., завищено податковий кредит за січень 2012р. та лютий 2012р. на суму 4302,0 грн.;

- ТОВ «Сімвабі» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2012р. на загальну суму 22375,0 грн., завищено податковий кредит за вересень 2012р на суму 4475,0 грн.;

- ТОВ «Глобал Едж» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів робіт, послуг) за 2013 рік на загальну суму 32600,0 грн., завищено податковий кредит за квітень 2013р. на суму 6520,0 грн.;

- ТОВ «АРП» завищено податковий кредит за травень 2012р. на суму 400,0 грн.

З матеріалів справи суд вбачає, ТОВ «Інтайм Сервіс» на виконання договору поставки №030112 від 03.01.2012 на адресу ТОВ «Укрсанліт» було реалізовано товари (кільце, прокладка) відповідно до видаткових накладних, на суму ПДВ у складі вартості товару видано податкові накладні. Оплату здійснено в повному обсязі відповідно до платіжних доручень (т.1 а.с. 223-235). Транспортування здійснювалось перевізником ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» (т.1 а.с. 236-242).

Також, відповідно договору №2707 від 27.07.2012р. ТОВ «Сімвабі» було реалізовано ТОВ «Укрсанліт» товарів (кільце гумове, прокладки) згідно видаткової накладної та отримано відповідну податкову накладну. Розрахунки проведено повністю в безготівковій формі згідно платіжного доручення. Транспортування товару здійснювалось перевізником ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» (т.1 а.с. 246 - 250, т.2 а.с. 1 - 7) .

Крім того, відповідно до договору поставки №2-01/04/2013 від 01.04.2013 ТОВ «Глобал ЕДЖ» було реалізовано ТОВ «Укрсанліт» товар - поліпропілен згідно видаткових накладних та отримано відповідні податкові накладні. Оплату здійснено в повному обсязі відповідно до платіжних доручень. Транспортування товару здійснювалась за рахунок покупця згідно товарно-транспоргних накладних автопідприємством ПП Іванченко (т.2 а.с. 11 - 29).

В травні 2012 року позивачем було здійснено попередню оплату ТОВ «АРП» за редуктор відповідно до платіжного дорученням, на суму попередньої оплати було видано податкову накладну, товар поставлено згідно видаткової накладної. Вантаж транспортувався автопідприємством ТОВ «Титан - Ексім» за рахунок ТОВ «Укрсанліт» про що свідчить товарно-транспортна накладна (т.2 а.с. 37 - 43).

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що господарські операції між позивачем та переліченими контрагентами мали реальний характер, фактичний рух товару від продавців до покупця повністю підтверджений матеріалами справи, документи (видаткові, податкові, товарно - транспортні накладні) щодо вказаних операцій купівлі - продажу товарів мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції. На момент видачі податкових накладних позивач та зазначені контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні. Також, суд зазначає, що по вказаним господарським операціям було проведено розрахунки, в т.ч. з ПДВ та позивачем було фактично отримано придбані товари.

Як встановлено судом, підставою для донарахування податкових зобов'язань по переліченим господарським операціям були (т.2 а.с. 87 - 112):

- акт від 14.10.2013р. №1590/26-57-22-03-07/37588027 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтайм Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин за період січень 2012р.» та від 06.07.2012р. №107422-60/37588027 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтайм Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин за період 3 01.02.2012р. по 31.05.2012р.»;

- акт від 12.07.12 №291/26-55-22-013/35430083 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сімвабі»;

- акт від 26.07.2013р. №145/26-55-22-01/37954828 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Глобал ЕДЖ» щодо підтвердження господарських відносин з платками пощадків за період з 01.04.2013 по 30.04.2013р.»;

- акт від 09.01.2013. №40/22-207/30654978 «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «АРП».

Суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що й результати проведених зустрічних звірок. Акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є джерелом отримання податкової інформації, яка положеннями статті 83 Податкового кодексу України визначена як підстава для висновків під час проведення перевірок.

Суд вважає, що сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Також, ДПІ у м. Сума в акті перевірки (стор. 37) з посиланням на ЄДРПОУ зазначає про відсутність за місцем знаходження ТОВ «Інтайм Сервіс», зазначене спростовується витягом із ЄДРПОУ згідно якого відомості про юридичну особу ТОВ «Інтайм Сервіс» підтверджено. В акті «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Глобал ЕДЖ» також встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, зазначене спростовується витягом із ЄДРПОУ.

Відмовляючи у праві на податковий кредит по зазначеному підприємству ДПІ у м. Сумах зазначала про порушення ТОВ «Глобал Едж» п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України та п. 6 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, а саме відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі виданої ТОВ «Глобал Едж» податкової накладної на кожному етапі перепродажу імпортного товару.

Відповідно до п. п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати де податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що відповідно до додатку №8 до декларації за квітень 2013 року (квитанцією №2 реєстраційний номер 90285000067 від 17.05.2013р.) на постачальника ТОВ «Глобал ЕДЖ» було подано заяву про порушення порядку видачі податкових накладних, а саме відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с. 33 - 36). Отже, ТОВ «Укрсанліт» належним чином виконано умови включення не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної до складу податкового кредиту з ПДВ.

Стосовно акту «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «АРП» суд зазначає, що предметом позапланової перевірки ТОВ «АРП» взагалі не були взаємовідносини з ТОВ «Укрсанліт».

Суд зазначає, що в силу положень ЦК України, ГК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ТОВ «Укрсанліт» та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а відтак є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

У разі не виконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для такого кредиту та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до позиції Верховного суду України, що викладена в постанові від 31.01.2011 року, у справі № 21 -47а10 , чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту.

Зазначене також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, в підтвердження сплати покупцем податку на додану вартість в ціні товару та наявності податкової накладної виписаної продавцем, є достатнім підтвердженням права покупця на податковий кредит.

Таким чином, ТОВ "Укрсанліт" не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавців - контрагентів, та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

Відтак, зважаючи на перелічені обставини, суд доходить висновку про правомірне включення позивачем сум по вказаним господарським операціям до складу валових витрат, а сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначила, що позивачем внаслідок реалізації готової продукції нижче її собівартості порушено п. 138.4, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, з урахуванням положень п.п.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати за І квартал 2012р. на суму 232 276,0 грн.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань.

Відповідно до п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.152.9. ст.152 Податкового кодексу України, для податку на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду (п.п.152.9.1. ст.152).

З матеріалів перевірки суд вбачає, що акт перевірки не містить взагалі переліку витрат, які на думку ДПІ у м. Сумах безпідставно було віднесено до складу валових, податковим органом взагалі не досліджувалась збитковість чи прибутковість конкретних господарських операцій позивача за вказаний період, факт реалізації готової продукції за ціною нижче її собівартості був встановлений відповідачем виключно шляхом співставлення загальних даних бухгалтерського обліку позивача за січень та лютий 2012р.

Так, в акті перевірки зазначено, що при співставленні рахунку 701 «Доходи від реалізації готової продукції» та рахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 91 «Загальновиробничі витрати» встановлено факт реалізації готової продукції нижче її собівартості, а саме: в січні 2012р. на суму 98436,87 грн. та в лютому 2012р. на суму 133839,17 грн.

Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, збитковість у січні та лютому 2012 року була спричинена не реалізацією товару за ціною нижче собівартості, а сезонним спадом продажу товарів, який в порівнянні з 4 кварталом 2011 року знизився на 28 %. Дане твердження позивача підтверджується бухгалтерською довідкою та не заперечувалося відповідачем.

В акті перевірки відповідач посилається на безпідставність віднесення до витрат частини витрат в розмірі 232 276,04 грн, із загальної суми витрат за І кв. 2012 р. в розмірі 2 842 857,38 грн.

При цьому, судом встановлено, що сума завищення витрат за І квартал 2012р. в розмірі 232 276,04 грн. була визначена відповідачем виключно з показників бухгалтерського обліку за січень та лютий 2012 року (98436,87 + 133839,17) без врахування показників за березень 2012р., тоді як згідно даних акту перевірки, у березні 2012р. ТОВ «Укрсанліт» отримано прибуток від реалізації сантехнічної продукції в сумі 136 817,09 грн. Суд вважає, що неврахування відповідачем фінансових показників за березень 2012 року є порушенням п.138.4 ст.138, п.152.9 Податкового кодексу України, оскільки податковим (звітним) періодом для податку на прибуток є календарний квартал, а не окремо взяті місяці.

Згідно, ч.2. ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду правомірність висновків викладених в акті перевірки.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанліт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001112203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 44875,50 грн., а саме за основним платежем 29917 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 14958,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001122203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 156467,00 грн., а саме: основного платежу 117375,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму 39092,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001142203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 404121,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001172203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 28283,00 грн., а саме основного платежу 22626 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 5657 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001162203 від 22 квітня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15975,00 грн., а саме: основного платежу 12780,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3195,00 грн. в частині збільшення грошового зобов'язання 13744 грн., в тому числі основного платежу в частині 10995 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в частині 2749 грн.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001182203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4702,00 грн. та штрафних санкцій на суму 2351 грн.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001192203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 35894 грн. та штрафних санкцій на суму 17948 грн.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001132203 від 22 квітня 2014 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 154829,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсанліт» (ідентифікаційний код 36437425, 40009, м. Суми. вул. Робітнича, буд. 94, кв. 53 р/р 2600001301434 в АТ «БМ Банк» МФО 380913) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 27 жовтня 2014 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек