Рішення

від 03.11.2014 по справі 903/1044/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2014 р. справа №903/1044/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестторгбуд", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 216 510 грн. 12 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чекмарьов О.С. - представник (дов. від 13.10.2014р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестторгбуд" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 216 510,12 грн., в тому числі 130 211 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів та 9 666,80 грн. заборгованості по сплаті компенсації вартості комунальних послуг, нарахованих згідно договору суборенди нежитлових приміщень №63-ЛН/14-У від 17.03.2014р., 5 960,13 грн. пені нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та не проведення у належні строки розрахунків по сплаті платежів, 69 938,90 грн. штрафу, нарахованого за прострочення внесення орендної плати та інших платежів, а також 733,29 грн. трьох процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2014р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені ТОВ "Укрінвестторгбуд" до підприємця ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надавши на вимогу суду витребувані документи та матеріали засвідчив на укладенні між сторонами договору суборенди, передачу товариством підприємцю в суборенду нежитлового приміщення, його використання відповідачем з метою здійснення підприємницької діяльності, наявності у підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендних та інших платежів (компенсація вартості комунальних послуг) в розмірі 130 211 грн. та 9 666,80 грн. відповідно, нарахування у зв'язку з цим сум пені, штрафу та процентів річних.

Заборгованість відповідача в розмірі 139 877,80 грн. станом на день розгляду справи судом підтверджується позивачем шляхом надання довідки від 03.11.2014р. (а.с. 80).

Відповідачем всупереч вимогам ухвали від 22.10.2014р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання підприємець ОСОБА_1 не направив, особисто в засідання суду не з'явився, хоча про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином (зазначена ухвала направлялась на визначену позивачем у позовній заяві від 17.10.2014р. та відображену безпосередньо боржником в укладеному між сторонами договорі від 17.03.2014р. адресу підприємця: АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання" (конверт поштової кореспонденції із вмістом - а.с. 77-79).

Викладені обставини свідчать про повне виконання судом свого обов'язку щодо належного повідомлення сторони у справі (відповідача) з приводу здійснення судового розгляду справи за її участю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Наданими ТОВ "Укрінвестторгбуд" при поданні позову до суду копіями Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №935258 від 07.02.2013р., а також Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 08.02.2013р. (а.с. 68-70) підтверджується, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності 05.02.2013р. за адресою: 43000 АДРЕСА_1 .

Наданою адресно-довідковим відділом УДМС України у Волинській області 29.10.2014р. на запит господарського суду від 28.10.2014р. №903/1044/14/7080/14 інформаційною довідкою (а.с. 74, 75) підтверджується, що адресою місця проживання ОСОБА_1 є: 43000 АДРЕСА_1 .

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Укрінвестторгбуд" стосовно розгляду справи за відсутності відповідача чи його представника не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 17 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестторгбуд", м. Київ (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк (Суборендар) було укладено договір суборенди нежитлових приміщень №63-ЛН/14-У з додатком №1 (а.с. 15-27) згідно з умовами якого Орендар зобов'язався передати, а Суборендар, прийняти, в тимчасове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення площею 59,60 кв.м., що знаходиться в будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, а також проводити розрахунки по сплаті орендних та інших платежів (компенсація вартості комунальних послуг) у визначених угодою порядки та строки.

Факт передачі майна в оренду засвідчується підписаним 01 квітня 2014 року між Орендарем та Суборендарем актом приймання-передачі приміщення в суборенду до договору суборенди нежитлових приміщень №63-ЛН/14-У від 17.03.2014р. (а.с. 28).

Положеннями п. 3.1 договору суборенди від 17.03.2014р. визначається, що термін суборенди за угодою встановлено до 31.12.2014р. включно з моменту прийняття приміщення Суборендарем за актом приймання-передачі приміщення в суборенду.

Розділом 2 договору суборенди від 17.03.2014р. №63-ЛН/14-У визначається, що орендна плата за користування приміщенням за цією угодою складається із плати за приміщення, котру Суборендар згідно п.п. іі п. 2.5 договору зобов'язувався вносити не пізніше десятого числа поточного місяця незалежно від факту одержання рахунків від Орендаря, а також із сплати компенсації витрат Орендаря на комунальні послуги (електроенергія, спожитий газ на опалення), які будуть споживатися в процесі експлуатації приміщення та визначатимуться Орендарем виходячи із даних лічильників, встановлених для обліку споживання комунальних послуг в приміщенні, витрат на електропостачання площ загального користування та кондиціювання, із загальної вартості витрат на інші вищевказані послуги в цілому пропорційно до суборендованої площі, які суборендар зобов'язувався сплачувати Орендарю до десятого числа місяця, наступного за звітним, на підставі окремого рахунку Орендаря (п. 2.4 угоди).

У відповідності до підписаних між сторонами додаткових угод №№1, 2, 3 від 01 квітня, 01 червня та 01 вересня 2014 року (а.с. 29-32) до договору суборенди від 17.03.2014р., у період з 01.04.2014р. по 31.10.2014р. включно загальний розмір плати за приміщення за один місяць суборенди складає 28 608 грн.

Згідно приписів ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що в даному випадку на виконання умов договору суборенди нежитлових приміщень №63-ЛН/14-У від 17.03.2014р. відповідачу 01 квітня 2014 року було надано і останнім прийнято у строкове платне користування приміщення площею 59,60 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в суборенду.

Проте, підприємцем ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору суборенди від 17.03.2014р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по сплаті орендних платежів (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) виконано не було, у зв'язку з чим останній за період оренди приміщення у червні, липні, серпні, вересні та жовтні місяцях 2014 року заборгував 130 211 грн., в тому числі 15 779 грн. за період червня 2014 року та по 28 608 грн. щомісячно за період з липня по жовтень місяць 2014 року.

Також підприємцем ОСОБА_1 своєчасно та належним чином не виконувались зобов'язання в частині сплати ТОВ "Укрінвестторгбуд" сум компенсацій витрат Орендаря на комунальні послуги (електроенергія, спожитий газ на опалення) у зв'язку з чим у Суборендаря утворилась заборгованість в розмірі 9 666,80 грн., котра включає в себе 1 101,71 грн. компенсації вартості комунальних послуг за квітень 2014 року, 1 249,43 грн. компенсації вартості комунальних послуг за травень 2014 року, 1 554,06 грн. компенсації вартості комунальних послуг за червень 2014 року, 1 845,92 грн. компенсації вартості комунальних послуг за липень 2014 року, 2 192,34 грн. компенсації вартості комунальних послуг за серпень 2014 року, 1 723,34 грн. компенсації вартості комунальних послуг за вересень 2014 року.

До матеріалів позовної заяви позивачем було долучено посвідчені належним чином (а.с. 33-50), а в судовому засіданні пред'явлено для огляду оригінали, помісячних рахунків-фактур на оплату орендних платежів та компенсацій вартості комунальних послуг (витрат), котрі пред'являлись позивачем для відповідної оплати відповідачу, підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по оренді приміщення, а також по витратах за спожиті енергоносії (електроенергія, газ на опалення).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 283, 286 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір суборенди нежитлових приміщень від 17.03.2014р. №63-ЛН/14-У із додатком №1 та додатковими угодами №№1-3 предметом судових розглядів не виступав, недійсним (неукладеним) судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору суборенди нежитлових приміщень від 17.03.2014р. №63-ЛН/14-У, передачу позивачем на виконання його умов відповідачу в суборенду нежитлового приміщення, прийняття та використання його підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем позову в частині стягнення на його користь з відповідача 130 211 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів та 9 666,80 грн. заборгованості по сплаті компенсації вартості комунальних послуг, а всього 139 877,80 грн.

Загальна сума заборгованості 139 877,80 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

При цьому судом засвідчується, що відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши до матеріалів справи будь-яких платіжних документів про його повне/часткове погашення.

Судом зауважується, що проведення відповідачем часткових розрахунків по сплаті основних орендних платежів за період квітня-травня та частково червня місяців 2014 року, отримання від позивача рахунків на оплату та підписання відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчить про визнання боржником суми основного боргу, про зазначено вище. Суд також звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов'язується з особистою явкою представника сторони в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст. 43 ГПК України.

Згідно із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 договору №63-ЛН/14-У від 17.03.2014р. сторонами було визначено, що у випадку прострочення внесення орендної плати або інших платежів, передбачених договором, Суборендар сплачує Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також додатково сплачує одноразовий штраф у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості.

Отже, сторони у п.п. 7.2.1 п. 7.2 договору №63-ЛН/14-У від 17.03.2014р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені за невиконання Суборендарем умов договору щодо строків внесення орендної плати та інших обов'язкових платежів. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п.п. 7.2.1 п. 7.2 не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних та інших обов'язкових платежів не виконав, тому сплата штрафу та пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявні факти прострочення відповідачем сплати орендних та інших пов'язаних з ними обов'язкових платежів, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основного боргу 139 877,80 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з підприємця ОСОБА_1 5 960,13 грн. пені, нарахованої із боргових зобов'язань помісячно з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов п.п. 7.2.1 п. 7.2 угоди за періоди прострочки платежів з 10.05.2014р. по 17.10.2014р., а також 69 938,90 грн. штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості, нарахованого з врахуванням умов п.п. 7.2.1 п. 7.2 договору №63-ЛН/14-У від 17.03.2014р.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ "Укрінвестторгбуд" стосовно стягнення на його користь з відповідача 5 960,13 грн. суми пені, перевіривши методику її нарахування, суд встановив, що вказану санкцію позивачем нараховано з врахуванням умов укладеного між сторонами договору в частині порядку та строків здійснення обов'язкових платежів, дати (моменту) виникнення тієї чи іншої суми боргу, а також положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 232 Господарського кодексу України. Наведені позивачем розрахунки суми пені, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними, обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача п'ятидесяти відсотків штрафу в розмірі 69 938,90 грн., перевіривши підстави та методику нарахування цієї суми, судом встановлена обґрунтованість таких вимог та їх відповідність як умовам укладеного між сторонами договору суборенди, так і положенням чинного законодавства України.

При цьому судом з'ясовано, що штраф в розмірі 69 398,90 грн. нараховано позивачем із суми боргових зобов'язань 139 877,80 грн. (загальний розмір заборгованості) відповідно до умов п. 7.2 договору суборенди від 17.03.2014р. та з огляду на наявний факт прострочення Суборендарем внесення орендної плати та інших платежів в порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 733,29 грн. трьох процентів річних.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, перевіривши методику нарахування відсотків, суд встановив, що суму процентів позивачем нараховано з врахуванням умов договору в частині порядку та строків здійснення обов'язкових платежів, дати виникнення тієї чи іншої суми боргу, положень ст. 625 ЦК України. Наведені розрахунки процентів, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними, обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок підприємця ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 202, 230-233, 283, 284, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525-527, 530, 546-550, 599, 610-612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестторгбуд" (м. Київ, вул. Сергія Струтинського, буд. 6, офіс 503-А, код ЄДРПОУ 39123865) 139 877,80 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів та компенсації вартості комунальних послуг, 5 960,13 грн. пені, 69 938,90 грн. штрафу та 733,29 грн. трьох процентів річних, а всього 216 510,12 грн., 4 330,20 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

03.11.2014р.