Рішення

від 28.10.2014 по справі 909/991/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 р. Справа № 909/991/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Карпатське підприємство геодезії,

картографії та кадастру»

76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 23-а

до відповідача:Відділу Держземагенства у Надвірнянському районі

78400, м. Надвірна, майдан Шевченка, 30

про стягнення 15667 грн. 56 коп., з яких: 13920 грн. 00 коп. - основний борг,

230 грн. 28 коп. - 3% річних, 1517 грн. 28 коп. - інфляційні втрати

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, (довіреність, № 224 від 21.05.12);

від відповідача: Мазур Л.І.- головний спеціаліст відділу, (довіреність № 122/09 від 16.09.14);

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу Держземагенства у Надвірнянському районі про стягнення 15667 грн. 56 коп., з яких: 13920 грн. 00 коп. - основний борг, 230 грн. 28 коп. - 3% річних, 1517 грн. 28 коп. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02.10.14.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.14, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 28.10.14.

28.10.14, присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню з підстав викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1-кг від 10 грудня 2013 року, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в частині здійснення оплати за надані послуги в сумі 13920 грн. 00 коп. З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов»язання, а саме порушення строків оплати за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 230 грн. 28 коп. та 1517 грн. 28 коп. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов (а.с. 26-28) просить суд в позові відмовити з підстав фінансування Відділу Держземагенства у Надвірнянському районі з державного бюджету та відсутності коштів на рахунку. Проте, відповідач заборгованість в сумі 13920 грн. визнає, прострочку виконання грошового зобов»язання не заперечує.

Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 грудня 2013 року між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 1-кг (а.с.9-11).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що виконавець зобов»язується у 2013 році надати замовнику послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

У відповідності до умов Договору (п.1.2.), виконавець (позивач) надав послуги геологічні, геофізичні та пов»язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги (послуги із створення цифрової векторної карти по Надвірнянському району, методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10 000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф) на загальну суму 13920 грн.

Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявним в матеріалах справи актом №1 надання послуг за договором від 10 грудня 2013 № 1-кг від 26 грудня 2013 року (а.с.1 20).

28.10.14 в судовому засіданні оглянуто оригінал вищевказаного акту; при дослідженні встановлено, що документ підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб.

Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 Договору.

Пунктом 4.1. сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України щомісяця шляхом перерахування вартості наданих послуг, визначеної в акті наданих послуг, із зазначенням в км. кв. площі території, на яку створено шляхом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10 000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф) цифрові векторні карти, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 «проведення земельної реформи » на 2013 рік.

Згідно приписів ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Замовник (відповідач) прийняті на себе договірні зобов»язання щодо оплати вартості наданих послуг в сумі 13920 грн. не здійснив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно приписів ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов основну заборгованість в сумі 13920 грн. 00 коп. визнає.

Посилання відповідача на норми Бюджетного кодексу України не спростовують доводів позивача, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на вищевикладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005.

Згідно вимог ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13920 грн. 00 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 1-кг від 10 грудня 2013 року підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Судом перевірено нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат вірний. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1517 грн. 28 коп. підлягають задоволенню.

При перевірці розрахунку щодо нарахування відповідачу 3% річних в сумі 230 грн. 28 коп. судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою калькулятора ІПС «Законодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 233 грн. 40 коп. (розрахунок додається), яка перевищує заявлену до стягнення позивачем, отже, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних, в межах заявлених позовних вимог - в сумі 230 грн. 28 коп.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 96, 207, 208, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 35, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85, ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» до Відділу Держземагенства у Надвірнянському районі про стягнення 15667 грн. 56 коп., з яких: 13920 грн. 00 коп. - основний борг, 230 грн. 28 коп. - 3% річних, 1517 грн. 28 коп. - інфляційні втрати задовольнити.

Стягнути з Відділу Держземагенства у Надвірнянському районі (78400, м. Надвірна, майдан Шевченка, 30; код 38273524) на користь Державного підприємства «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» ( 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 23-а; код 20553899) - заборгованість в сумі 13920(тринадцять тисяч дев»ятсот двадцять) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 230(двісті тридцять) грн. 28 коп., інфляційні втрати в сумі 1517(одна тисяча п»ятсот сімнадцять) грн. 28 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"