Рішення

від 24.10.2014 по справі 910/21148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21148/14 24.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ленд Україна» простягнення 24 015,04 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Хоменко Н.П. - дов. № 10/14 від 24.02.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ленд Україна» про стягнення 18 555,02 грн. - основного боргу, 2 078,67 грн. - пені, 2 229,06 грн. - інфляційних втрат, 352,29 грн. - 3% річних, 800,00 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору постачання товарів № 576-к від 19.12.2013 року не оплатив в повному обсязі поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 555,02 грн.

Ухвалою від 06.10.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.10.2014 року.

22.10.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 24.10.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алі Ленд Україна» (далі - покупець, відповідач) був укладений договір постачання товарів № 576-к (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві товар у обумовлені цим Договором строки -алкогольні напої в асортименті (далі - Товар) згідно замовлень покупця, на умовах і в порядку, передбачених цим Договором та Додатками до нього, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим Договором ціну.

Відповідно до п. 4.4 Договору сума Договору визначається сумою вартості всіх поставок здійснених за цим Договором на підставі замовлень Покупця за оформленими та підписаними сторонами накладними на передачу товару, які є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 19 555,02 грн., що засвідчується, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, видатковими накладними: № 24821 від 20.12.2013 року на суму 6 274,26 грн., №24822 від 20.12.2013 року на суму 7 590,96 грн., №24823 від 20.12.2013 року на суму 5 689,80 грн.

В свою чергу, як зазначав позивач, відповідач частково оплатив товар на суму 1 000,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 555,02 грн.

04.06.2014 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №2 з вимогою сплатити вартість поставного ним товару в розмірі 18 55,02 грн., що підтверджується фіскальним чеком поштової установи та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 555,02 грн.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 18 555,02 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.2 Договору у випадку несвоєчасної сплати вартості Товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 6.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 078,67 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 6.2 Договору, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, суми здійснених проплат та вартості повернутого товару, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 1 504,66 грн.

Відповідно до п. 6.6 договору у випадку неможливості врегулювання спору між сторонами даного Договору шляхом перемовин та/або в порядку досудового врегулювання, сторони погодили, що при передачі спору, пов'язаного з неналежним виконанням Покупцем своїх фінансових зобов'язань за даним Договором, на його вирішення у судовому порядку, Покупець, окрім судових витрат, зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі мінімального замовлення, передбаченого п. 4.3 Договору (800,00 грн.).

Позивач на підставі п. 6.6 Договору просить стягнути з відповідача штраф в сумі 800,00 грн.

З урахуванням п. 6.6 Договору господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 800,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 352,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 229,06 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в межах сум заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ленд Україна» (місцезнаходження : 02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 12, код ЄДРПОУ 38983158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 47, код ЄДРПОУ 33240672) 18 555 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 02 коп. - основного боргу, 1 504 (одна тисяча п'ятсот чотири) грн. 66 коп. - пені, 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 06 коп. - інфляційних втрат, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 29 коп. - 3% річних, 1 781 (одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн. 83 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

29.10.2014 року