Рішення

від 23.10.2014 по справі 911/3419/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 911/3419/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» про стягнення 33 556, 10 грн. за участю представників:

від позивача: Кішинець В.А.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 33 556, 10 грн. заборгованості за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010 та договором поставки № 63/3В від 21.03.2011, з урахуванням договору № 2/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013 та договору № 3/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013, з яких: 13 130, 70 грн. - основного боргу, 15 770, 36 грн. - пені, 3 237, 03 грн. - 3 % річних та 1 418, 01 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову вих. № 19/06-2 від 19.06.2014, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у сумі 35 383, 10 грн., які знаходяться (зберігаються, обліковуються) на поточних рахунках відповідача у банківських установах, зокрема, на наступному (відомому позивачу) поточному рахунку відповідача: № 26001301024611 в Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк».

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.09.2014.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву позивача про забезпечення позову та матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивач не обґрунтував, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову та не надав жодного доказу щодо цього, суд відмовляє у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову вих. № 19/06-2 від 19.06.2014.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 310 від 05.09.2014 (вх. № 18490/14 від 05.09.2014) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з службовим відрядженням представника відповідача, на підтвердження чого долучено копію наказу про відрядження.

08.09.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 05.09.2014 (вх. № 18553/14 від 08.09.2014) про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2014, за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/3419/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 09.10.2014 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 09.10.2014 (вх. № 31659/14 від 09.10.2014) про долучення до матеріалів справи доданих документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2014 відкладено розгляд справи на 23.10.2014 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

Присутні у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.10.2014, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

26.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (надалі - покупець - відповідач) укладено договір поставки № 296/01 (надалі - догові 1), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до замовлень покупця поставити товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплачувати його вартість, за цінами, визначеними у специфікації.

Відповідно до п. 1.3 договору 1 право власності на поставлений товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною (товаротранспортною накладною).

Згідно з п. 1.4 договору 1 товар вважається поставленим у разі підписання сторонами товарної накладної за умови надання товаросупровідної документації, визначеної в п. 5.3.1 договору та виконання поставки згідно умов договору та замовлення постачальника.

Пунктом 3.1 договору 1 передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовам DDP (Офіційні правила тлумачення термінів Міжнародної торгової палати Інкотерсм 2000) - склад покупця згідно замовлення останнього.

Відповідно до п. 4.3 договору 1 ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних, та не повинна відрізнятися від цін, узгоджених в специфікації.

Згідно з п. 4.5 договору 1 сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору та вказаних у накладних.

Пунктом 4.7 договору 1 передбачено, що ціна товару включає в себе доставку товару покупцю, а пунктом 4.8 договору визначено, що ціни встановлюються у національній валюті України.

Відповідно до п. 8.1 договору 1 оплата здійснюється у розмірі вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі.

Згідно з п. 8.2 договору 1 сторони погодили, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 8.4 договору 1 передбачено, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору.

Відповідно до п. 8.5 договору 1 сторони домовились, що датою виконання грошового зобов'язання покупця (оплати за поставлений товар) вважається дата платіжного доручення покупця.

Згідно з п. 11.5 договору 1 за порушення строку оплати товару, визначеного у додатках даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Пунктом 12.1 договору 1 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до « 31» грудня 2010 року.

Відповідно до п. 12.2 договору 1 у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки № 296/01 від 26.11.2010 сторони погодили, що оплата першої поставки товару нового асортименту здійснюється протягом 22 банківських днів з дати вказаної в накладній; відстрочка оплати за кожну партію товару становить до 22 банківських днів починаючи з дати, вказаної в накладній; оплата здійснюється у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника вказаний в реквізитах даного договору.

На виконання умов договору поставки № 296/01 від 26.11.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас» (постачальник) по видаткових накладних № 12/03/2 від 03.12.2010 на суму 153 113, 52 грн., № 12/28/2 від 28.12.2010 на суму 47 179, 75 грн., № 12/28/1 від 28.12.2010 на суму 14 295, 84 грн., № 03/14/1 від 14.03.2011 на суму 24 647, 16 грн., № 04/08/1 від 08.04.2011 на суму 8 597, 88 грн., № 04/08/2 від 08.04.2011 на суму 8 324, 64 грн., № 05/04/1 від 04.05.2011 на суму 5 149, 08 грн., № 05/30/1 від 30.05.2011 на суму 14 208, 96 грн., № 07/14/1 від 14.07.2011 на суму 7 606, 24 грн., № 07/22/1 від 22.07.2011 на суму 7 630, 92 грн., № 08/25/1 від 25.08.2011 на суму 8 906, 16 грн., № 08/25/2 від 25.08.2011 на суму 4 044, 96 грн., № 09/29/1 від 29.09.2011 на суму 5 378, 16 грн. поставило відповідачу товар на загальну суму 309 083, 27 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 4420 від 30.11.2010, № 4762 від 24.12.2010, № 5425 від 09.03.2011, № 5739 від 05.04.2011, № 5994 від 27.04.2011, № 6284 від 25.05.2011, № 6911 від 11.07.2011, № 7025 від 19.07.2011, № 7516 від 22.08.2011 та № 8010 від 23.09.2011, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними накладними розрахувався частково, а саме у розмірі 239 236, 27 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, а також частково повернув отриманий товар на суму 69 231, 67 грн., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас» за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010 у розмірі 615, 33 грн.

28.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас» (надалі - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» (надалі - новий кредитор - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (надалі - боржник - відповідач) укладено договір № 2/13 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги (зокрема, сплати грошових коштів на суму відповідної заборгованості), належні первісному кредитору у відповідності із договором поставки № 296/01, укладеного між первісним кредитором та боржником 26.11.2010 (надалі - основний договір), зокрема, стосовно суми заборгованості боржника перед первісним кредитором (щодо оплати боржником за непродовольчі товари, поставлені на його користь первісним кредитором відповідно до умов основного договору) у розмірі 615, 33 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору № 2/13 за цим договором новий кредитор займає місце первісного кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі основного договору, а отже новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі (сумі), визначеному в п. 1.1 цього договору, а також вимагати здійснення боржником інших дій (у т.ч. сплати/стягнення грошових коштів), пов'язаних із необхідністю виконання та/або із невиконанням (неналежним виконанням) боржником його зобов'язань за основним договором.

Згідно з п. 1.4 договору № 2/13 моментом переходу до нового кредитора прав вимоги, визначених відповідно до п. 1.1, п. 1.2 цього договору, є момент набрання чинності цим договором.

Пунктом 3.3 договору № 2/13 передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги до боржника, протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору № 2/13 з дня набрання чинності цим договором первісний кредитор не має права здійснювати дії, спрямовані на зміну умов основного договору та/або спрямовані на виконання боржником зобов'язань, визначених п. 1.1 цього договору, на користь первісного кредитора.

Згідно з п. 5.1 договору № 2/13 даний договір набирає чинності із моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року, але в частині виконання грошових зобов'язань за договором - до моменту їх виконання у повному обсязі.

На виконання умов договору № 2/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013 первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас» відповідно до акту приймання-передачі документів від 28.02.2013 передав, а новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010.

21.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (надалі - покупець - відповідач) укладено договір поставки № 63/3В (надалі - договір 2), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до замовлень покупця поставити товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплачувати його вартість, за цінами, визначеними у специфікації.

Відповідно до п. 1.3 договору 2 право власності на поставлений товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за товарною накладною (товаротранспортною накладною).

Згідно з п. 1.4 договору 2 товар вважається поставленим у разі підписання сторонами товарної накладної за умови надання товаросупровідної документації, визначеної в п. 5.3.1 договору та виконання поставки згідно умов договору та замовлення постачальника.

Пунктом 3.1 договору 2 передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовам DDP (Офіційні правила тлумачення термінів Міжнародної торгової палати Інкотерсм 2000) - склад покупця згідно замовлення останнього.

Відповідно до п. 4.3 договору 2 ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних, та не повинна відрізнятися від цін, узгоджених в специфікації.

Згідно з п. 4.5 договору 2 сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору та вказаних у накладних.

Пунктом 4.7 договору 2 передбачено, що ціна товару включає в себе доставку товару покупцю, а пунктом 4.8 договору 2 визначено, що ціни встановлюються у національній валюті України.

Відповідно до п. 8.1 договору 2 оплата здійснюється у розмірі вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі.

Згідно з п. 8.2 договору 2 сторони погодили, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 8.4 договору 2 передбачено, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору.

Відповідно до п. 8.5 договору 2 сторони домовились, що датою виконання грошового зобов'язання покупця (оплати за поставлений товар) вважається дата платіжного доручення покупця.

Згідно з п. 11.5 договору 2 за порушення строку оплати товару, визначеного у додатках даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань незалежно від тривалості періоду прострочення (нарахування пені).

Пунктом 12.1 договору 2 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до « 31» грудня 2011 року.

Відповідно до п. 12.2 договору 2 у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки № 63/3В від 21.03.2011 сторони погодили, що оплата першої поставки товару нового асортименту здійснюється протягом 60 календарних днів з дати вказаної в накладній; відстрочка оплати за кожну партію товару становить до 60 календарних днів починаючи з дати, вказаної в накладній; оплата здійснюється у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника вказаний в реквізитах даного договору.

На виконання умов договору поставки № 63/3В від 21.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас» (постачальник) по видаткових накладних № 04/04/1 від 04.04.2011 на суму 48 082, 51 грн., № 05/24/1 від 24.05.2011 на суму 1 159, 20 грн., № 07/08/3 від 08.07.2011 на суму 15 577, 60 грн., № 08/08/1 від 08.08.2011 на суму 33 856, 97 грн., № 09/02/1 від 02.09.2011 на суму 11 998, 07 грн., № 09/23/2 від 23.09.2011 на суму 18 103, 92 грн., № 11/11/28 від 28.11.2011 на суму 21 237, 10 грн. поставило відповідачу товар на загальну суму 150 015, 37 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 5694 від 30.03.2011, № 6156 від 16.05.2011, № 6883 від 07.07.2011, № 7227 від 02.08.2011, № 7633 від 30.08.2011, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними накладними розрахувався частково, а саме у розмірі 127 500, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас» за договором поставки № 63/3В від 21.03.2011 у розмірі 22 515, 37 грн.

28.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас» (надалі - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» (надалі - новий кредитор - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (надалі - боржник - відповідач) укладено договір № 3/13 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги (зокрема, сплати грошових коштів на суму відповідної заборгованості), належні первісному кредитору у відповідності із договором поставки № 63/3В, укладеного між первісним кредитором та боржником 21.03.2011 (надалі - основний договір), зокрема, стосовно суми заборгованості боржника перед первісним кредитором (щодо оплати боржником за непродовольчі товари, поставлені на його користь первісним кредитором відповідно до умов основного договору) у розмірі 22 515, 37 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору № 3/13 за цим договором новий кредитор займає місце первісного кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі основного договору, а отже новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі (сумі), визначеному в п. 1.1 цього договору, а також вимагати здійснення боржником інших дій (у т.ч. сплати/стягнення грошових коштів), пов'язаних із необхідністю виконання та/або із невиконанням (неналежним виконанням) боржником його зобов'язань за основним договором.

Згідно з п. 1.4 договору № 3/13 моментом переходу до нового кредитора прав вимоги, визначених відповідно до п. 1.1, п. 1.2 цього договору, є момент набрання чинності цим договором.

Пунктом 3.3 договору № 3/13 передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги до боржника, протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору № 3/13 з дня набрання чинності цим договором первісний кредитор не має права здійснювати дії, спрямовані на зміну умов основного договору та/або спрямовані на виконання боржником зобов'язань, визначених п. 1.1 цього договору, на користь первісного кредитора.

Згідно з п. 5.1 договору № 3/13 даний договір набирає чинності із моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року, але в частині виконання грошових зобов'язань за договором - до моменту їх виконання у повному обсязі.

На виконання умов договору № 3/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013 первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас» відповідно до акту приймання-передачі документів від 28.02.2013 передав, а новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 63/3В від 21.03.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було здійснено часткову оплату за договором № 3/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013 у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.06.2013 та довідкою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний» вих. № 0-18-28106 БТ від 27.08.2014.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у повному обсязі не виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010 та договором поставки № 63/3В від 21.03.2011, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010 та договором поставки № 63/3В від 21.03.2011, з урахуванням договору № 2/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013 та договору № 3/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013, суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акти звірки взаєморозрахунків за період з лютого 2013 року по серпень 2014 року, відповідно до яких заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010, з урахуванням договору № 2/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013, складає 615, 33 грн., а за договором поставки № 63/3В від 21.03.2011, з урахуванням договору № 3/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013, - 12 515, 37 грн. Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що поставка товару була здійснена на виконання умов договору поставки № 296/01 від 26.11.2010 та договору поставки № 63/3В від 21.03.2011, строк оплати відповідно до зазначених договорів настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 130, 70 грн. основного боргу за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 11.5 договорів, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості, яка за розрахунком позивача складає 15 770, 36 грн. за період з 04.01.2011 по 19.06.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору поставки № 63/3В від 21.03.2011, сторонами при укладені даного договору встановлено інше нарахування пені за порушення строку оплати товару (п. 11.5 договору), а саме «нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань незалежно від тривалості періоду прострочення (нарахування пені)».

Судом перевірено розрахунок пені здійснений позивачем та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 04.01.2011 по 19.06.2014 складають 3 237, 03 грн., а інфляційні втрати за період з 28.11.2011 по 19.06.2014 складають 1 418, 01 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем та встановлено, що їх сума є більшою ніж заявлена позивачем.

Таким чином, зважаючи на положення п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 3 237, 03 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 418, 01 грн.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 556, 10 грн. заборгованості за договором поставки № 296/01 від 26.11.2010 та договором поставки № 63/3В від 21.03.2011, з урахуванням договору № 2/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013 та договору № 3/13 про відступлення права вимоги від 28.02.2013, з яких: 13 130, 70 грн. - основного боргу, 15 770, 36 грн. - пені, 3 237, 03 грн. - 3 % річних та 1 418, 01 грн. - інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Красовського, будинок 16, ідентифікаційний код - 35115285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Атлас» (65003, Одеська область, місто Одеса, Суворовський район, вулиця Миколи Гефта (провулок Петренко), будинок 1/5, ідентифікаційний код - 35303209) 13 130 (тринадцять тисяч сто тридцять) грн. 70 коп. - основного боргу, 15 770 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 36 коп. - пені, 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 03 коп. - 3 % річних, 1 418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 01 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 03.11.2014.

Суддя Т.В. Лутак