Рішення

від 27.10.2014 по справі 920/1545/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2014 Справа № 920/1545/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Лєпковій І.М., розглянувши матеріали справи № 920/1545/14:

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми,

до відповідача: Малого підприємства «Будівельник», смт. Хотінь, Сумський район,

Сумська область,

про стягнення 34 597 грн. 47 коп.,

Представники сторін:

Від позивача: предст. Зякун С.О. (довіреність № 10-19/17-Д/42 від 26.062.2014 року);

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 34 597 грн. 47 коп., в тому числі 28 882 грн. 44 коп. заборгованості за електроенергію відповідно до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року, 634 грн. 37 коп. пені відповідно до п. 4.2. договору, 4 530 грн. 04 коп. інфляційних нарахувань, 399 грн. 54 коп. 3% річних, 151 грн. 08 коп. заборгованості по реактивній електроенергії.

27 жовтня 2014 року позивач подав лист б/н від 27.10.2014 року, в якому зазначає, що відповідачем було сплачено заборгованість за електричну енергію , 3 % річних, а також заборгованість за реактивну електричну енергію, в зв'язку чим просить суд стягути з відповідача 4 530 грн. 04 коп. інфляційних нарахувань та 634 грн. 37 коп пені.

Позивач підтримує позовні вимоги з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачеві 13.09.2014 року та 14.10.2014 року поштових відправлень, а саме ухвали господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/1545/14 від 10.09.2014 року та ухвали господарського суду від 09.10.2014 року.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року, позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а останній - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору, відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії.

Розрахунковим вважається період з 16 числа місяця до 15 числа наступного місяця включно. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем 16 числа кожного місяця та оформляються Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії ( п.1 додатку № 4 до договору (в редакції від 15 серпня 2013 року)).

Пунктом 2 додатку № 4 до договору, визначено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до Акта про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

Абзацом 3 пункту 3 додатку № 4 до договору визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений відповідачем протягом 5 операційних днів від дня отримання.

Матеріалами справи, а саме актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії за квітень, травень, липень, серпень 2014 року та виставленими рахунками на оплату спожитої активної електроенергії підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору щодо постачання відповідачеві електричної енергії.

Пунктом 2.2.4. договору визначено, що відповідач забовязаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 17 додатку № 5 до договору, за підсумками розрахункового періоду в терміни обумовлені додатком № 4 «Порядок розрахунків» позивач надає відповідачеві розрахункові документи на оплату перетікання реактивної електроенергії. Кошти на оплату за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок позивача в терміни, обумовлені додатком № 4 до договору. Згідно пункту 6 додатку № 4 до договору рахунки за перетікання реактивної енергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг з електропостачання, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 28 882 грн. 44 коп. заборгованості по активній електричній енергій та 151 грн. 08 коп. заборгованості по реактивній електроенергії.

Факт погашення відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості по активній електричній енергії в сумі 28 882 грн. 44 коп. та 151 грн. 08 коп. заборгованості по реактивній електроенергії підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунку за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та банківськими виписками.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за надані послуги відповідно до договору про постачання електичної єнергії № 112с від 06.08.2010 року в сумі 28 882 грн. 44 коп. заборгованості по активній електричній енергії та 151 грн. 08 коп. заборгованості по реактивній електроенергії, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1. договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушення термінів, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, пеня нарахована відповідачеві з урахуванням часткової оплати становить 634 грн. 37 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (а.с. 28).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних в загальній сумі 399 грн 54 коп. та 4 530 грн. 04 коп інфляційних збитків.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Згідно з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р., у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок інфляційних збитків, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань складає 4 144 грн. 04 коп.. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2014.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме листа б/н від 27.10.2014 року сума 3% річних відповідачем була сплачена.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 634 грн. 37 коп. пені та 4 144 грн. 04 коп. інфляційних збитків.

Що стосується 28 882 грн. 44 коп. заборгованості за електроенергію, 399 грн. 54 коп. 3% річних та 151 грн. 08 коп. заборгованості по реактивній енергії провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно 386 грн. 00 коп. інфляційних витрат суд суд відмовляе в зв'язку з необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого підприємства «Будівельник» (42320, Сумська область, Сумський район, смт. Хотінь, вул. Лісна, буд. 20, код 13996403) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 9, код 24000329) 634 грн. 37 коп. пені, 4 144 грн. 04 коп. інфляційних збитків та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 28 882 грн. 44 коп. заборгованості за електроенергію, 399 грн. 54 коп. 3% річних та 151 грн. 08 коп. заборгованості по реактивній енергії - припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 386 грн. 00 коп. інфляційних витрат - в позові відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.10.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева