Рішення
від 29.10.2014 по справі 902/1405/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2014 р. Справа № 902/1405/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.,

За участю представників сторін

прокурора: Войцишина Г.В., службове посвідчення;

позивача 1: не з'явився;

позивача 2: Сторож М.Г., представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом : Прокурора Погребищенського району (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Кооперативна, 36) в інтересах держави в особі:

Погребищенської міської ради Погребищенського району Вінницької області (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77)

Державної екологічної інспекція у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19)

до : Погребищенського вищого професійно-технічного училища № 42 (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Рокитна, 12)

про стягнення 33106,2 грн. збитків

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернувся прокурор Погребищенського району в інтересах держави в особі: Погребищенської міської ради Погребищенського району Вінницької області, Державної екологічної інспекція у Вінницькій області до Погребищенського вищого професійно-технічного училища № 42 про стягнення 33106,20 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Підставою звернення до суду слугувало те, що за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області встановлено порушення Погребищенським вищим професійно-технічним училищем № 42 ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, а саме здійснення спеціального водокористування без відповідного дозволу яке, спричинило збитки державі на суму 33 106,20 грн., відповідно до розрахунку.

Ухвалою суду від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 29.10.2014 року.

В судове засідання 29.10.14 р. з'явилися прокурор та представник позивача 2.

Позивач 1 та відповідач правом участі в судовому засіданні не скористались.

Відповідач відзиву на позов та витребувані документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 10 .10.2014 року.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Прокурор та представник позивача 2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу № 197-П від 07.11.2012 р. та направлення № 897 від 03.12.2012, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області у період з 11.12.12 по 20.12.12 проведено планову перевірку Погребищенським вищим професійно-технічним училищем № 42 додержання вимог чинного природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт (а.с. 8-12).

Відповідно до вказаного акту, встановлено факт забору води без дозволу на спец водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 та ст. 49 Водного кодексу України.

У зв'язку із виявленими порушеннями на завідуючого господарством Погребищенського вищого професійно-технічного училища № 42 ОСОБА_2 20.12.12 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 47, 48, 82 КУпАП, за результатами розгляду якого винесено постанову, за якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (із застосуванням ст. 36 КУпАП) передбаченого ст. 82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 14-15).

25.12.2012, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Пелешком В.О., Бойчуком О.П. винесено припис № 04-8/б/н про усунення порушень вимог водного законодавства, з яких - отримати дозвіл на спеціальне водокористування на водозабір із артсвердловини.

У подальшому, на підставі акту перевірки, згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року за № 767/16783, проведено розрахунок збитків заподіяних Погребищенським вищим професійно-технічним училищем № 42 самовільним водокористуванням на суму 33 106,20 грн. виходячи з обсягу фактично відібраної води, який відповідно до довідки Погребищенського вищого професійно-технічного училища № 374 від 05.11.13 р. об'єм води забраної з артсвердловини з 19.05.2012 року по 05.02.2013 року становив 690 м 3 .

Прокурор та представник позивача 2 в судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких вважають що наявні у справі докази підтверджують вину відповідача у нанесенні збитків, за що останній повинен нести матеріальну відповідальність, та на їх думку, позовна вимога підтверджується:

- Актом перевірки, яким встановлено водозабір без відповідного дозволу, який підписаний керівником підприємства без заперечень;

- Дозвіл на спеціальне водокористування № 3919 від 15.12.2009 року терміном дії до 19.05.2012 р.

- Дозвіл на спеціальне водокористування № 5575 від 06.02.2013 року терміном дії до 23.08.2015 р.

- Протоколом про адміністративне правопорушення;

- Постановою про накладення адміністративного стягнення;

- Розрахунком розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання вод (артезіанська свердловина) (а.с. 16);

- Довідкою № 374 від 05.11.2013 р. (а.с. 17);

- Іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Таким чином, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, та Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.09 р. № 389 вважають позов обґрунтованим та просять суд його задовольнити.

Заслухавши учасників судового процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи та надавши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Водного Кодексу України (далі ВК України), водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до ст.48 ВК України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Статтею 44 ВК України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

В свою чергу, ст. 49 ВК України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Згідно норм ст.50 ВК України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно норм ст.ст. 110, 111 ВК України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Нормами ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.49 Господарського кодексу України (надалі -ГК України), підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Статтею 153 ГК України визначено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів; здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів. Законом можуть бути визначені й інші обов'язки суб'єкта господарювання щодо використання природних ресурсів у господарській діяльності.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

Статтею 226 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідно до частини першої ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (п. 3 ст. 22 ЦК України).

Судом встановлено, що Погребищенське вище професійно-технічне училище № 42 мало Дозвіл на спеціальне водокористування № 3919 від 15.12.2009 року терміном дії до 19.05.2012 р., після закінчення терміну дії дозволу звітувало про використання вод за формою державної статистичної звітності, про що, серед іншого, зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.12.2012 року, та здійснювало забір води із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування до оформлення Дозволу на спеціальне водокористування № 5575 від 06.02.2013 року терміном дії до 23.08.2015 р..

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі -Методика № 389), яка застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Пункт 1.2. Методики № 389 (в редакції, яка була чинна на момент вчинення порушення) закріплює, що вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів, та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без довозу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Методика № 389 (в чинній на момент вчинення порушення редакції), містить окремий розділ ІХ, яким унормовано розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Пункт 9.1 Методики №389 (в чинній на момент вчинення порушення редакції), закріплює формулу, за якою здійснюється відповідний розрахунок розміру відшкодування збитків.

Пунктом 1.3 цієї Методики закріплено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Факт забору води Погребищенським вищим професійно-технічним училищем № 42 без дозволу на спеціальне водокористування в період з 19.05.2012 по 05.02.2013 підтверджується Довідкою № 374 від 05.11.2013 р. згідно якої відповідачем використано:

- з 19.05.2012 року по 03.01.13 р. - 640 м 3 ;

- з 04.01.2013 року по 05.02.2013 р. - 50 м 3 .

Відповідно до наданого прокурором розрахунку розміру відшкодування заподіяних збитків, відповідачем заподіяно державі збитки у розмірі 22 106,20 грн.

Господарським судом встановлено, що відповідач допустив порушення правил спеціального водокористування, здійснивши таке водокористування без необхідного дозволу; розрахунок заподіяних державі збитків здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області направила на адресу відповідача претензію №4969/04 від 17.12.2013 року про добровільне відшкодування збитків за самовільне водокористування на суму 33 106,20 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" № 02-5/744 від 27.06.2001, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення спеціального водокористування без відповідного на те дозволу є протиправною дією, а шкодою, заподіяною державі, є забір води із водного об'єкту (в даному випадку з артезіанської свердловини) без відповідного на те дозволу.

Причиною шкоди є порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

За приписами ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів задоволення претензії та відшкодування шкоди, завданої ним державі внаслідок самовільного водокористування, не надав.

Матеріали спірної перевірки у визначеному чинним законодавством порядку не оспорив.

Факт використання води без спеціального дозволу визнав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом, суд, дійшов висновку, що вину відповідача доведено, оскільки відповідач мав знати, що спеціальне водокористування має здійснюватися лише за наявності відповідного дозволу, та відповідно повинен був передбачити, що вказані дії призведуть до порушення вимог природоохоронного законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 33106,20 грн. збитків, заподіяних самовільним забором води без дозволу на спец водокористування із артезіанської свердловини за період з 19.05.2012 року по 05.02.2013 року, є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Погребищенського вищого професійно-технічного училища № 42 (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Рокитна, 12, код 04528519) до бюджету Погребищенської міської ради Погребищенського району Вінницької області (р/р № 33118331700470, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37926680, код бюджетної класифікації 24062100 УК у Погребищенському районі, м. Погребище) 33 106,20 грн. - збитків, заподіяних самовільним забором води без дозволу на спецводокористування.

3. Стягнути з Погребищенського вищого професійно-технічного училища № 42 (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Рокитна, 12, код 04528519) до спеціального фонду Державного бюджету України - 1827,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити позивачу1 та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03 листопада 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Погребищенська міська рада (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77)

3 - Погребищенське вище професійно-технічне училище № 42 (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Рокитна, 12)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення29.10.2014
Оприлюднено06.11.2014
Номер документу41180138
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/1405/14

Ухвала від 25.05.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 15.04.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 04.06.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 04.06.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 30.04.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 30.04.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 23.04.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 23.04.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 27.03.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Рішення від 29.10.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні