Рішення

від 27.10.2014 по справі 923/1433/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 р. Справа № 923/1433/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Резерв-Д1", м. Скадовськ Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коматекс", м. Херсон

про стягнення 22 831 грн. 12 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Старчеус С.І., представник, дов. від 01.09.2014 року;

від відповідача - Загорулько Є.А., представник, дов. № 7 від 14.10.2014 року.

за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Коматекс", м. Херсон

до: Приватного підприємства "Резерв-Д1", м. Скадовськ Херсонської області

про визнання договору недійсним

за участю представників:

позивача (за первісним позовом) - Старчеус С.І., представник, дов. від 01.09.2014 року;

відповідача (за первісним позовом) - Загорулько Є.А., представник, дов. № 7 від 14.10.2014 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Приватне підприємство "Резерв - Д1"(позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Коматекс" (відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод №3 від 07.05.2013 року в сумі 22831 грн. 12 коп., з яких 20000 грн. основного боргу та 2831 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані положенням ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України та ст.ст. 1, 54 ГПК України.

Відповідачем подано зустрічну позовну заяву, якою він просить відмовити в задоволенні первісного позову ПП "Резерв-Д1" та визнати договір між ПП "Резерв-Д1" та ТОВ "Коматекс" по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод № 3 від 07.05.2013 року недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначає, що договір на надання послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод № 3 від 07.05.2013 р. не відповідає вимогам п. 1, п. 5 ст. 203 ЦК України, ст. 208 ГК України.

Крім того, зазначає, що ПП "Резерв-Д1" виставило рахунок № СФ-0000023 від 25.07.2013 р. на суму 35500 грн. та надало акт здачі-прийняття робіт від 31.07.2013 р. ТОВ "Коматекс" підписало вказаний акт з ПП "Резерв-Д1" та сплатило частину суми в розмірі 15500 грн. Однак після цього до ТОВ "Коматекс" звернулися представники КП "Очисні споруди", які повідомили, що ПП "Резерв-Д1" уклало ряд договорів з дитячими оздоровчими таборами шляхом обману. На підтвердження цього було надано постанову прокуратури Скадовського району про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 26.07.2013 р., довідку по кримінальному провадженню № 12013230230001503, акт про порушення правил приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Скадовськ.

А також посилається на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. по справі № 923/1260/13, з якої вбачається, що послуги з приймання та очистки стічних вод у місті Скадовськ може надавати лише КП "Очисні споруди", крім того ПП "Резерв-Д1" немає відповідних дозвільних документів та необхідного обладнання для здійснення очистки стічних вод.

Позивач заперечує проти зустрічних позовних вимог посилаючись на те, що відсутні будь-які судові рішення ухвалені на підставі висновків прокурорської перевірки ПП "Резерв-Д1", чи на підставі вказаного кримінального провадження.

Також, станом на час укладання договору по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод №3 від 07.05.2013 року та його виконання в 2013 р. ПП "Резерв-Д1" мав ліцензію на централізоване водовідведення серія АГ № 596028, яка діє з 04.02.2011 р. до 03.02.2016 р.

Саме позивач має у розпорядженні каналізаційну насосну станцію, лише завдяки якій можна перекачати стічні води від оздоровчих закладів до каналізаційної мережі м. Скадовськ і далі на очисні споруди, де вони пройдуть повну очистку. Іншим способом стічні води не можуть потрапити для очистки на очисні споруди м. Скадовськ.

Висновком № 69/13 будівельно-технічного дослідження, яке зроблено судовим експертом, встановлено, що водовідведення від оздоровчих закладів, в тому числі і ДОК "Крилатий" на КП "Очисні споруди" без попередньої (грубої) очистки стічних вод та використання обладнання ПП "Резерв-Д1" технічно та технологічно неможливо.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між приватним підприємством "Резерв-Д1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Коматекс" було укладено договір про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод № 3 від 07.05.2013 року, відповідно до якого, позивач зобов'язувався приймати від відповідача стічні води, здійснювати послідуюче їх перекачування та передачу КП "Очисні споруди" з метою їх очистки, а відповідач зобов'язується сплачувати йому за надані послуги на умовах цього договору.

Договір про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод № 3 від 07.05.2014 року був підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками.

Згідно пункту 9.1. договору, він вступає в силу до моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 р. і не може бути продовжений чи пролонгований на будь який строк.

Пунктом 9.2 передбачено, що в частині невиконання Абонентом вимог щодо оплати за надані послуги даний договір діє з моменту повного розрахунку.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - ПП "Резерв-Д1", як виконавець та ТОВ "Коматекс", як абонент, склалися правовідносини пов'язані з послугами по прийманню стічних вод, перекачуванню та передачі КП "Очисні споруди", з метою їх очистки, про що 07.05.2013 року було укладено відповідний договір по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод.

Договір № 3 від 07.05.2013 року укладений між сторонами на добровільних принципах та погоджено між сторонами всі істотні умови. Він підписаний обома сторонами та завірений їх відповідними печатками. Отже на момент укладання договору сторонами дотримано всіх необхідних вимог, які передбачені діючим цивільним та господарським законодавством України, що не суперечить вимогам статті 180 Господарського кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 13.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому полягає неправомірність дій сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, зокрема, дієздатність сторін за угодою.

Правила щодо цивільної дієздатності юридичної особи встановлені ст. 92 ЦК України, згідно ч. 1 якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, саме юридична особа володіє цивільною дієздатністю, змістом якої є набуття цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

В матеріалах справи наявна ліцензія ПП "Резерв Д-1" серія АГ № 596028 від 24.02.2011р., згідно якої саме ПП "Резерв Д-1" має право займатись централізованим водовідведенням.

Відтак, позивач має право укладати договори по наданню послуг по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод.

Викладене свідчить, що договір №3 від 03.07.2013 року був укладений сторонами у відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства та підстави для визнання його недійсним в порядку статті 215 Цивільного кодексу України відсутні.

Отже, твердження відповідача, що позивачем спірний договір укладено без належного дозволу на надання даного виду послуг є безпідставним.

Таким чином зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення.

За таких обставин в задоволенні зустрічного позову має бути відмовлено.

Відповідно до п. 2.1 даного договору передбачено, що відповідач сплачує за надані послуги з розрахунку за приймання та перекачування стоків, виходячи з 1 куб.м. шляхом множення визначеної кількості стоків на тарифи, затверджені уповноваженим органом.

Відповідно до п. 2.6 договору оплата здійснюється до 5 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

На виконання умов договору сторонами узгоджено та підписано акт здачі-прийняття робіт № ОУ-00000000000000025 від 31.07.2013 р. на суму 33509 грн. 92 коп., відповідно до якого прийнято стічних вод - 1212,371 м. куб. (1212,371 м.куб х 27,64 грн. = 33509,92 грн.), також узгоджено оплату 1990 грн. 08 коп. за підготовчі роботи, промивка трубопроводів - 72 м.куб (72 м.куб х 27,64 грн.=1990,08 грн.) (а.с. 9).

На підставі даного акту здачі-прийняття робіт, за період з червня по серпень 2013 р., відповідачу було виставлено для оплати рахунок-фактура № СФ-0000023 від 25.07.2013 р. на суму 35500 грн.

Отже, згідно умов договору відповідач зобов'язаний був розрахуватися до 05.08.2013 р.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не перерахував грошові кошти на рахунок позивача у повному обсязі, сплативши лише 15500 грн.

Отже, у відповідача залишилась заборгованість в сумі 20000 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з цим вимога про стягнення суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми та враховуючи, що строк виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг сплив 05.08.2013 р. позивач нарахував відповідачу за період з 01.10.2013 р. по 01.08.2014 р. 2831 грн. 12 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань. Розрахунок здійснено вірно, судом перевірено.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 2831 грн. 12 коп. відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Коматекс" (73036, м. Херсон, Придніпровський узвіз, 1, код. ЄДРПОУ 31488758) на користь приватного підприємства "Резерв-Д1" (75700, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Комунарів, буд. 75, ідентифікаційний код 37032200) - 20000 грн. основного боргу, 2831 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу сто сорок сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2014 р.

Суддя Л.І. Александрова