Рішення

від 23.10.2014 по справі 914/2917/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 р. Справа № 914/2917/14

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація», м. Львів; до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів; про:стягнення 19491,22 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Фостяк О.Я. - представник (довіреність б/н від 31.01.2014р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

13.08.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація» (надалі - Позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення 19491,22 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2014р. порушено провадження по справі, її розгляд призначено на 01.09.2014р. У зв'язку з неявкою відповідача в судові засідання, розгляд справи відкладався на 29.09.2014р., 13.10.2014р. та 23.10.2014р. На підставі клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи, суд ухвалою від 13.10.2014р. продовжив строк розгляду справи до 28.10.2014р.

Представник позивача в судове засідання 23.10.2014р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.06.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №14/13, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове, платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30 м 2 . Відповідач зобов'язувався щомісячно, до 20 числа поточного місяця перераховувати орендну плату за наступний в місяць, наперед. Однак, своїх зобов'язань за договором (в частині своєчасного внесення орендної плати та інших передбачених договором платежів) орендар не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 13300,00 грн. по орендній платі та 3662,25 грн. по комунальних платежах та послуг з реклами. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 941,93 грн. пені, 106,24 грн. три відсотки річних та 1480,80 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 23.10.2014р. повторно не забезпечив, поштовий конверт в якому відповідачу надсилалася ухвала про порушення провадження у справі від 15.08.2014р. повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання». Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 01.09.2014р. направлялася відповідачу на ту саму адресу що й ухвала від 15.08.2014р., а саме: АДРЕСА_2. Крім цього, ухвала від 01.09.2014р. надсилалася відповідачу на адресу: АДРЕСА_3, але також повернулася з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Повідомлення про вручення відповідачу ухвал про відкладення розгляду справи від 29.09.2014р. та від 13.10.2014р. на адресу суду не надходили.

Станом на 23.10.2014р., від відповідача відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надходили.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нежитлового приміщення №14/13 (надалі - Договір № 468107-772), за умовами п. 1.1. якого, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. Договору об'єкт оренди надається орендарю для здійснення торговельної діяльності високоякісними товарами вітчизняного та закордонного виробництва.

Як вбачається з положень п. 5.1. Договору передача орендодавцем об'єкта оренди орендарю здійснюється згідно акту приймання-передачі (Додаток №1 до Договору), під час підписання якого орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується.

09.07.2013р. на виконання зобов'язань за Договорами, позивачем було передано, а відповідачем прийнято об'єкт оренди, що підтверджується Актом прийому-передачі від 09.07.2013р. Вказаний Акт підписаний уповноваженим представником позивача та відповідачем, а також скріплений печатками сторін Договору.

Положеннями п. 2.1. Договору визначено, що орендна плата визначається за домовленістю сторін і на момент укладення даного Договору становить 100,00 грн. в місяць (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м.

В пункті 2.5.-2.6. Договору сторони погодили, що додатково оплачується електропостачання, згідно показника лічильника за тарифами постачальної організації, опалення, кондиціонування та вентиляція, пропорційно орендованій площі, на підставі показника лічильника, встановленого на цій системі за тарифами постачальної організації, зовнішня охорона, пропорційно орендованій площі, послуги зв'язку, згідно рахунків оператора телефонного зв'язку, розміщення наочної реклами (банери) на фасадній частині комплексу 3х3 м., ціна узгоджується з орендодавцем, вивіз ТПО пропорційно орендованій площі, внутрішнє прибирання пропорційно орендованій площі (при проведенні робіт), рекламні акції торгівельного центру пропорційно орендованій площі (при проведенні робіт), гостьова стоянка пропорційно орендованій площі (при проведенні робіт), оплата за обслуговування засобів пожежної сигналізації пропорційно орендованій площі. Комунальні та інші додаткові платежі здійснюються орендарем, згідно виставлених в кінці місяця рахунків, не пізніше 5 числа наступного місяця за попередній.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2014р. відповідач звернувся до позивача з заявою, якою просив зменшити орендну плату за приміщення до 50 грн. за 1 кв.м. з 15.07.2014р.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що орендодавець погодився на запропонований відповідачем розмір орендної плати (50 грн. за 1 кв.м.) до кінця 2013р. Відповідно, орендна плата за період з липня 2013р. по грудень 2013р. нараховувалася позивачем в розмірі 1500,00 грн., а починаючи з січня 2014р. по березень 2014р. в розмірі 3000,00 грн.

Таким чином з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачу за період з липня 2013р. по березень 2014р. включно нараховано 17500,00 грн. орендної плати, з яких він оплатив 4200,00 грн. Крім цього, ФОП ОСОБА_1 за вказаний період нараховано 3968,65 грн. компенсації витрат за комунальні послуги (в т.ч. послуги з реклами в розмірі 650,00 грн.), з яких відповідачем оплачено 306,40 грн.

Докази сплати відповідачем заборгованості станом на 23.10.2014р., в матеріалах справи - відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 7.1., пп. 8.1.2.п. 8.1. Договору орендодавець надає орендарю об'єкт оренди на термін з 20 червня 2013р. до 19 червня 2014р. Дія Договору припиняться, зокрема, у випадку спільної згоди сторін.

Листом від 17.03.2014р. відповідач звернувся до позивача з проханням припинити дію Договору з 13.04.2014р. у зв'язку з відсутністю виторгу.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що орендодавець не заперечував проти припинення договірних відносин і погодився на припинення дії Договору з 13.04.2014р., при цьому нарахування орендної плати та плати за комунальні послуги проведено позивачем лише до березня 2014р. включно, натомість за квітень 2014р. жодних нарахувань відповідачу не проводилося.

Таким чином судом встановлено, що правовідносини сторін за Договором оренди нежитлового приміщення №14/13 припинилися 13.04.2014р.

В пункті 5.2. Договору сторони визначили, що після закінчення терміну оренди або при достроковому припиненні дії цього Договору, орендар зобов'язаний негайно з моменту закінчення терміну оренди чи дострокового її припинення передати орендодавцю згідно акту приймання-передачі об'єкт оренди та ключі від нього.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Однак, Акт приймання-передачі приміщення з оренди в матеріалах справи відсутній, більше того, такий, як стверджує представник позивача, сторонами Договору не підписувався.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 5.1. Постанови від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Враховуючи той факт, що орендні відносини припинилися лише 13.04.2014р., Акт приймання-передачі приміщення з оренди не підписувався, нарахування позивачем орендної плати за березень 2014р. на думку суду є правомірним.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

В пункті 2.2. Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем до 20 числа поточного місяця за наступний місяць.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 23.01.2014р. між сторонами Договору підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 20.06.13р. по 31.12.13р., з якого вбачається, що відповідач визнав заборгованість перед позивачем за Актом надання послуг №ОУ-0000200, №ОУ-0000220, №ОУ-0000241, №ОУ-0000253, №ОУ-0000261, №ОУ-0000290, №ОУ-0000321, №ОУ-0000328, №ОУ-0000357, №ОУ-0000368, №ОУ-0000393 на загальну суму 5933,44 грн.

Крім цього, між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки за період з 01.01.14р. по 28.02.14р., в якому відповідач визнає заборгованість за Актом надання послуг №ОУ-0000009, №ОУ-0000031, №ОУ-0000003, №ОУ-0000028 на суму 7179,21 грн. (сальдо на 01.01.14р. склало 5933,44 (за попередній період), всього 13112,65 грн., з них 10300,00 грн. орендна плата, 2812,65 грн. комунальні послуги (в т.ч. рекламні послуги 650,00 грн.)

Загалом, підписавши вказані Акти звірки взаємних розрахунків, відповідач визнав заборгованість за Договором на суму 13112,65 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2014р. №ОУ-0000015 (оренда на суму 3000,00 грн. з ПДВ) зі сторони відповідача підписаний та скріплений печаткою не був, однак непідписання орендарем вказаного акту, не може бути підставою для відмови у стягненні орендної плати за березень місяць 2014р., оскільки підставою нарахування орендної плати є не акт здачі-приймання робіт, а факт користування приміщенням в березні 2014 року, що підтверджується відсутністю акту приймання-передачі приміщення з оренди.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт понесення позивачем витрат на сплату комунальних послуг у березні 2014р. на суму 849,60 грн. (в т.ч. ПДВ) та розмір цих витрат, враховуючи те, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000036 в якому зазначається розмір компенсації витрат орендарем підписано не було. У зв'язку з цим, позовна вимога про стягнення з відповідача 849,60 грн. компенсації витрат на сплату комунальних послуг за березень 2014р. задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки відповідачем у встановлений Договором строк, грошові кошти в повному обсязі сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 13300,00 грн. - орендної плати, 2812,65 компенсації витрат по сплаті комунальних послуг (в тому числі 650,00 грн. послуг з реклами), всього 16112,65 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, включаючи день оплати.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 941,93 грн. пені. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд прийшов до висновку, що пеня підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу та пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 106,24 грн. три відсотки річних та 1480,80 грн. інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок суд зазначає, що три відсотки річних підлягають стягненню з відповідача в розмірі 60,99 грн., а інфляційні втрати в розмірі 1369,58 грн. В решті цих вимог слід відмовити.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація» (79017, м. Львів, вул. Івасюка, 11/1; код ЄДРПОУ 20794083) 16112,65 грн. боргу, 941,93 грн. пені, 60,99 грн. три відсотки річних, 1369,58 грн. інфляційних втрат.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова асоціація» (79017, м. Львів, вул. Івасюка, 11/1; код ЄДРПОУ 20794083) 1732,73 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.