Постанова

від 30.10.2014 по справі 916/2788/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2014 р.Справа № 916/2788/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - І.М.Станковій,

за участю представників сторін :

від позивача: В.В.Смітюх,

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Порто-Франківський"

на рішення господарського суду Одеської області від 05 червня 2014 року

у справі № 916/2788/13

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Порто-Франківський"

про стягнення 213 367,42 грн. боргу та 2441,81 грн. пені,

встановив:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 08.06.2004р. №39/3, виселення відповідача з нежитлових приміщень другого поверху та антресолі, загальною площею 133,6кв.м., розташованих по вул. Жуковського, 22 у м. Одесі, стягнення 182 505,23грн. заборгованості з орендної плати та 2 441,82грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в порушення вимог статті 762, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов укладеного між сторонами договору відповідач неналежно виконує зобов'язання з оплати орендної плати, у зв'язку з чим просив стягнути: суму основного боргу за період з 05.05.2009р. по 30.09.2013р. та пені за період з 16.10.2012р. по 24.09.2014р., нарахованої відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, пункту 5.2 договору. Крім того, на підставі частини 2 статті 651, статей 611, 785 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивач просив розірвати договір оренди та звільнити орендовані нежитлові приміщення.

31.01.2014р. позивач звернувся до господарського суду із заявою за вх.№2483/14 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 182 505,23грн. заборгованості з орендної плати та 2 441,82грн. пені.

Згідно із поданою позивачем заявою від 13.05.2014р. за вх.№2-1850/14 про збільшення позовних вимог, останній просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 213 367,42грн. за період з 05.05.2009р. по 13.05.2014р., а також пені у первісно заявленому розмірі за той же період.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2014р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі з мотивів їх обґрунтованості та доведеності матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що у оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом не наведено правового обґрунтування та фактичних обставин справи, з огляду на які не прийнято до уваги доводи відповідача, а також відхилено надані ним докази по справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: В.В.Беляновського, М.А. Мишкіної, Л.О. Будішевської. У зв'язку із перебуванням головуючого судді В.В. Беляновського у відрядженні, розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2014р. №105 призначено повторний автоматичний розподіл справи, на підставі чого розпорядженням голови суду від 11.09.2014р. для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Л.В .Поліщук, суддів - С.В. Таран, В.Б. Туренко.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

08.06.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавцем) та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "Жовтневе" (орендарем) укладено договір №39/3 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавцем на підставі розпорядження міського голови від 08.06.2004р. №755 передано орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 369,4кв.м., розташоване по вул.Жуковського, 22, під розміщення організації, зі строком дії до 01.05.2005р. (а.с.9-10).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 657,93грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.

Пунктом 2.4. договору встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Додатковим погодженням №1 від 11.07.2005р. до договору оренди нежитлового приміщення №39/3 від 08.06.2004р. сторонами продовжено строк дії договору до 01.04.2006р., змінено пункт 1.1. договору в частині зазначення об'єкту оренди з другого поверху на другий поверх та антресоль, а також збільшено розмір орендної плати до 757,94грн. без урахування податку на додану вартість з наступним коригуванням її розміру на щомісячний індекс інфляції (а.с.12).

Додатковим погодженням №2 від 28.12.2006р. строк дії договору №39/3 від 08.06.2004р. продовжено до 27.11.2007р. та збільшено розмір орендної плати до 1586,57грн. без урахування податку на додану вартість з наступним коригуванням її розміру на щомісячний індекс інфляції (а.с.13).

Додатковим погодженням від 10.02.2010р. до договору оренди №39/3 від 08.06.2004р., укладеним Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вже з Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" (який згідно із статутом, затвердженим рішенням Одеської міської ради №1449-У від 04.07.2007р., є повним правонаступником Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Жовтневе" та Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Центральне"), продовжено строк дії договору до 10.08.2010 р. зменшено площу орендованого нежитлового приміщення до 133,6кв.м., встановлено орендну плату у розмірі 2831,76грн. без урахування податку на додану вартість з наступним коригуванням її розміру на щомісячний індекс інфляції (а.с. 14-19,20).

В подальшому на підставі рішення Одеської міської ради від 31.01.2011р. №273-V змінено найменування Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке згідно із Положенням про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. №384- VI, є правонаступником Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради (а.с.23-26, 27, 28-33).

Враховуючи положення частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а також відсутність такої заяви, договір №39/3 від 08.06.2004р. є автоматично пролонгованим.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків з оплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням, що є предметом укладеного між сторонами договору, звернувся з даним позовом до господарського суду.

Згідно із розрахунком позивача, заборгованість відповідача з оплати орендної плати за період з 05.05.2009р. по 13.05.2014р. складає 213 367,42грн. (а.с.140-141).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім в порушення вищенаведених норм законодавства та умов договору не виконано зобов'язань із своєчасної сплати орендної плати за період з 05.05.2009р. по 13.05.2014р. у сумі 213 367,42грн.

Невиконання орендарем зобов'язань з оплати орендної плати має наслідком настання майнової відповідальності у сфері орендних відносин.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з урахуванням того, що стягнуто може бути лише пеню, яку нараховано за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також того, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені, починаючи з 16.10.2013р., то розрахунок пені слід здійснювати лише за період з 16.10.2013р. по 16.03.2014р., тобто за 182 дні (шість місяців).

При укладенні договору оренди сторонами у пункті 5.2 розділу 5 договору встановлено відповідальність за прострочення оплати орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У період, за який розраховується пеня (з 16.10.2013р. по 16.03.2014р.), діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 7,5%, яка встановлена постановою правління Національного банку України від 21.03.2012р. №102.

Апеляційна інстанція, здійснивши розрахунок пені за вказаний період, дійшла висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у сумі ч1658,02грн.

Разом з тим, відповідачем письмової правової позиції стосовно заявленого позову не викладено, проте залучено до матеріалів справи розпорядження міського голови від 28.01.2003р. №97-01 "Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам "Дирекція єдиного замовника", відповідно до якого Управлінню житлово-комунального господарства визначено передати з балансу управління на баланс Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Жовтневе" майно згідно додатків 25, 26, у тому числі житловий будинок по вул.Жуковського, 22, оформивши таку передачу актами прийому-передачі.

Згідно із частиною 2 статті 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності), як того вимагає пункт 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Надана відповідачем копія розпорядження таким вимогам не відповідає, а тому не є належним і допустимим доказом у справі і не береться до уваги при вирішенні даного спору. Також в матеріалах справи відсутній належним чином завірений відповідний акт приймання-передачі майна з балансу управління на баланс правопопередника відповідача.

Натомість, укладений між сторонами договір оренди №39/3 від 08.06.2004р. є чинним, в судовому порядку не визнаний недійсним, заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за цим договором є обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення 2 441,82грн. пені підлягають задоволенню частково, про що зазначено вище, а, відтак рішення суду в цій частині слід змінити.

З урахуванням викладеного та

керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.06.14 р. у справі № 916/2788/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Порто-Франківський" (65026, м. Одеса, Приморський бульвар,5 код ЄДРПОУ 32190139) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, рахунок №37326027001909 МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ОКПО 26302595) 213367 грн.42 коп. боргу з орендної плати, 1658 грн.02 коп. пені та 4300 грн. 50 коп. судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити".

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 03.11.2014р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В.Таран

Суддя В.Б. Туренко