Рішення

від 30.10.2014 по справі 904/6596/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.14р. Справа № 904/6596/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Трейд-М", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 29 677 грн. 38 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Препелиця Ю.В., дов. №б/н від 05.06.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Трейд-М" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 27 492 грн. 80 коп. - основного боргу, 1 599 грн. 30 коп. - пені, 199 грн. 28 коп. - 3% річних, 386 грн. 00 коп. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору №2304/О від 23.05.2012 року (а.с. 9-11) в частини оплати за поставлений згідно вказаного Договору товар.

28.10.2014 року Позивач направив на адресу суду додаткові документи, які витребувані ухвалою господарського суду, а також розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Вказаний (новий) розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних є іншим ніж доданий первинно до позовних вимог та у сукупності складає суму меншу ніж за первісним розрахунком.

У зв'язку з тим, що другий розрахунок Позивача різниться з первинним розрахунком пені, інфляційних нарахувань та 3% річних у меншу сторону, однак Позивачем суду не надано будь-яких заяв стосовно зменшення розміру позовних вимог та направлення їх до Відповідача, суд при прийнятті рішення не може вийти за рамки заявлених позовних вимог в цій частині та повинен користуватися та перевіряти розрахунок заявлених вимог за первісним розрахунком.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики у Дніпропетровській області, за №05.3-76/3267 станом на 09.09.2014 року, юридична адреса Відповідача: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Березинська, 80, оф. 201. (а.с.39).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с.32), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фотон-Трейд-М" (далі-Покупець) був укладений Договір №2304/О (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товари по номенклатурі, кількості та ціні, вказаним у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пункту 1.2 Договору, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 3.8 Договору, асортимент та кількість товару в кожній партії визначається на підставі заявок Покупця та вказуються у специфікаціях Постачальника.

Ціна на поставлений по Договору товар вказується у специфікаціях та накладних на кожну партію товару. (п. 4.1 Договору).

Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів. (п. 4.3 Договору).

Загальна вартість Договору визначається загальною сумою всіх специфікацій на поставку товару. (п. 4.4 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів.

Розрахунок за кожну партію товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару Покупцю. (п. 5.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 від 05.04.2013 року).

Пунктом 11.1 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно пункту 11.2 Договору, строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 Договору та закінчується 31.12.2013 року.

Відповідно до пункту 11.3 Договору, він автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо ні одна із сторін не повідомить іншу сторону про його розірвання у письмовій формі за місяць до закінчення строку дії Договору.

На виконання умов Договору за період з 17.04.2014 року по 16.05.2014 року Позивач поставив Відповідачу, а останній отримав товар за погодженої вартістю, найменуванням та кількістю на загальну суму 31 492 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та специфікаціями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 13-24).

За вказаний поставлений товар Відповідач розрахувався частково, сплативши 07.07.2014 року оплату в сумі 4 000 грн. 00 коп., внаслідок чого сума заборгованості Відповідача зменшилась до 27 492 грн. 80 коп., яка також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом взаєморозрахунків за період з 15.04.2014 року по 23.07.2014 року (а.с. 30).

Внаслідок виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем останній був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Станом на час розгляду спору доказів сплати заборгованості в розмірі 27 492 грн. 80 коп. сторонами суду не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.1 Договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати товару в строк, вказаний у Договорі (з урахуванням умов, зазначених у Специфікаціях), Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійно ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми.

Розрахований Позивачем розмір пені, від суми основного зобов'язання (27 492 грн. 80 коп.), за період з 18.05.2014 року по 28.08.2014 року становить суму в розмірі 1 599 грн. 30 коп., яка розрахована Позивачем не вірно. Відповідно до розрахунку виконаного судом, розмір пені за вказаний період становить суму в розмірі 1 585 грн. 03 коп. , яка і підлягає задоволенню.

Крім суми пені, Позивач також просить суд стягнути з Відповідача на свою користь нараховані ним від суми основного зобов'язання (27 492 грн. 80 коп.) 3% річних за період з 18.05.2014 року по 28.08.2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахований Позивачем розмір 3% річних за період з 18.05.2014 року по 28.08.2014 року становить суму у розмірі 199 грн. 28 коп. , яка розрахована Позивачем не вірно, але є меншою ніж сума 3% річних розрахована судом, а отже підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Розрахований Позивачем розмір інфляційних втрат за період з 18.05.2014 року по 28.08.2014 року становить суму у розмірі 386 грн. 00 коп., яка розрахована Позивачем не вірно. Відповідно до розрахунку виконаного судом, розмір інфляційних втрат за вказаний період становить суму в розмірі 330 грн. 79 коп. , яка і підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача 27 492 грн. 80 коп. - основного боргу, 1 585 грн. 03 коп. - пені, 199 грн. 28 коп. - 3% річних та 330 грн. 79 коп. - інфляційних втрат, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Трейд-М" (49000, м.Дніпропетровськ,, вул. Березинська, 80, офіс 201, ЄДРПОУ 35397345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лешко-Попеля, 13, ЄДРПОУ 34824453) 27 492 грн. 80 коп. - основного боргу, 1 585 грн. 03 коп. - пені, 199 грн. 28 коп. - 3% річних, 330 грн. 79 коп. - інфляційних втрат, 1 822грн. 72 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

30.10.2014р.