Постанова

від 29.10.2014 по справі 909/659/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 909/659/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Гриців В.М.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» від 10.09.2014 р. за вх. № 01-05/4541/14 від 24.09.2014 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2014 р.

у справі № 909/659/14 (суддя Гриняк Б.П.)

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ, ідентифікаційний код 21574573) в особі: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Форум») Соловйової Наталії Анатоліївни, яка діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 № 14 та наказу № 1 від 14.03.2014,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн»(77423, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., м. Тисмениця, вул. Вербова, 9б, ідентифікаційний код 05394104),

Про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 49/07/14-KLMVI від 27 листопада 2007 року в сумі: 205 687,09 грн.; 321 629,34 доларів США 34 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2014 р. становить 3 750462,16 грн.; 22 216,18 Євро 18 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2014 р. становить 353 097,28 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Леник Ю.М. - п/к за довіреністю від 14.07.2014 р. ,

від позивача: не прибув.

Представнику роз'яснено права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представник скаржника подав письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 24.09.2014 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 909/659/14 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Давид Л.Л. та Якімець Г.Г. (том ІІ, а. с. 2).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» від 10.09.2014 р. за вх. № 01-05/4541/14 від 24.09.2014 р. прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 08.10.2014 р., про що сторони були належним чином повідомлені (том ІІ. а.с. 4, 5).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 909/659/14 замість судді Якімець Г.Г. (перебування у відпустці) введено суддю Гриців В.М. (том ІІ, а. с. 17).

У судовому засіданні, яке відбулося 08.10.2014 р. оголошено перерву до 29.10.2014 р. на 10 год. 30 хв., про що представники сторін повідомлені під розписку (том ІІ, а.с. 23).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Давид Л.Л. у відрядженні введено суддю Галушко Н.А.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

Представник апелянта/відповідача прибув, через канцелярію суду подав клопотання вх. № 01-04/6259/14 від 29.10.2014 р. про долучення до матеріалів справи копії Статуту ТОВ СП «МРV-Юкрейн», копію додатку до Статуту ТОВ СП «МРV-Юкрейн», копію протоколу зборів учасників Статуту ТОВ СП «МРV-Юкрейн» від 01 жовтня 2010 року, копія виписки з ЄДРЮОФОП, копія платіжного доручення № 263 від 14.07.2014 р., копія звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку 26009052514535 з 14.07.2014 р. по 14.07.2014 р. також надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та пояснив, що 14.07.2014 р. платіжним дорученням № 263 частково кредитну заборгованість за Кредитним договором № 49/07/14-KLVI від 27 листопада 2007 року погасив у розмірі 100 000,00 грн., про що подав суду першої інстанції належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах справи (том І. а.с. 215), однак останній не взяв зазначених обставин до уваги та не зменшив на цю суму загального розміру заборгованості, належної до стягнення, що на думку апелянта є підставою для скасування судового рішення в частині стягнення 4 181130,76 грн. та 83 611,62 грн. судового збору і прийняття в цій частині нового рішення, яким стягнути з ТзОВ «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» на користь Позивача 4 081130,76 грн., тобто за мінусом 100 000,00 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору. В решті - рішення місцевого суду залишити без змін.

Представник позивача в дане судове засідання не прибув,через канцелярію суду подав відзив б/н від 28.10.2014 р. (вх. № 01-04/6283/14 від 29.10.2014 р.) на апеляційну скаргу в якій зазначає, що місцевий суд при винесенні рішення по справі дав належну оцінку наявним у справі доказам, а тому підстав для зменшення суми позовних вимог в частині сплати основної суми боргу та нарахованих відсотків у суду не було.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 р. участь повноважних представників обов'язковою не визнавалась, крім того, сторін було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходиться в матеріалах справи (том ІІ, 4, 5), про дату на яку оголошено перерву у судовому засіданні представник позивача був повідомлений під розписку (том ІІ, а.с. 23).

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 909/659/14.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» від 10.09.2014 р. (вх. № 01-05/4541/14 від 24.09.2014 р.) задовольнити частково, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2014 року у справі № 909/659/14 (суддя Гриняк Б.П.) позовні вимоги Позивача задоволено частково (абзац перший резолютивної частини рішення ), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ, ідентифікаційний код 21574573) заборгованість за Кредитним договором № 49/07/14-KLVI від 27 листопада 2007 року в сумі 4 181 130,76 грн. (абзац другий резолютивної частини рішення ). В стягненні пені у сумі 128 115,77 грн. - відмовлено (абзац третій резолютивної частини рішення ). Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 83 622,62 грн. судового збору (абзац четвертий резолютивної частини рішення )(том І. а.с. 236, 237-240).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том ІІ, а.с. 6-9).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції, безпідставно, не взято до уваги часткового погашення Відповідачем 14.07.2014 р. платіжним дорученням № 263 заборгованості за Кредитним договором № 49/07/14-KLVI від 27.11.2007 року у розмірі 100 000,00 грн. про що подав суду першої інстанції належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах справи (том І. а.с. 215), однак суд не взяв їх до уваги, тому на думку апелянта, рішення місцевого суду в частині стягнення 4 181130,76 грн. та 83 611,62 грн. судового збору належить скасувати, постановити нове рішення, яким стягнути з ТзОВ «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» на користь Позивача 4 081 130,76 грн. (4 181 130,76 грн. - 100 000,00 грн.) заборгованості та 73 080,00 грн. судового збору. В решті - рішення місцевого суду залишити без змін. Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на Позивача.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 27 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" /з 19.04.2010/, Позивач - по справі, Банк - за договором) та Спільним українсько-нідерландським підприємством "Тикаферлюкс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн" (Відповідач - по справі, Позичальник - за договором) укладено Кредитний договір № 49/07/14-КLMVI (том І, а.с. 19 - 24) з наступними змінами внесеними до нього Договорами: № 1 від 18.12.2007 р. (том І. а.с. 25-26), № 2 від 14.07.2008 р. (том І. а.с. 27), № 3 від 26.11.2008 р. (том І. а.с. 28) з додатками №№ 1, 2 «Графік погашення основної суми кредиту» (том І, а.с. 29, 30), № 4 від 30.12.2008 р. (том І. а.с. 31), № 5 від 31.08.2009р. (том І. а.с. 32-33) з додатками №№ 2, 3 «Графік погашення основної суми кредиту» (том І, а.с. 34, 35), Додаткову угоду № 6 від 17.02.2012 р. (том І. а.с. 36-37) з додатком № 1 «Графік погашення заборгованості за кредитом в дол. США, Євро та грн.» (том 1, а.с. 38), Додаткову угоду № 7 від 17.01.2014 р. (том І. а.с. 39) з додатком № 1 «Графік погашення заборгованості за кредитом» (том 1, а.с. 40)(далі за текстом - Договір).

Вищевказані договори, додаткові угоди та додатки є невід'ємними частинами Кредитного договору № 49/07/14-КLMVI від 27.11.2007 р.

Кредитний договір, договори про внесення змін, додаткові угоди та додатки до нього підписано повноважними представниками обох сторін, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. ст. 207, 208 ЦК України, в силу ст. 204 ЦК України є правомірними правочинами.

Відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.1.) Банк надав Позичальникові кредитні кошти у гривні, доларах США та Євро у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, в тому числі на рефінансування кредитної заборгованості у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 2 410 000, 00 грн. строком по 26 листопада 2008 р. (п. 1.2. Договору) зі сплатою 16,0% річних за користування кредитними коштами в гривні, 13,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США, 12,0% річних за користування кредитними коштами в Євро (п. 1.4. Договору).

Договором про внесення змін № 1 від 18 грудня 2007 р. до Кредитного договору № 49/07/14-КLМVI від 27.11.2007 р. сторони, розділ 1 Кредитного договору, виклали у наступній редакції, що Банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію у гривні, доларах США та Євро з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 4 300 000, 00 грн. в гривневому еквіваленті а саме:

- відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості 2 410 000,00 грн. в гривневому еквіваленті на поповнення обігових коштів, в т.ч. на рефінансування кредитної заборгованості у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 1 510 000, 00 грн.;

- не відновлювану мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1 890 000, 00 грн. в гривневому еквіваленті на придбання та реконструкцію основних засобів.

У відповідності до Договору № 2 від 14 липня 2008 р. про внесення змін до Кредитного договору, Сторони, п. 1.4. Договору, виклали у редакції, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 18,5% річних за користування кредитними коштами в гривні; в 13,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США, 12,0% річних за користування кредитними коштами в Євро. Інші умови Кредитного договору - залишено без змін.

Укладеним 26 листопада 2008 р. Договором № 3 про внесення змін до Кредитного договору, продовжено строк користування кредитними коштами по 25 листопада 2009 року (п. 1 Договору № 3). За користування кредитними коштами встановили плату в розмірі 27,0% річних за користування кредитними коштами в гривні, 17,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США, 17,0% річних за користування кредитними коштами в Євро (п. 2 Договору № 3). У новій редакції виклали п. 2.3. Розділу 2 Кредитного договору, що стосується порядку повернення коштів в грн., доларах США та Євро, встановили одноразову комісію за внесення змін до Кредитного договору (п. 4 Договору № 3) та реєстрацію обтяження (п. 5 Договору № 3). Інші умови Кредитного договору - залишено без змін.

Додатком № 1 та додатком № 2 до договору № 3 про внесення змін до Кредитного договору Сторони встановили графіки погашення основної суми кредиту.

Договором № 4 від 30 грудня 2008 про внесення змін до Кредитного договору змінено розділ 8 Договору, "Позичальник" замінено на "Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн", та зазначена його адреса: 77400, Івано-Франківська область, Тисменицький район, м. Тисмениця, вул. Вербова, 9 кор. Б, поточний рахунок 26005300002770 в АКБ "Форум" Івано-Франківській філії, МФО 336956, код ЄДРПО 33299417".

У відповідності до умов Договору № 5 від 31 серпня 2009 р. про внесення змін до Кредитного договору сторони, зокрема, домовились, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 25,0% річних за користування кредитними коштами в гривні, 14,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США, 14,0% річних за користування кредитними коштами в Євро (п. 2 Договору № 5).

Додатком № 2 та додатком № 3 до Договору № 5 про внесення змін до Кредитного договору Сторони встановили графіки погашення основної суми кредиту.

Згідно Додаткової угоди № 6 від 17 лютого 2012 р. про внесення змін до Кредитного договору - продовжено строк користування кредитними коштами по 03 січня 2014 р. (п. 1.2. Додаткової угоди № 6). За користування кредитними коштами Сторони встановили плату в розмірі 17,0% річних за користування кредитними коштами в гривні, 12,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США, 12,0% річних за користування кредитними коштами в Євро (п. 1.3. Додаткової угоди № 6), виклали у новій редакції п.п. 2.1., 2.3., 2.6., 2.9. Кредитного договору, вилучили п. 1.4. Розділу 1 Кредитного договору. Всі інші умови Кредитного договору - залишено без змін.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 6 про внесення змін до Кредитного договору встановлено графіки погашення заборгованості за кредитом в дол. США, Євро та грн.

Додатковою угодою № 7 від 17 січня 2014 р. про внесення змін до Кредитного договору встановлено, що банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США та/або Євро у формі не відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 837123, 21 грн. на поповнення обігових коштів із графіком зниження ліміту кредитної лінії у відповідності до Додатку № 1 (п. 1 Додаткової угоди № 7), що кредитні кошти надаються строком користування по 31 грудня 2016 р. (п. 1.2. Додаткової угоди № 7), погодили, що за користування кредитними коштами встановлюється плата 20,0% річних за користування кредитними коштами в гривні, 12,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США, 12,0% річних за користування кредитними коштами в Євро (п. 1.3. Додаткової угоди № 7), п. 2.1. Кредитного договору Сторони виклали у новій редакції (п. 2 Додаткової угоди № 7).

Додатком № 1 до додаткової угоди від 17 січня 2014 р. сторони погодили «Графік погашення заборгованості за кредитом».

В забезпечення повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування та можливої неустойки, 10 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір іпотеки (том І. а.с. 41-45), який був 10.12.2007 р. нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н та зареєстровано в реєстрі за № Д-1673.

Позивач за Договором іпотеки виступає Іпотекодержателем, а Відповідач - Іпотекодавець (Сторони - за іпотечним договором).

У подальшому, між тими самими Сторонами у тому ж самому порядку, укладались: Договір від 18 грудня 2007 р. про внесення змін і доповнень до Договору іпотеки (том І, а.с. 47), Договір № 2 від 26.11.2008 р. про внесення змін до іпотечного договору (том І, а.с. 48-49), Договір № 3 від 30.03.2009 р. про внесення змін до іпотечного договору (том І, а.с. 50-51), Договір від 09.09.2009 р. про внесення змін до іпотечного договору (том І, а.с. 52-53), Договір від 17.02.2012 р. про внесення змін до іпотечного договору (том І, а.с. 54-55), Договір від 17.01.2014 р. про внесення змін до іпотечного договору (том І, а.с. 56-58).

Як вбачається з умов іпотечного договору із змінами до нього, предметом іпотеки є;

- котельня з водонапірною баштою, що в цілому складається з цегляної котельні - 172,6 кв.м., водонапірної башти - 6,9 кв.м., розташованих по вул. Вербова в м. Тисмениця, Івано-Франківської області, буд. 9Е, який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8 від 02.03.2007 р.

- склад-ангар - 665,6 кв.м., розташований по вул. Вербова в м. Тисмениця, Івано-Франківської області, буд. 9Ж, який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8 від 02.03.2007 р.

- сировинно-фарбувальне виробництво - 2 291, 0 кв.м. та 534,0 кв.м., розташованих по вул. Вербова в м. Тисмениця, Івано-Франківської області, буд. 9В, який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8 від 02.03.2007 р.

- земельна ділянка площею 0,3444 га, яка надана для розміщення та обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд, розташованої по вул. Вербова в м. Тисмениця, Івано-Франківської області, буд. 9Б, кадастровий № 2625810100:03:031:0066, яка належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 835875.

Факт виконання Позивачем своїх зобов'язань та отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами: № 26815 від 28.11.2007 р., № 10511 від 12.12.2007 р., № 12958 від 14.12.2007 р., № 15553 від 17.12.2007 р., № 14806 від 17.12.2007 р., № 17468 від 18.12.2007 р., № 18902 від 19.12.2007 р., № 18685 від 19.12.2007 р., № 31154 від 27.12.2007 р., № 31969 від 28.12.2007 р., № 31953 від 26.03.2008 р., № 5978 від 06.03.2008 р., № 24984 від 21.03.2008 р., № 28759 від 25.03.2008 р., № 2250 від 02.04.2008 р., № 6294 від 08.05.2008 р.; № 6260 від 08.05.2008 р., № 18637 від 19.05.2008 р., № 21721 від 18.07.2008 р., № 22502 від 19.08.2008 р., меморіальними валютними ордерами № 55574 від 25.09.2008 р., від 31.10.2008 р., від 19.08.2008 р., № 11570 від 13.05.2008 р. (том І, а.с. 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125), платіжним дорученням № 109 від 17.01.2008 р. (том І, а.с. 97), за заявками Відповідача (том І, а.с. 58, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 122, 124; клопотання про перевід заборгованості з гривневого еквіваленту на валютний /том 1, а.с. 120).

Місцевим судом встановлено, що Відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у встановленому Кредитним договором строки та порядку - не виконуються.

У зв'язку з чим, Позивачем Відповідачу надсилались Вимоги про усунення порушень № 2653/4.1 від 29.05.2014 р. та № 2654/4.1. від 29.05.2014 р. (том І. а.с. 146-147, 148-149).

Вказані вище вимоги Позивача Відповідачем залишені без реагування, кредитні кошти не сплачені.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 26.05.2014 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором № 49/07/14-КLMVI від 27.11.2007 р. склала 4 309 246,53 грн., а саме:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США - 10 000 доларів США,

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в Євро - 0,00 Євро,

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні - 0,00 грн.,

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США - 290 000 доларів США,

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів в євро - 20 999,98 Євро,

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні - 189 999,99 грн.,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами в доларах США - 9 000 доларів США,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами в Євро - 413 Євро,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами в гривні 6 162,19 грн.,

- поточна сума заборгованості за нарахованими процентами в доларах США - 3 000 доларів США,

- поточна сума заборгованості за нарахованими процентами в Євро - 210 Євро,

- поточна сума заборгованості за нарахованими процентами в гривні - 3 123,29 грн.,

- сума пені за простроченим кредитом та процентами в доларах США - 9 629,34 доларів США,

- сума пені за простроченим кредитом та процентами в Євро - 593,20 Євро,

- сума пені за простроченим кредитом та процентами в гривні - 6 401,62 грн.

При вирішенні даного спору суд виходив з того, що згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Згідно приписів чинного законодавства, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Відповідач частково погасив відсотки згідно Кредитного договору № 49/07/14/KLVI від 27.11.2007 р., що підтверджується платіжними дорученнями № 694 від 17.01.2014 р. в сумі 4845,06 грн., № 723 від 30.01.2014 р. в сумі 981,37 грн., № 771 від 26.02.2014 р. в сумі 1328,49 грн., № 773 від 06.03.2014 р.; заборгованість в іноземній валюті, що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 30.01.2014 р., № 28 від 30.01.2014 р., № 31 від 26.02.2014 р., № 32 від 07.03.2014 р., № 29 від 05.02.2014 р., № 30 від 06.02.2014 р., заборгованість по кредиту, що підтверджується платіжним дорученням № 729 від 05.02.2014 р., № 774 від 06.03.2014 р.

В позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 205 687, 09 грн., 321 629,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 3 750 462, 16 грн., 22 216, 18 Євро, що за офіційним курсом НБУ становить 353 097, 28 грн., загальною сумою 4 309 246, 53 грн.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку (том І, а.с. 16-18), заборгованість у розмірі 4 309 246,53 грн. включає в себе пеню у розмірі 128 115,77 грн., а саме: 9179,88 - пені за несвоєчасне повернення коштів в доларах США, 449, 46 грн. - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в доларах США, 872,32 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в Євро, 20,88 - пені за несвоєчасне повернення процентів в Євро, 6114, 64 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в гривнях, 286,98 грн. пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в гривнях. Загальний розмір пені за Кредитним договором згідно з офіційним курсом НБУ складає 128 115,77 грн., яка нарахована від різних сум боргу за періоди з 26.05.13 р. по 09.06.13 р., з 10.06.13р. по 03.07.13 р., з 26.05.13 р. по 09.06.13 р., з 10.06.13 р. по 12.08.13 р., з 13.08.13 р. по 01.10.13 р., з 02.07.2013 р. по 12.08.13 р., з 13.08.13 р. по 01.01.13 р., з 01.10.13р. по 17.01.14р., з 08.01.14 р. по 14.04.14 р., з 01.04.14р. по 14.04.14 р., з 15.04.14 р. по 25.05.14 р.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності у один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні матеріали надіслані до господарського суду Івано-Франківської області - по-пошті - 12.06.2014 р., що підтверджується відміткою поштового штампу на конверті (том І, а.с. 163).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені)(п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Про застосування спливу строків позовної давності для стягнення пені клопотав Відповідач у відзиві на позовну заяву (том І. а.с. 194).

Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

При підписанні Додаткової угоди № 7 від 17.01.2014 р. (том І, а.с. 39) проведено реструктуризацію заборгованості в результаті якої припинено всі попередні зобов'язання, в тому числі по сплаті пені та погоджено новий розмір заборгованості по кредиту та порядок його сплати з 01.04.2014 р. до 31.12.2016 р., реструктуризація приведена у Додатку № 1 до додаткової угоди від 17 січня 2014 р.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що пеня, в сумі 128 115, 77 грн. (9179,88 грн. + 449,16 грн. + 572,32 грн. + 20,88 грн. + 6114,64 грн. + 286,98 грн. ) нарахована Позивачем поза межами строку позовної давності, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за мінусом нарахованої пені (128 115,77 грн.) складає 4 181 130,76 грн. (4 309 246, 53 грн. (заборгованість за кредитним договором) - 128 115,77 грн. (пеня за простроченим кредитом та процентами).

Однак місцевим господарським судом при постановленні 02.09.2014 р. судового рішення у даній справі не враховано, що Відповідач, 14.07.2014 р. частково погасив загальну заборгованість в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 263 (том І, а.с. 215) та не відняв вказаної оплати від загальної суми розрахованої судом заборгованості - 4 181 130,76 грн. ( том І. а.с. 239/зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжне доручення № 263 від 14.07.2014 р. було подано Відповідачем місцевому господарському суду разом із Відзивом на позовну заяву 02.09.2014 р. вх. №13441/14. Інформацію внесено до КП «Діловодство спеціалізованого суду» - 02.09.14 р. о 10:50 год., тобто до початку судового засідання у даній справі, яке було призначено судом на 12 год. 00 хв. - 02.09.2014 р., що підтверджується ухвалою місцевого господарського суду від 18 серпня 2014 р. у справі № 909/659/14 (том І, а.с. 186-186). Вказаною ухвалою - продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 02.09.14 р. на 12:00 год. (абзаци перший та другий резолютивної частини ухвали (том І, а.с. 186-186),

У платіжному дорученні № 263 від 14.07.2014 р. про оплату 100 000,00 грн. зазначено призначення платежу: «Погашення заборгованості згідно кредитного договору № 49/078/14-KLVI від 27.07.2014 (ТзОВ СП «МРV-Юкрейн» код 05394104 основна сума боргу) Без ПДВ». Платіж в сумі 100 000,00 грн. за платіжним дорученням № 263 проведений ПАТ «КБ «Приватбанк» - 14.07.2014 о 16 год.00 хв.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що на час постановлення рішення у даній справі (02.09.2014 р.) заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 4 081 130,76 грн., а не 4 181 130,76 грн., як, помилково, вказав місцевий господарський суд, оскільки: 4 309 246, 53 грн. (заборгованість за кредитним договором) - 128 115,77 грн. (пеня за простроченим кредитом та процентами) = 4 181 130,76 грн. - 100 000,00 грн. (погашення основної суми боргу згідно платіжного доручення № 263 від 14.07.2014 р.) = 4 081 130,76 грн.).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів суд вважає, що до стягнення з Відповідача на користь Позивача в частині простроченої заборгованості за кредитом та відсотками підлягає сума 4 081 130,76 грн., та погоджується з висновком місцевого суду, що в частині стягнення пені в сумі 128 115,77 грн. - слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України визначено порядок розподілу господарських витрат та передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В нашому випадку Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки позов подано від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язаній із здійсненням тимчасової адміністрації (в рамках проведення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку)(докази - в матеріалах справи).

Відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складають 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік (ст. 8) встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 1218 грн. Таким чином, максимальний розмір суми судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 73 080 грн., а не 83 622,62 грн., як помилково зазначив місцевий суд.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2014 року у справі № 909/659/14 в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 4 181 130,76 грн. заборгованості за Кредитним договором та 83 622,62 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України змінити, а саме: в абзаці другому резолютивної частини рішення після слів «в сумі» цифри « 4 181 130,76» замінити на цифри « 4 081 130,76», в абзаці четвертому резолютивної частини рішення після слів «Державного бюджету України» цифри « 83 622,62» замінити на цифри « 73 080,00». В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Нідерландське підприємство «MPV-Юкрейн» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2014 року у справі № 909/659/14 в частині стягнення 4 181 130,76 грн. заборгованості та в дохід Державного бюджету України 83 622,62 грн. судового збору - змінити, а саме:

3. В абзаці другому резолютивної частини рішення після слів «в сумі» цифри « 4 181 130,76» замінити на цифри « 4 081 130,76», в абзаці четвертому резолютивної частини рішення після слів «Державного бюджету України» цифри « 83 622,62» замінити на цифри « 73 080,00».

4. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

5. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко .С.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Галушко Н.А.

В судовому засіданні 29.10.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 31.10.2014 р.