ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/18721/14 07.10.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202
з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: Іванчук Л.А. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 07 жовтня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
04 вересня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач) на розгляд суду надійшов позов № 93/21/3057 від 12.06.2014 року, в якому викладені позовні вимоги про стягнення з Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва (відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690352 від 01.05.2003 року в сумі 390 074,70 грн., з них основного боргу - 350 984,73 грн. (триста п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 73 копійки), пені - 12 986,82 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень 82 копійки), інфляційної складової боргу - 16 229,65 грн. (шістнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 65 копійок) та 3% річних - 9 873,50 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 50 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690352 від 01.05.2003 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позов до розгляду та порушено провадження по справі № 910/18721/14, розгляд справи призначено на 07.10.2014р.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 травня 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року перейменована у ПАТ «Київенерго» (надалі - Енергопостачальна компанія або Постачальник) та Середньою загальноосвітньою школою № 202 Управління освіти Деснянської райдержадміністрації, правонаступником якої є відповідач, що слідує з положень Статуту (далі - Абонент або Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690352 (копія договору в справі, по тексту - Договір або Договір постачання).
Відповідно до п. 2.2.1. Договору Енергопостачальна компанія зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до договору.
Згідно з п. 2.3.1. Договору Споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору, по приладам за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.
Як вбачається з п. 2 Додатку 4 до Договору Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. 11, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. 3 цього ж додатку, сплату за вказаними документами відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2013 року по 01.01.2014 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.06.2014 року становить 350 984,73 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів від Спеціалізованої школи I-III ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію, відповідно до якої заборгованість відповідача за договором станом на вересень 2014 року складає 350 984,73 грн. (долучено до матеріалів справи).
Крім цього, позивач, за неналежне виконання Споживачем взятих на себе зобов'язань за Договором щодо оплати послуг, також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі - 16 229,65 грн., три проценти річних від простроченої суми - 9 873,50 грн., а також пеню в розмірі 12 986,82 грн. (копія розрахунку санкцій в справі).
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що школа належить до сфери управління органів місцевого самоврядування м. Києва та їх виконавчих органів. Зокрема, до сфери управління Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та її структурного підрозділу - управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, які в свою чергу підпорядковуються відповідно Київській міській державній адміністрації та головному управлінню освіти і науки КМДА. Рішення і розпорядження вказаних органів є обов'язковими для виконання школою, будь-яке фінансування діяльності відповідача здійснюється фінансовим управлінням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації через управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, тобто відповідач не є головним розпорядником бюджетних коштів. У зв'язку з цим, зобов'язання за договором не були виконані своєчасно у зв'язку із незалежними від волі відповідача обставинами. Також відповідачем до відзиву додано платіжні доручення № 29 від 29 вересня 2014 року на суму 171 291,95 грн., № 30 від 29 вересня на суму 74 935,66 грн., № 28 від 29 вересня 2014 року на суму 3 025,31 грн., № 27 від 29 вересня 2014 року на суму 796,54 грн., № 26 від 29 вересня 2014 року на суму 30 465,97 грн., № 25 від 29 вересня 2014 року на суму 19 802,97 грн., № 31 від 29 вересня 2014 року на суму 67 087,06 грн., № 32 від 29 вересня 2014 року на суму 71 505,13 грн., № 33 від 29 вересня 2014 року на суму 58 036,62 грн., які підтверджують, як зазначає відповідач, сплату Спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва заборгованості. Окрім того, в судовому засіданні 07.10.2014р. представник відповідача, за викладених у відзиві обставин, просить суд зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги в окремій частині підлягають припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 01 травня 2003 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690352.
Відповідно до п. 2.2.1. Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до договору.
Згідно з п. 2.3.1. Договору відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу узгоджені сторонами в договорі послуги, в підтвердження чого були складені, облікові картки.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2.3.1. Договору відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору, по приладам за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.
Як вбачається з п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. 11, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. 3 цього ж додатку, сплату за вказаними документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору в період з 01.01.2013 року по 01.01.2014 року у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів від Спеціалізованої школи I-III ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію, відповідно до якої заборгованість відповідача за договором станом на серпень 2014 року складає 350 984,73 грн.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, обґрунтованими є доводи про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором в розмірі - 350 984,73 грн.
Проте, на виконання зазначених зобов'язань, відповідачем було погашено заборгованість перед позивачем в розмірі 350 984,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 29 від 29 вересня 2014 року на суму 171 291,95 грн., № 30 від 29 вересня на суму 74 935,66 грн., № 28 від 29 вересня 2014 року на суму 3 025,31 грн., № 27 від 29 вересня 2014 року на суму 796,54 грн., № 26 від 29 вересня 2014 року на суму 30 465,97 грн., № 25 від 29 вересня 2014 року на суму 19 802,97 грн., № 31 від 29 вересня 2014 року на суму 67 087,06 грн., № 32 від 29 вересня 2014 року на суму 71 505,13 грн., № 33 від 29 вересня 2014 року на суму 58 036,62 грн., доданими до відзиву на позов через канцелярію до суду 06.10.2014 року, а також довідкою про надходження коштів від Спеціалізованої школи I-III ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію з якої випливають обставини про існування заборгованості в розмірі - 00,00 грн. (докази долучено до матеріалів справи).
З огляду на викладене, провадження у справі № 910/18721/14 в частині стягнення основного боргу в розмірі 350 984,73 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у вказаній частині.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги прострочення з боку відповідача оплати наданих позивачем послуг, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат - 16 229,65 грн. з лютого 2013 по квітень 2014 року включно та 3% річних - 9 873,50 грн. за період з лютого 2013 по травень 2014 року включно.
Щодо позовних вимог про стягнення 12 986,82 грн. пені, то суд зазначає слідуюче.
Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що приймаючи рішення господарський суд має право, в тому числі, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Положеннями статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
З огляду на викладене, враховуючи фінансове становище школи, яка фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів та, користуючись наданим правом на зменшення штрафних санкцій (пені, штрафу), суд зменшує нарахований позивачем розмір пені, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі - 1 000,00 грн.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 350 984,73 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача 27 103,15 грн. з них: інфляційної складової боргу - 16 229,65 грн., 3% річних - 9 873,50 грн. та пені - 1 000,00 грн.
В частині розподілу господарських витрат у справі № 910/25917/13, суд вказує наступне.
Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" від 26.06.95р. № 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 7 561,98 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. В частині позову № 93/21/3057 від 04.09.2014 року про стягнення з Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 03875354, адреса: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, буд. 22-А) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5) основного боргу - 350 984,73 грн. (триста п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 73 копійки), провадження у справі № 910/18721/14 - припинити.
3. Стягнути зі Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 03875354, адреса: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, буд. 22-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач - ПАТ «Київенерго»), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: інфляційної складової боргу - 16 229,65 грн. (шістнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 65 копійок), 3% річних - 9 873,50 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 50 копійок), пені - 1 000,00 грн. (одну тисячу гривень) та судові витрати - 7 561,98 грн. (сім тисяч п'ятсот шістдесят одна гривня 98 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.10.2014р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2014 |
Оприлюднено | 06.11.2014 |
Номер документу | 41181271 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні