Рішення

від 28.10.2014 по справі 916/3477/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2014 р.Справа № 916/3477/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС"

про стягнення 4337,67грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Синіка І.А., довіреність №25 від 01.02.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" про стягнення заборгованості у розмірі 4337,67грн., а саме основного боргу у розмірі 2900грн., інфляційних витрат у розмірі 135,36грн., 3%річних у розмірі 953грн. та пені у розмірі 349,31грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2014р. порушено провадження у справі №916/3477/14.

Відповідач позовних вимог не визнає, та вважає, що даний позов є необґрунтованим, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№24806/14 від 23.09.14р.), та просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, та провести розгляд справи за відсутності представника.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

08.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" (Експедитор) було укладено разовий договір-заявку №0002258 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно умов якого Перевізник зобовязався виконати для Замовника перевезення, а саме: зобовязалося доставити вантаж «обладнання» (згідно ТТН та заявки) до м.Степанівка, вул.Заводська, буд.1, а Товариство з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" зобов'язалось здійснити оплату за використання автотранспорту.

Згідно умов договору - заявки, плата за використання автотранспору на загальну суму: 2900грн.

Умовами договору-заявки передбачено, що порядок, форма і строки оплати: по документам. Перевізник зобов'язаний до 10-го числа, місяця наступного за місяцем в якому надані послуги, надати оригінали бухгалтерських документів(рахуно,акт, податкову накладну).У разі порушення строку надання бухгалтерських документів, Замовник вправі без узгодження з Перевізником зменшити суму плати(фрахту) на 10%, а при не наданні документів до 20 числа, плата (фрахт) зменшується на 20%.

Крім того сорони у договорі-заявці передбачили, що у разі несвоєчасної оплати вартості послуг Замовник (Експедитор) виплачує неустойку в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору на підставі заявки позивач 09.11.2013р. доставив вантаж за обумовленою адресою, що підтверджується наявними в матералах справи: рахунком -фактурою №СФ-0000008 від 09.11.2013р. на суму 2900грн.; актом №ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.11.2013р.; товарно-транспортною накладною №10/4-10010 від 08.11.2013р., подорожнім листом

Позивачем на адресу Відповідача було направлено рахунок №СФ-0000008 від 09.11.2013р. на суму 2900грн., яку було узгоджено сторонами у договорі-заявці, для здійснення оплати наданих послуг, однак станом на 21.08.14р. відповідачем рахунок не оплачено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД" неодноразово було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" документи для здійснення оплати, а саме: 12.11.2013р., 05.05.2014р., 27.05.2014р., 07.06.2014р., 18.06.14р. з вимогою сплатити заборгованість які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД" до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України, Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг з перевезення вантажу, яке було здійснено за договором - заявкою №0002258 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД" умов договору-заявки №0002258 від 08.11.2013р. належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" по оплаті у розмірі 2900грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2900грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" пені в розмірі 349,31грн., розрахованої станом на 21.08.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 217,14грн., що обрахована за період з 11.12.2013р. по 12.06.2014р.(183 днів просрочення), що обрахована із суми заборгованосі у розмірі 2900грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 953грн. та індексу інфляції у розмірі 135,36грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС", наданий позивачем розрахунок 3%річних, на думку суду, здійснений неналежним чином, а тому судом самостійно розраховано 3%річних, та 3%річних підлягають стягненню з відповідача у розмірі 60,30грн., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 2900грн. за період з 11.12.2013р. по 21.08.2014р.

Поряд з цим перевіривши розрахунок індексу інфляції, судом встановлено, що він відповідає вимогам діючого законодавства, та є вірним, у зв'язку з чим судом підлягає задоволенню індекс інфляції у розмірі 135,36грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" основного боргу у розмірі 2900грн., інфляційних витрат у розмірі 135,36грн., 3%річних у розмірі 60,30грн. та пені у розмірі 217,14грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1395,33грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ПІВДЕНЬ-ТРАНС" (м.Одеса, п. Маршала Жукова, буд.4/д, код ЄДРПОУ 37759513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАД" (м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, б.6, кв.157, код ЄДРПОУ 37439575) суму основного боргу у розмірі 2900(дві тисячі дев'ятсот)грн., інфляційні витрати у розмірі 135(сто тридцять п'ять)грн.36коп., 3%річних у розмірі 60(шістдесят)грн.30коп., пеню у розмірі 217(двісті сімнадцять)грн.14коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1395(одну тисячу триста дев'яносто п'ять)грн.33коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.11.2014р.

Суддя С.Ф. Гут