Рішення

від 28.10.2014 по справі 916/1804/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2014 р.Справа № 916/1804/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД"

до відповідача Малого підприємства "Енергія"

про визнання недійсним договору оренди

Головуючий суддя Гут С.Ф.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Д'яченко Т.Г.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариства "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Малого підприємства "Енергія" про визнання недійсним договору оренди автомобіля від 01.06.2005р., укладеного між Малим підприємством "Енергія" та Приватним акціонерним товариством "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.14р. порушено провадження у справі №916/1804/14.

10.06.2014р. позивач надав заяву про витребування доказів (вх.ГСОО№14912/14 від 10.06.2014р.), відповідно до якої, у зв'язку з неможливістю самостійно отримати інформацію від органів ДАІ, що має істотне значення для вирішення справи, просить суд витребувати від ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Котовськ, Ананьївського, Балтського, Кодимського та Красноокнянського районів інформацію про те, хто на дату укладення договору оренди автомобіля, а саме 01.06.2005р. був власником автомобіля ГАЗ-52, державний номер 25-61 ОДН.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2014р. клопотання Приватного акціонерного товариства "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД"(вх.ГСОО№14912/14 від 10.06.2014р.) про витребування доказів задоволено та витребувано у УДАІ ГУ УМВС України в Одеській області інформацію про те, хто на дату укладення договору оренди автомобіля, а саме 01.06.2005р. був власником автомобіля ГАЗ-52, державний номер 25-61 ОДН.

10.07.2014р. позивач надав клопотання (вх.ГСОО№17971/14 від 10.07.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи довідку УДАІ ГУ УМВС України в Одеській області від 08.07.2014р. за вих№696, з якої вбачається, що відповідно до даних комп'ютерного обліку ЦНППзВАТЗ м. Котовськ станом на 08.07.2014р. (та станом на 01.06.2005р.) вказаний автомобіль ГАЗ 52, д/н 2561ОДН зареєстрований 30.10.1986р. за АТП 15670, м. Балта.

Надане клопотання судом розглянуто, задволено та залучено з доданим документом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.14р. строк вирішення спору по справі №916/1804/14 було продовжено по 30.07.2014р., в порядку ст.69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.14р. призначено справу №916/1804/14 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням №417 від 22.07.14р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Брагіна Я.В., суддя Лічман Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2014р., було прийнято справу №916/1804/14 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Гут С.Ф.,суддя Брагіна Я.В., суддя Лічман Л.В.

Розпорядженням керівника господарського суду Одеської області суду від 28.08.14р., приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Лічмана Л.В. у відпустці з 26.08.2014р. по 12.09.2014р. (наказ голови суду від 21.07.2014р. №118-в), а також враховуючи, що слухання у справі призначено на 28.08.2014р., відповідно до п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу, призначено автоматичний розподіл справи та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Брагіна Я.В., суддя Д'яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2014р., було прийнято справу №916/1804/14 до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий судя Гут С.Ф., суддя Брагіна Я.В., суддя Д'яченко Т.Г.

Позивач у судовому засіданні 22.07.2014р. позовні вимоги підтримав та проси суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.06.2005р. між Малим підприємством "Енергія" (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (орендар) було укладено договір оренди автомобіля, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування автомобіль (далі за текстом об'єкт оренди), грузовий автомобіль марки: ГАЗ -52, державний номер 25-61 ОДП.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору, термін оренди складає 3 (три) місяці з моменту прийняття об'єкта, що орендується; термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна сторона в термін за 1 місяць до закінчення даного договору письмово не повідомить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін 3 місяці. Орендар має право відмовитись від даного договору, попередивши орендодавця в термін за 1 місяць. При цьому сплачена наперед орендна плата орендареві не повертається.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що після укладення договору позивачу стало відомо, що відповідач на час укладення договору не був власником автомобіля, а також не уповноважувався власником на укладання зазначеного договору.

Власником автомобіля ГАЗ-52, д/н 25-61ОДП, на час укладання оспорюваного договору був АТП 15670, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою УДАІ ГУ УМВС України в Одеській області від 08.07.2014р. за вих№696.

Вищевикладене зумовило звернення Приватного акціонерного товариства "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" до суду з даним позовом до відповідача Малого підприємства "Енергія" про визнання недійсним договору про оренди автомобіля від 01.06.2005р. укладеного між Малим підприємством "Енергія" та Відкритим акціонерним товариством "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Поняття та умови договору а також загальний порядок укладення, зміни та розірвання договорів визначено Главами 52-53 Цивільного кодексу України, Главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Як встановлено, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною є обов'язковою умовою визнання його недійсним.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.1 ст.628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно норм ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею ст. 627 Цивільного кодексу України визначено один із загальних принципів цивільно-правових відносин, а саме свобода договору, яка наділяє осіб правом вільно вирішувати питання про укладення договору, про вибір контрагентів, про визначення умов договору. Статтею 67 Господарського кодексу України, встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору оренди автомобіля від 01.06.2005р. Мале підприємство „Енергія" не мало ніяких законних підстав на укладення відповідного договору та його підписання, оскільки на час укладання договору власником автомобіля ГАЗ52, державний номер:25-61 ОДП, являлось АТП 15670, м. Балта, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою УДАІ ГУ УМВС України в Одеській області від 08.07.2014р. за вих№696.

Оцінюючи спірний договір, суд зазначає, що він був укладений з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо визнання недійсним договору оренди автомобіля від 01.06.2005р., укладеного між Малим підприємством "Енергія" та Відкритим акціонерним товариством "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" з моменту його укладення, є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Приватного акціонерного товариства "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" до відповідача Малого підприємства "Енергія" про визнання недійсним договору оренди автомобіля від 01.06.2005р. укладеного між Малим підприємством "Енергія" та Відкритим акціонерним товариством "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД", є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1218грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди автомобіля від 01.06.2005р. укладений між Малим підприємством "Енергія" та Відкритим акціонерним товариством "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД".

3. Стягнути з Малого підприємства "Енергія" (66100, Одеська обл., м. Балта, вул. Перекопська, код ЄДРПОУ 20957326, п/р 260070011247001 в АКБ"Імексбанк", МФО 328384) на користь Приватного акціонерного товариства "БАЛТСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (66100, Одеська обл., м. Балта, вул. Володимирська, 20, код ЄДРПОУ 20979954, п/р 26009001212001 в АКБ"Імексбанк", МФО 328384) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять).

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.11.2014р.

Головуючий суддя С.Ф. Гут

Суддя Я.В. Брагіна

Суддя Т.Г. Д'яченко