Рішення

від 27.10.2014 по справі 2-4418/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4418/12 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я. Провадження № 22-ц/780/4180/14 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В. Категорія 22 27.10.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Воробйової Н.С., Верланова С.М., при секретарі:Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та Музичанської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року за позовом Музичанської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області до ОСОБА_5, відділу Держземагенства України у Києво - Святошинському районі Київської області, реєстраційної служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Київської області, третя особа: приватне підприємство «Ява» про стягнення основного боргу, трьох процентів річних, пені, внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Музичанська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, відділу Держземагенства України у Києво - Святошинському районі Київської області, реєстраційної служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Київської області, третя особа: ПП «Ява» про стягнення основного боргу, трьох процентів річних, пені, внесення змін до договору оренди землі.

В обґрунтування позову вказувала на те, що Музичанська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області уклала з ПП «Ява» договір оренди землі від 7 липня 2004 року, посвідчений 07 липня 2004 року приватним нотаріусом. Договір був укладений на підставі рішення ХХVІІ сесії ХХІV скликання Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 червня 2004 року. Вказаний договір був зареєстрований Києво - Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137.

Відповідно до умов вказаного договору Музичанська сільська рада надала, а ПП «Ява» - прийняло у платне володіння і користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,5082 га, - забудованих земель в межах населеного пункту села Музичі Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції.

Вподальшому, ПП «Ява» продало громадянину ОСОБА_5 за договором від 03 листопада 2011 року (зареєстрованого у БТІ 22 листопада 2011 року) виробничу базу, розташовану на орендованій земельній ділянці.

Після продажу виробничої бази, що розташована на орендованій земельній ділянці ні ПП «Ява», ні ОСОБА_5 не сплачували орендну плату земельної ділянки в зв'язку з чим станом на 31 грудня 2012 року утворилася заборгованість у розмір 198655 грн.

Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на користь Музичанської сільської ради орендну плату в розмірі: основного боргу за 2011 рік - 10860,51 грн., три проценти річних - 281.18 грн., пеню 1405.92 грн., суму основного боргу за 2012 рік - 198655,46 грн., всього 211103,07 грн.; внести наступні зміни до договору оренди землі від 07 липня 2004 року: п. 4 викласти в наступній редакції : «Нормативна вартість земельної ділянки, за яку орендар сплачує орендну плату, в 2012 році становить 1986554,60 грн. В наступні роки нормативна вартість вказаної земельної ділянки Управління Держкомзему у Києво - Святошинському районі, яку орендар надає орендодавцеві не пізніше 31 січня поточного року»; у п. 7 слова « 47840,93 грн.» замінити словами « 198655,46 грн.»; зобов'язати Управління Держкомзему у Києво - Святошинському районі Київської області зареєструвати зміни щодо договору оренди землі від 07 липня 2004 року, зокрема внести в державний земельний кадастр дані про те, що орендарем земельної ділянки загальною площею 2,5082 га., забудованих земель в межах населеного пункту в с. Музичі Києво - Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції є ОСОБА_5 та зміни, вказані в п. 2 цієї заяви; зобов'язати Реєстраційну службу Києво - Святошинського РУЮ Київської області зареєструвати договір оренди землі від 07 липня 2004 року із внесеними до вказаного договору змінами, які вказані в п. 2 цієї заяви, зокрема внести в державний реєстр дані про те, що орендарем земельної ділянки загальною площею 2,5082 га., забудованих земель в межах населеного пункту в с. Музичі Києво - Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції є ОСОБА_5 та зміни, вказані в п. 2 цієї заяви.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області суму основного боргу за 2011 рік -10860 грн. 51 коп., річні 3% за 2011 рік - 702 грн. 51 коп., суму основного боргу за 2012 рік - 100621 грн. 86 коп., інфляційні втрати за 2012 рік-503 грн. 10 коп., річні 3% за 2012 рік - 3498 грн. 33 коп., пеню за 2012 рік - 9601 грн. 80 коп., суму основного боргу за 2013 рік - 107406 грн. 61 коп., річні 3% за 2013 рік - 512 грн. 02 коп., пеню за 2013 рік - 2218 грн. 76 коп., всього 235871 грн. 85 коп.

Зобов'язано Управління Держземагенства України у Києво - Святошинському районі Київської області зареєструвати зміни щодо договору оренди землі від 07 липня 2004 року, посвідченого 07 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3931, який зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137, державна реєстрація прав на землю по якому проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру" 07 вересня 2004 року за № 88, зокрема, зобов'язати Управління внести в державний земельний кадастр дані про те, що орендарем земельної ділянки загальною площею 2,5082 га, забудованих земель в межах населеного пункту в селі Музичі Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції є ОСОБА_5.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Музичанська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області просить скасувати рішення першої інстанції в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог та задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення першої інстанції змінити та стягнути з нього на користь Музичанської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області суму основного боргу за грудень 2011 року - 2013 роки в розмірі 94259,31 грн., річні 3% в розмірі 1999,30 грн., пеню в розмірі 8446,48 грн., всього в сумі 104705,09 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Музичанська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області уклала з приватним підприємством «Ява» договір оренди землі від 07 липня 2004 року, посвідчений 07 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3931.

Договір був укладений на підставі рішення ХХVІІ сесії ХХІV скликання Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 червня 2004 року.

Вказаний договір був зареєстрований Києво - Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137.

Державна реєстрація прав на землю проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП „Центра державного земельного кадастру" 07 вересня 2004 року за № 88.

Відповідно до умов вказаного договору Музичанська сільська рада зобов'язувалась надати, а приватне підприємство «Ява» - прийняти в платне володіння і користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,5082 га, - забудованих земель в межах населеного пункту в селі Музичі Києво - Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції.

Приватне підприємство «Ява» зобов'язувалось вносити щорічно на рахунок Музичанської сільської ради орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, що на час укладення договору складала на 47840 грн. Обчислення орендної плати за землю повинно в наступні роки здійснюватись з урахуванням індексу інфляції.

Приватному підприємству «Ява» була передана в оренду вказана земельна ділянка.

Приватне підприємство «Ява» в порушення вказаного договору за 2011 рік не оплатило орендної плати і тому Музичанська сільська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Ява».

Рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12 позов задоволено та ухвалено стягнути з ПП «Ява» на користь Музичанської сільської ради 92028 грн. 46 коп. боргу, 368 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 567 грн. 30 коп. 3% річних, 2923 грн. 04 коп. пені, 1917 грн.74 коп. судового збору.

Суд встановив, що в зв'язку з продажем ПП «Ява» громадянину ОСОБА_5 за договором від 03 листопада 2011 року виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, та після реєстрації КП «Бюро технічної інвентаризації» права власності на об»єкт нерухомості 22 листопада 2011 року, договір оренди землі від 07 липня 2004 року є таким, що припинений з 23 листопада 2011 року.

Враховуючи відчуження виробничої бази, борг по орендній платі за період з 01 січня 2011 року по 22 листопада 2011 року становить 92028 грн. 46 коп. Пропорційно зменшенню боргу до 368 грн.11 коп. зменшена сума інфляційних втрат, до - 567 грн. 30 коп. 3% річних, до - 2923 грн. 04 коп. пені, до - 1917 грн. 74 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12 залишено без змін.

Дані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції з порушенням норм матеріального права вважав, що в зв'язку з продажем ПП «Ява» ОСОБА_5 за договором купівлі продажу від 03 листопада 2011 року виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розмішена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, то до нього перейшли і обов»язки по сплаті орендної плати, відповідно до договору оренди укладеному між позивачем та попереднім власником, проте в повній мірі не дослідив матеріали справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.11.2011 року між ПП «ЯВА» та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу, реєстраційний номер 993, відповідно до умов якого продавець продав (передав) у власність), а покупець купив (прийняв у власність) виробничу базу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1331,70 кв.м., державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено 22.11.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом

Згідно приписів ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналогічні положення закріплені в ст. 377 Цивільного кодексу України.

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник ( ОСОБА_5) може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідністю може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельної ділянки.

Тобто чинне законодавство не містить приписів про автоматичний перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості, до нового власника нерухомого майна, а також автоматичний перехід обов»язків щодо сплати новим власником орендної плати за попередним договором оренди, стороною якого він не є, без додержання законодавчо встановленого порядку набуття права користування такою земельною ділянкою (ст.ст. 123 - 125 Земельного кодексу України). Виникнення такого права можливо лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності, яким в силу Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Таким чином, з урахуванням положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», після реєстрації КП „БТІ Києво - Святошинської районної ради Київської області" права власності на об'єкт нерухомості за ОСОБА_5, який розташований на орендованій земельній ділянці, право користування земельною ділянкою у ПП «ЯВА» за договором оренди землі від 07.07.2004 року припинилось, а отже договір оренди землі від 07.07.2004 року є таким, що припинений з 23.11.2011 року.

Також факт припинення договору оренди землі від 07.07.2004 р. з 23.11.2011 року встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року .

Враховуючи встановлені обставини справи та беручи до уваги норми діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають, оскільки жодною нормою матеріального права не передбачено можливість внесення будь-яких змін до припиненого договору оренди, а також виконання будь-яких обов»язків по припиненому договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин, оскільки рішення суду першої інстанції, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303 , 307 , 309 , 313 , 314 , 316 , 317 , 319 ЦПК України , колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Музичанської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Музичанської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області до ОСОБА_5, відділу Держземагенства України у Києво - Святошинському районі Київської області, реєстраційної служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Київської області, третя особа: приватне підприємство «Ява» про стягнення основного боргу, трьох процентів річних, пені, внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С. Воробйова

С.М. Верланов