Вирок

від 18.09.2013 по справі 756/12395/13-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18.09.2013 Справа № 756/12395/13-к

Унікальний 756/12395/13-к

Порядковий № 1/756/519/13

В И Р О К

іменем України

18 вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Літвінова В.Є.,

при секретарі - Лисоконь І.В.,

за участю прокурора - Моргуна С.О.,

за участю представника потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Юрківка Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2000 р. н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, працюючи відповідно до наказу №6-06 від 01.07.2010 р. на посаді менеджера ТОВ «Амундсен і К» (код ЄДРПОУ 33313860), будучи матеріально відповідальною особою та якому було ввірено матеріальні цінності відповідно до укладеного договору про повну матеріальну відповідальність від 01.07.2010 р. вчинив злочин за наступних обставинах:

27.10.2010 р., ОСОБА_2, в денний час доби, в ході виконання покладених на нього функціональних обов'язків, згідно посадової інструкції менеджера, знаходячись за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, буд 17, де відповідно до замовлення №104500 від 26.10.2010 р. ПП «Деко» відвантажив майно, що належить ТОВ «Амундсен і К», а саме наличники 2300*120 в кількості 10 штук на загальну суму 5500 грн (накладна на внутрішнє переміщення №ФР-00026/10 від 26.10.2010 р.), після чого на таксі вивіз вказане майно на ринок, що розташований біля станції метро «Героїв Дніпра» в м. Києві, де їх збув невстановленій слідством особі. Отриманими грошовими коштами обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Також, 21.12.2010 р., ОСОБА_2, в невстановлений слідством час, в ході виконання покладених на нього функціональних обовязків, згідно посадової інструкції менеджера, знаходячись за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, буд 17, де відповідно до замовлення №124260 від 27.12.2010 р. ПП «Деко» повторно відвантажив майно, що належить ТОВ «Амундсен і К», а саме фасади «Луізіана», карнизи та декори на загальну суму 5660 грн., після чого на таксі вивіз вказане майно на ринок, що розташований біля станції метро «Героїв Дніпра» в м. Києві, де їх збув невстановленій слідством особі. Отриманими грошовими коштами обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Також, 23.01.2011 р., ОСОБА_2, в невстановлений слідством час, в ході виконання покладених на нього функціональних обовязків, згідно посадової інструкції менеджера, знаходячись за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, буд 17, де відповідно до замовлення №123311 від 23.01.2011 р. «ОСОБА_3» повторно відвантажив майно, що належить ТОВ «Амундсен і К», а саме шафу на суму 5000 грн., після чого на таксі вивіз вказане майно на ринок, що розташований біля станції метро «Героїв Дніпра» в м. Києві, де їх збув невстановленій слідством особі. Отриманими грошовими коштами обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Також, 05.02.2010 р., ОСОБА_2, в невстановлений слідством час, в ході виконання покладених на нього функціональних обовязків, згідно посадової інструкції менеджера, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Кільцева Дорога, буд 110 в ТЦ «Аракс», де уклав договір про виготовлення меблів від імені ОСОБА_4 із ОСОБА_5 на загальну суму 155860 грн. Далі, в період часу з 05.02.2011 р. по 01.06.2011 р. грошові кошти, отримані від ОСОБА_5 до каси ТОВ «Амундсен і К» вніс, однак в подальшому вивів їх для купівлі частин меблів, після чого отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ТОВ «Амундсен і К» матеріальну шкоду на суду 55910 грн.

Цивільний позов визнає в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії обвинуваченого кваліфікувати за ч. 1 ст. 191 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у привласнені чужого майна, яке було ввірено особі.

Також, суд вважає за необхідне дії обвинуваченого кваліфікувати за ч. 3 ст. 191 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна, яке було ввірено особі, вчинені повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, який вчинив підсудний, зокрема ч. 3 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується формально позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання в межах санкції ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, а саме у виді позбавлення волі, але вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов представника потерпілого ТОВ «Амудсен і К» щодо стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суду 72070 грн. як такий, що підтверджений зібраними по справі доказами та повністю визнаний обвинуваченим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 (три) роки;

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного призначеного покарання ОСОБА_2 з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:

- Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

- Повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

- Періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_2 в залі суду негайно.

Покласти на ОСОБА_2, відповідно до ст. 194 КПК України наступні зобов'язання:

- не відлучатись із населенного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- встановити строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу;

Речові докази:

- замовлення №123311, 304011, 203411, 104500, 124260, 120400, накладна №ФБ-00005/02, штатний розпис на 2011 рік, штатний розпис на 2010 рік, журнал реєстрації прибуткових касових документів, прибуткові касові ордери №1-10, 12-17, 19-26 за 2011 рік, прибуткові касові ордери №3-10 за 2010 рік, наказ-розпорядження №6-06 від 01.08.2010, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, заяву про прийняття на роботу, книгу обліку доходів і витрат, договір на виготовлення виробу по замовленню №203411, квітанції до касового ордера в кількості 20 штук, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 30.06.2011 р., 29.04.2011 р., акт ревізії від 30.06.2011 р., розрахункова накладна №203411 від 15.08.2011 р., установчі документи на ТОВ «Амундсен і К», статут ТОВ «Амундсен і К», посадова інструкція - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: В.Є.Літвінов