Постанова

від 18.09.2014 по справі 813/5131/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року № 813/5131/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.

представника позивача Босака О.Є.,

представника відповідача Шпака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» (далі - позивач, ТОВ «Фенікс-Капітал») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.03.2014 № 0002061501 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 09.12.2013 № 2559/22-10/36361147 про результати проведеної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс», про порушення ТОВ «Фенікс-Капітал» податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в частині від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17 грн, є неправомірними, оскільки ТОВ «ТЦ Леополіс» 01.08.2013 припинено як юридичну особу. Окрім, того позивач вказує, що наказ про проведення вказаної перевірки скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 по справі № 813/997/14. Позивач стверджує, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий центр «Леополіс», а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню в цій частині.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. Додатково зазначив, що долучені до матеріалів справи документи, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в частині від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17 грн.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву та письмових додаткових поясненнях. Відповідач вказує, що позивачем порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій на загальну суму 5289124,17 грн, в т.ч. за червень 2009 року на суму 5289124,17 грн.

Відповідач в обґрунтування висновків акта від 27.02.2014 № 259/15-01/36500580, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фенікс-Капітал» (код ЄДРПОУ 36500580) щодо правомірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2013 року покликається на відомості акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 04.12.2013 № 553 «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс». Відповідач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22.05.2009 проведено державну реєстрацію ТОВ «Фенікс-Капітал», номер запису 1 415 102 0000 022097.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області від 25.02.2013 серії АА № 792506, видами діяльності ТОВ «Фенікс-капітал» за КВЕД-2010, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, є: будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; купівля та продаж власного нерухомого майна; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність із забезпечення фізичного комфорту.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності формування ТОВ «Фенікс-Капітал» (код ЄДРПОУ 36500580) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 27.02.2014 № 259/15-01/36500580.

Проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою ТОВ «Фенікс-капітал» встановлено порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій на загальну суму 5289124,17 грн, в т.ч. за червень 2009 року на суму 5289124,17 грн, що призвело до:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за червень 2009 року на загальну суму 5289124,17 грн;

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2013 року в сумі 5289124,17 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 0002061501, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу ІІ Податкового Кодексу України та згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України та згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України за пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР, визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 5289124,17 грн.

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «Фенікс-капітал» відповідач використав:

- статутні документи, реєстраційні документи, накази про призначення посадових осіб;

- дані інформаційних систем пошуково-довідкової системи АРМу «Облік» платників податків; «ТАХ»; «Бест звіт»; «Податки», які використовуються до впровадження АС «Податковий блок»;

- довідку про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності формування ТОВ «Фенікс-Капітал» (ЄДРПОУ 36500580) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за липень 2013 року від 11.09.2013 № 208/15-10/36500580;

- акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТЦ «Леополіс» від 09.12.2013 № 2559/22-10/36361147 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс», ЄДРПОУ 36361147, з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Укрпрестижсервіс М» (код ЄДРПОУ 35382983) за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року»;

- декларації з податку на додану вартість з додатками, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт; платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги);

- оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках, з деталізацією по 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції», оборотно-сальдові відомості по рахунках 301 «Рахунки в банку», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 6412 «Розрахунки з податку на додану вартість», 643 «Податкові зобов'язання», 644 «Податковий кредит», « 68 «Розрахунки за іншими операціями», аналізи по бухгалтерських рахунках 361,372,631,632,681,685.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ «ТЦ «Леополіс».

Відповідно до свідоцтва № 100271201, виданого ДПІ у Франківському районі м. Львова, ТОВ «Фенікс-капітал» з 03.06.2009 зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 365005813042.

ТОВ «ТЦ «Леополіс» (Продавець) та ТОВ «Фенікс-капітал» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 26.06.2009, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти у власність об'єкт незавершеного будівництва (торгово-розважальний комплекс), що знаходиться на вул. Кульпарківській у м. Львові, та сплатити визначену цим Договором грошову суму.

Пунктом 5 договору визначено, що за згодою сторін продаж об'єкта продажу вчинено за 32358000,00 грн, з урахуванням ПДВ 5393000,00 грн. Відповідно до п. 6 договору згідно зі ст. 662 ЦК України, продавець повинен передати, а Покупець прийняти об'єкт продажу та усю технічну документацію не пізніше наступного дня з моменту підписання цього Договору на підставі актів приймання-передачі.

Відповідно до цього договору, між Продавцем - ТОВ « ТЦ «Леополіс» та Покупцем - ТОВ «Фенікс-капітал» було підписано акт приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва від 26.06.2009.

Позивачем було проведено оплату на загальну суму 32358000,00 грн у тому числі ПДВ на суму 5393000,00 грн згідно вказаного вище договору, відповідно до платіжних доручень: № 45 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 46 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 47 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 48 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 49 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 50 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 51 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 52 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 53 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 54 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 55 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 56 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 57 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 58 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 59 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250 000,00 грн; № 60 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 61 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 62 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 63 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 64 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 65 від 25.12.2009 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 250000,00 грн; № 66 від 25.12.2009 на загальну суму 858000,00 грн, у т.ч. ПДВ 143000,00 грн.

Продавцем ТОВ «Леополіс» було виписано Покупцю ТОВ «Фенікс-капітал» податкову накладну № 1 від 26.06.2009 на загальну суму 32358000,00 грн з урахуванням ПДВ 5393000,00 грн.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, Позивачем - ТОВ «Фенікс-капітал» суму сплаченого податку на додану вартість з вказаної вище господарської операції було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 5393000,00 грн.

Відповідно до Витягу № 23151770 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 30.06.2009 здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фенікс-капітал» на об'єкт незавершеного будівництва (торгово-розважальний комплекс), що знаходиться на вул. Кульпарківській у м. Львові.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 28.01.2012 № 3216 «Про користування ТОВ «Фенікс-Капітал» земельною ділянкою на вул. Кульпарківській», між Львівською міською радою та ТОВ «Фенікс-капітал» як власником об'єкта незавершеного будівництва (торгово-розважального комплексу) 22.03.2010 було укладено договір оренди землі, яка знаходиться у м. Львові на вул. Кульпарківській для завершення будівництва торгово-розважального комплексу та його обслуговування.

Оцінюючи доводи сторін суд керувався наступним.

До набрання чинності Податковим кодексом України відносини щодо порядку нарахування, сплати та формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

У п. 1.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 168/704).

Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до п. 2.16 Положення № 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Факт придбання позивачем - ТОВ «Фенікс-капітал» - об'єкта незавершеного будівництва (торгово-розважального комплексу), що знаходиться на вул. Кульпарківській у м. Львові підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Долучені позивачем первинні документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають реальний зміст господарських операцій та являються допустимими засобами доказування господарської операції. Реальний зміст господарських операцій також підтверджується витягом № 23151770 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 30.06.2009 відповідно до якого здійснено державну реєстрацію за ТОВ «Фенікс-капітал» права власності на об'єкт незавершеного будівництва (торгово-розважальний комплекс), що знаходиться на вул. Кульпарківській у м. Львові.

Судом також встановлено, що податкова накладна № 1 від 26.06.2009 на загальну суму 32358000,00 грн з урахуванням ПДВ 5393000,00 грн, що була виписана Продавцем ТОВ «ТЦ «Леополіс» Покупцю ТОВ «Фенікс-капітал» містить необхідні реквізити відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, відповідачем не було встановлено в акті перевірки недоліків первинних документів, а зокрема податкової накладної № 1 від 26.06.2009 на загальну суму 32358000,00 грн з урахуванням ПДВ 5393000,00 грн, що була виписана Продавцем ТОВ «ТЦ «Леополіс» Покупцю ТОВ «Фенікс-капітал».

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

А відтак суд вважає, що Позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність включення до податкового кредиту з податку на додану вартість сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 5393000,00 грн відповідно до податкової накладної № 1 від 26.06.2009.

З цього приводу слід також зазначити, що висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам вказаного вище Закону України «Про податок на додану вартість», а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У силу п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані.

На підставі вказаних вище правових підстав, суд відхиляє та вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність порушень ТОВ «Фенікс-капітал» норм Закону України «Про податок на додану вартість» на основі доводів про наявність порушень у третіх осіб, в тому числі тих, які не були контрагентами Позивача - ТОВ «Фенікс-капітал», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Окрім того, відповідно до довідки ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.09.2013 № 208/15-10/36500580 про результати перевірки ТОВ «Фенікс-капітал», перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Фенікс-капітал» у декларації за липень 2013 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації звітного (податкового) періоду липень 2013) у сумі 5393998,00 грн. При цьому, в даній довідці ДПІ у Франківському районі м. Львова підтверджено правомірність формування податкового кредиту з операції щодо придбання ТОВ «Фенікс-капітал» у ТОВ «ТЦ «Леополіс» вказаного вище об'єкта нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 26.06.2009.

Дослідивши Акт перевірки, суд дійшов висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані на підставі висновків акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 04.12.2013 № 553 «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс», ЄДРПОУ 36361147, з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Укрпрестижсервіс М» (код ЄДРПОУ 35382983) за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року».

Як вбачається з матеріалів справи, а зокрема відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.02.2014 серія АГ №923957, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс» 01.08.2013 (номер запису 14151170013021673). Відтак з 01.08.2013 ТОВ «ТЦ «Леополіс», як юридична особа, вважається припиненою, внаслідок чого останнє не являється юридичною особою та не являється платником податків, що в свою чергу виключало можливість проведення ДПІ у Залізничному районі м. Львова перевірки ТОВ «ТЦ «Леополіс».

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про порушення Позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» на основі відомостей акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова 04.12.2013 № 553 «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарської операції між позивачем та ТОВ «ТЦ «Леополіс», суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано. Жодних зауважень щодо оформлення податкової накладної з боку ДПІ у акті перевірки не викладено, що однозначно свідчить про її правильне та належне оформлення.

Мету та реальність здійснення позивачем господарської операції, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем також спростовані не були.

Інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо предмету спору суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, є безпідставними і не доводять правомірності визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17 грн. Тому, прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 0002061501 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17 грн не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.03.2014 року № 0002061501 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 289 124 (П'ять мільйонів двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 17 копійок.

Стягнути із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» (вул. Наукова, 7б, кімната 607, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 36500580) судовий збір у розмірі 487 (Чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 23.09.2014 року.