Постанова

від 03.11.2014 по справі 820/15721/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 листопада 2014 р. № 820/15721/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЛ" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЛ", в якому просить суд стягнути податковий борг з усіх розрахункових рахунків відповідача на загальну суму 1825,0 грн., на розрахунковий рахунок №31116009700003, код одержувача: 37999654, одержувач: ГУДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, МФО 851011, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. На виконання вимог чинного законодавства ТОВ "ЕВЛ" подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № 9091173196 від 03.03.2014 р., сума податкових зобов'язань за якою становить - 1835,00 грн. У встановлений законодавством строк самостійно узгоджене податкове зобов'язання, яке з урахуванням попередньої переплати становить 1825,00 грн., відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим виник новостворений податковий борг перед бюджетом у розмірі 1825,00 грн. Крім того, позивач вказав, що на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 2006-25 від 17.06.2014 року про сплату податкового боргу. Станом на дату подачі позову податкову вимогу відповідачем не оскаржено та суму податкового зобов'язання не сплачено, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1825,00 грн. в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, внесеною до ЄДРЮОФОП, письмових заперечень проти позову до суду не надав, причин неприбуття суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЛ", зареєстрований в якості юридичної особи (код 38000138, місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, к. 22), що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та виникнення податкового боргу не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким визначена сума боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже суд у межах розгляду даної справи не здійснює її правовий аналіз.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи..

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ТОВ "ЕВЛ" виник на підставі поданої до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 03.03.2014 р. за 2013 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з зазначеного податку у розмірі 1835,00 грн. (а.с. 9-10).

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Доказів сплати узгодженого податкового зобов'язання у порядку, передбаченому законодавством України, сторонами до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно вищевказаної податкової декларації у підприємства виник податковий борг зі сплати податку на прибуток, який з урахуванням попередньої переплати становить 1825,00 грн.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом здійснювались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, а саме: уповноваженій особі ТОВ "ЕВЛ" було вручено податкову вимогу форми «Ю» № 2006-25 від 17.06.2014 року про сплату податкового боргу (а.с. 14).

Вказана податкова вимога відповідачем оскаржена не була, станом на дату судового засідання податковий борг відповідачем не сплачений.

З моменту направлення податкової вимоги до дати судового розгляду податковий борг платника податків не переривався, що підтверджується обліковою карткою ТОВ "ЕВЛ" (а.с. 40-41а).

Згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковим органом було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 2006-25 від 17.06.2014 року та складено акт опису майна відповідача № 2000-25 від 17.06.2014 р. Однак вказані дії не призвели до погашення податкової заборгованості.

Таким чином, з огляду на узгодженість податкового зобов'язання у загальному розмірі 1825,00 грн., суд приходить до висновку про наявність у відповідача податкового боргу у зазначеному розмірі.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень проти позову до суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з ТОВ "ЕВЛ" в сумі 1825,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про стягнення податкового боргу у разі недостатності коштів на рахунках відповідача шляхом продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що в даному позові податковим органом було одночасно заявлено вимоги про стягнення коштів з розрахункових рахунків в банку та отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна.

Пунктом 95.3. ст. 95 Податкового Кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Суд вважає необхідним зазначити, що статтею 95 Податкового Кодексу України встановлена черговість вжиття заходів податковим органом щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів платника податків, які перебувають у його власності у судового порядку, і лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється, згідно рішення суду, за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Отже, законодавством не передбачено звернення до суду одночасно з позовними вимогами про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Для подачі позову про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі позивач повинен надати належні докази на підтвердження здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Однак, через відсутність факту здійснення заходів по стягненню коштів з рахунків платника податків, у банках, обслуговуючих такого платника податків, та невстановлення у передбаченому законодавством порядку факту відсутності коштів на рахунках відповідача, суд вважає позовну вимогу про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, передчасною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЛ" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЛ" (код ЄДРПОУ 38000138, місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, к. 22) у банках, що його обслуговують, кошти у розмірі 1825 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять грн. 00 коп.) в рахунок погашення його податкового боргу на користь Державного бюджету України - на розрахунковий рахунок №31116009700003, код одержувача: 37999654, одержувач: ГУДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, МФО 851011.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення тексту постанови відповідно до вимог статті 160 КАС України - з дня отримання копії повного тексту постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.О. Севастьяненко