ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
06 жовтня 2014 рокусправа № 808/3304/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
26.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просив визнати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 №0000352210 протиправним та скасувати його.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем доведено висновки Акту перевірки № 26/22-10/35258105 від 01.03.2012, на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, отже, відповідно доведено правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення - рішення від 18.03.2013 № 0000352210.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що з 14.01.2013 податковим органом проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 26/22-10/35258105 від 01.03.2012. На підставі Акту перевірки № 26/22-10/35258105 від 01.03.2012 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 № 0000352210, яким позивачу донараховано 268097 грн. - податку на прибуток підприємств та 51679 грн. 25 коп. штрафних санкцій. Позивач вважає висновки Акту перевірки - безпідставними і такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, а у зв'язку з помилковими висновками акту, є неправомірним та підлягає скасуванню і оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 № 0000352210. Позивач зазначив, що стосується тлумачення відповідачем поняття безнадійної заборгованості у відносинах з контрагентами ТОВ "Промін-Н"
(код ЄДРПОУ 37066224) - заборгованість в сумі 296 824,50 грн. та ТОВ "Запорізький вторчермет" (код ЄДРПОУ 37088295) заборгованість в сумі 547542 грн. - висновки акту перевірки в цій частині є помилковими та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки відповідач помилково вважає, що відкриття процедури банкрутства по вказаним підприємствам (ТОВ "Промін-Н", ТОВ "Запорізький вторчермет") автоматично переводить заборгованість позивача перед ними в розряд безнадійної та такою, що повинна оподатковуватись як дохід підприємства. Також зазначає, що відповідачем під час складання акту перевірки не береться до уваги, що в період ліквідаційної процедури на ліквідатора покладено зобов'язання, зокрема здійснити стягнення дебіторської заборгованості в судовому порядку. Позивач вважав, що безнадійною заборгованість, яка існує у певних суб'єктів господарювання (таких як позивач) перед суб'єктами визнаними банкрутами, оскільки такою визначається лише заборгованість саме таких суб'єктів господарювання, що визнані банкрутами.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Довідки Серії АА № 811108 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики у Запорізькій області Товариство з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" зареєстроване 26.06.2007, як юридична особа за адресою: 72312, м. Мелітополь, Запорізька область, Майдан Перемоги, буд 3, ідентифікаційний номер 35258105.
На підставі направлень: № 29, 30, 31, 32 33, 34, 24, 25, 26, 27, 28 від 14.01.2013 виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС посадовими особами відповідача згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 п. 77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), наказом на проведення планової перевірки № 9 від 03.01.2013, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта.
Направлення від 14.01.2013 № 29, 30, 31, 32 33, 34, 24, 25, 26, 27, 28 вручені під розписку 14.01.2013 посадовій особі ТОВ "Форестер-М", головному бухгалтеру особисто Зубач І.В.
ТОВ "Форестер-М" проінформований про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 03.01.2013 № 2/10/2210, яке направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 11.01.2013 під розписку уповноваженій особі ТОВ "Форестер-М".
Перевірку проведено з відома директора Башкірова С.В та в присутності головного бухгалтера Забач І.В.
В журналі реєстрації перевірок ТОВ "Форестер-М" вчинено запис № 5 від 14.01.2013.
Перевірка проводилась з 14.01.13 тривалістю 20 робочих днів. Термін проведення перевірки продовжувався з 11.02.2013 на 10 робочих днів на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 161 від 08.02.2013.
За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки № 26/22-10/35258105 від 01.03.2012.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Форестер-М": пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 268097 грн., у тому числі:
- за 2-4 квартали 2011 року в сумі 61380 грн.;
- за 1 квартал 2012 року в сумі 29400 грн.;
- за півріччя 2012 року в сумі 144384 грн.;
- за 3 квартали 2012 року в сумі 206717 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000352210 від 18.03.2013, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" збільшено суму грошового відшкодування у розмірі 268097 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 51679,25 грн.
Оцінивши надані документи та матеріали, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Порядок визначення доходів юридичних осіб та їх склад визначається статтею 135 ПК України, відповідно до п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.5 ст. 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають:
- доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;
- доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу;
- суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;
- вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів;
- суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 статті 159 цього Кодексу;
- суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу;
- фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;
- суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;
- суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;
- доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу;
- доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;
- дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу;
- суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації).
- інші доходи платника податку за звітний податковий період.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що у позивача є в наявності кредиторська заборгованість по:
- ТОВ "Строй-капітал" станом на 04.01.2011 та станом на 30.09.2012 у сумі 140000,00 грн. 04.01.2012 ТОВ "Строй-капітал" скасовано державну реєстрацію (ліквідовано) у зв'язку з визнанням його банкрутом;
- ТОВ "СК "Євробуд" станом на 04.01.2011 та станом на 30.09.2012 у сумі 266867,58 грн. 12.12.2011 ТОВ "СК "Євробуд" скасовано державну реєстрацію (ліквідовано) у зв'язку з визнанням його банкрутом;
- ТОВ "Промін-Н" станом на 30.09.2012 у сумі 296824,50 грн., яка утворилась станом на 01.01.2012. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 по справі №24/5005/6175/2012 визнано ТОВ "Промін-Н" банкрутом;
- ТОВ "Запорізький Вторчермет" станом на 30.09.2012 у сумі 547542,00 грн., яка утворилась станом на 01.11.2011. Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 по справі №5009/5027/12 ТОВ "Запорізький Вторчермет" визнано банкрутом.
Оскільки, відповідно до положень Податкового кодексу України вищевказана кредиторська заборгованість є безнадійною, вона підлягає включенню до валового доходу позивача, що зроблено не було.
Таким чином, позивачем не включено до складу інших доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості, що є порушенням пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України і як наслідок призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
На думку позивача, тлумачення відповідачем поняття безнадійної заборгованості у відносинах з вказаними контрагентами є помилковими. Позивач вважає помилковими твердження відповідача про те, що відкриття процедури банкрутства по вказаним підприємствам (ТОВ "Промін-Н", ТОВ "Запорізький Вторчермет") автоматично переводить заборгованість позивача перед ними в розряд безнадійної та такою, що повинна оподатковуватись як дохід підприємства.
Суд першої інстанції зазначив, що поняття безнадійної заборгованості визначено в п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно з яким - це заборгованість, що відповідає одній із таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку із їх ліквідацією.
Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що інші доходи, які включаються до доходів звітного періоду, включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заборгованість суб'єкта господарювання, якого припинено як юридичну особу, або якого визнано банкрутом у встановленому законодавством порядку відноситься до безнадійної кредиторської заборгованості і вказана заборгованість включається до складу доходів звітного періоду.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем суми кредиторської заборгованості не були включені до складу доходів звітного періоду, що є порушенням податкового законодавства.
Пунктом 109.1 ст. 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 109.2 ст. 109 ПК України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За правилами п. 111.1 ст. 111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 116.1 ст. 116 ПК України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
За правилами п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно вважав висновки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 268097,00 грн. у тому числі: за другий-четвертий квартали 2011 року в сумі 61380,00 грн., перший квартал 2012 року у сумі 29400,00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 144384,00 грн., за три квартали 2012 року у сумі 206717,00 грн. - обґрунтованими.
Щодо посилання Позивача на втрату чинності П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за № 397/3690, суд першої інстанції вірно за необхідне зазначив, що посилання на вказаний нормативний документ в Акті перевірки № 26/22-10/35258105 від 01.03.2012 є правомірним, оскільки він був чинним у періоді, який перевірявся.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 07.11.2014 |
Номер документу | 41187752 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні