Ухвала

від 29.10.2014 по справі 8074/997/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 876/11607/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Кухтея Р.В., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

представника відповідача Ліуша Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вуд» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Вуд» (далі - ТОВ «Еліт Вуд») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (далі - МДПІ):

від 21 березня 2013 року № 000045/23-0/33868861 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 27299,00 грн.;

від 21 березня 2013 року № 000046/23-0/33868861 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 14184,00 грн.;

від 22 березня 2013 року № 000048/23-0/33868861 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 12837,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі № 807/997/13-а позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі МДПІ просить зазначену постанову суду скасувати та прийняте нову про відмову в задоволенні позову ТОВ «Еліт Вуд». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірного нарахування та сплати ПДВ ТОВ «Еліт Вуд» по взаємовідносинах із ПП «Застава» за жовтень та грудень 2011 року та правомірного відображення сум у складі витрат по операціях із вказаним контрагентом за IV квартал 2011 року та складено акт перевірки від 06.03.2013 року №365/22-0/33868861, висновки якого лягли у основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суть виявлених порушень зводиться до того, що у ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Еліт Вуд» з ПП «Застава» у жовтні та грудні 2011 році.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року у загальній сумі 17166520,0 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ «Еліт Вуд» показників у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за IV квартал 2011 року в сумі 117226 грн.

У представлених до перевірки видаткових накладних не ідентифіковані підписи отримувача товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ).

Окрім того, перевіркою встановлено відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ (дошки необрізаної), рахунків-фактур, карантинних сертифікатів та актів прийому - передачі товару.

Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська надіслано до МДПІ акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Застава» (код за ЄДРПОУ 25516420) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Хозстройсервіс» (код ЄДРПОУ 31154791) за жовтень, грудень 2011 року» від 17.12.2012 року № 6226/22- 7/2551620, де зазначено, що у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

У зв'язку із викладеним, на переконання апелянта, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (дошка необрізана) у постачальника ПП «Застава», а тому у ТОВ «Еліт Вуд» відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розумінні пп. 138.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Враховуючи наведене на підставі вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України перевіркою зменшено податковий кредит з ПДВ з придбання ТМЦ у загальній сумі 22742 грн. в т.ч. по періодам: жовтень 2011 року - 8558 грн., листопад 2011 року - 4005 грн., лютий 2012 року - 10179 грн.

Окрім того, у порушення п.198.1., п. 198.2., п. 198.3., 198.6 ст. 198 ПК України, ст.ст. 1, 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 ТОВ «Еліт Вуд» завищено податковий кредит з ПДВ за період з 01.10.2011 року по 29.02.2012 року на суму 22742 грн.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Еліт Вуд».

Представник позивача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ «Еліт Вуд», суд першої інстанції виходив із того, що у судовому засіданні підтверджено реальність господарських операцій позивача з ПП «Застава» на підставі наданих позивачем договору купівлі - продажу від 18.05.2011 року за № 27, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень про сплату на рахунок ПП «Застава» коштів, податкових накладних, внутрішньої виробничої документація ТОВ «Еліт Вуд» (звіти, акти переробки, акти списання, накладні на внутрішнє переміщення).

Акт МДПІ від 06.03.2013 року за № 365/22-0/33868861 не містить жодного посилання на порушення ТОВ «Еліт Вуд» норм ПК України стосовно формування ним податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а вимоги позову щодо визнання їх протиправними та скасування відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Згідно з пунктом 44.1 етапі 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1. п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєс трованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як безспірно встановлено судом, за наслідками проведеної МДПІ позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еліт Вуд» по взаємовідносинах із ПП «Застава» за жовтень та грудень 2011 року був складений акт від 06.03.2013 року за № 365/22-0/33868861, на підставі якого відповідачем винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Суть вказаного публічно-правового спору зводиться до оцінки обґрунтованості висновків податкового органу щодо безтоварності господарських операцій ТОВ «Еліт Вуд» з ПП «Застава» на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2011 року за № 27.

При цьому податковим органом було взято до уваги відомості, викладені у акті перевірки Лівобережної МДПІ від 17.12.2012 року за № 6226/22-7/2551620 щодо підтвердження господарських операцій ПП «Застава» з ТОВ «Хозстройсервіс», де зазначено про відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, виробничого обладнання, сировини та матеріали для здійснення основного виду виробничої діяльності.

З огляду на це та з урахуванням того, що у наданих для перевірки ТОВ «Еліт Вуд» податкових накладних, на думку податкового органу, не ідентифіковано підписи отримувача товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), МДПІ було зроблено висновок про відсутність факту поставки товару від ПП «Застава» до ТОВ «Еліт Вуд».

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до наказу № ЕВ/К 01015 від 11 квітня 2011 року про призначення Самотовки І.П. на посаду начальника біржі пиломатеріалів та договору про повну матеріальну відповідальність від 01.06.2011 року (а.с. 26-27), вказаний працівник брав на себе зобов'язання забезпечити збереження відповідних ТМЦ, отриманих під розписку, а отже вчиняв дії по отриманню ТМЦ від ПП «Застава» та підписував відповідні видаткові накладні.

Реальність спірних господарських операцій позивачем підтверджено договором купівлі - продажу від 18.05.2011 року за № 27, наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень про сплату на рахунок ПП «Застава» коштів, податкових накладних, а також внутрішньою виробничою документацією ТОВ «Еліт Вуд», що свідчить про використання придбаних ТМЦ у своїй діяльності (звіти, акти переробки, акти списання, накладними на внутрішнє переміщення).

Окрім того, на переконання апеляційного суду, окремі недоліки у оформленні деяких первинних документів не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших документів випливає, що фактичний рух товарно-матеріальних активів мав місце.

Зауважень щодо оформлення отриманих від постачальника податкових накладних у податкового органу не було. Наявні податкові накладні містять всі передбачені законодавством відомості, суми ПДВ сплачені у вартості сировини, вартість якої відноситься до складу валових витрат виробництва, та суми ПДВ сплачені позивачем у повному обсязі, тобто податковий кредит сформовано у відповідності до положень ПК України.

Окрім того, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що акт МДПІ від 06.03.2013 року за № 365/22-0/33868861 не містить посилань на порушення саме ТОВ «Еліт Вуд» норм податкового законодавства, а відомості, викладені у акті перевірки Лівобережної МДПІ від 17.12.2012 року за № 6226/22-7/2551620 щодо підтвердження господарських операцій ПП «Застава» з ТОВ «Хозстройсервіс», безпосередньо не стосуються позивача.

Відтак, апеляційний суд вважає, що висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій ПП «Застава» з ТОВ «Еліт Вуд», а отже безпідставності відображення їх наслідків у податковому обліку позивача, будуються на припущеннях, не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі № 807/997/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.В.Кухтей

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 30 жовтня 2014 року.