Ухвала

від 28.10.2014 по справі 822/3811/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3811/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

28 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-2010" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фелікс-2010" (далі - позивач, ТОВ "Фелікс-2010") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - ДПІ у м. Хмельницькому, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "Фелікс - 2010" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 3187/15-1/37263997 від 25.07.2014 року.

В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення ТОВ «Фелікс-2010» вимог п.198.6, ст.198, "а" п.200.4 ст.200, п.200.7, 200.9 ст.200 ПК України шляхом завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на суму 50 043 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0011341501 від 08.08.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 50 043 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 12 511 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов ТОВ «Фелікс-2010», суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, 26 та 27 березня 2014 року позивач оплатив вартість товару (кондитерські вироби), придбаного у ТОВ "Альпі-Україна".

31 березня 2014 року продавець виписав податкову накладну, яку зареєстрував у електронному реєстрі податкових накладних.

Поставка товару відбулась 07 квітня 2014 року, про що свідчить видаткова накладна №0000000092. Реальність господарської операції під сумнів не ставиться.

ТОВ «Фелікс-2010» включило до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (вх. № 1400042328 від 22.04.2014 року) суму ПДВ вказану у вказаній накладній та задекларувало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 72 376 грн.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковій накладній, яка оформлена з порушенням вимог податкового законодавства в частині невідповідності дати її виписки вимогам податкового кодексу України. Разом з цим, позивач не звертався зі скаргою на постачальника з приводу порушення останнім порядку виписки податкової накладної.

З такими доводами відповідача колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Отже, доводи відповідача про те, що дата списання коштів з банківського рахунка платника податку обов'язково є датою виникнення зобов'язань з податку на додану вартість його контрагента, є помилковими. Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту виникає незалежно від того чи податкова накладна була виписана у день списання коштів з рахунку платника (позивача).

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. 29.03.2014 року та 30.03.2014 року були вихідними днями.

Крім того, податкова накладна була виписана у тому ж звітному періоді, у якому відбулось списання коштів. Будь-які недоліки форми або змісту податкової накладної не встановлені.

Доводи податкового органу щодо наявності у позивача обов'язку подати скаргу на свого постачальника - ТОВ "Альпі-Україна" у зв'язку з невидачею ним податкової накладної у день списання коштів з рахунку платника колегій суддів також вважає помилковими.

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає можливість для платника протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Тобто, у випадку, коли платник податку не отримав податкову накладну від контрагента на момент подачі звітності, він може скористатись правом на написання скарги з метою підтвердження свого права на податковий кредит.

Разом з цим, у позивача були відсутні підстави для подачі такої скарги, оскільки на час подання податкової звітності з ПДВ за березень 2014 року ТОВ "Альпі - Україна" було виписано, зареєстровано та надано податкову накладну, оформлену належним чином.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.