Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/17050/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17050/14 14.10.14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"

до Закритого акціонерного товариства "Швидко-Україна"

про стягнення боргу за порушення договірних зобов'язань

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Парфенова О.М. (дов.№10-05-2569 від 01.01.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "Швидко-Україна" про стягнення боргу за порушення договірних зобов'язань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих за договором поставки № ШВ-07/Л-10, укладеного між сторонами 11.11.2010, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість з оплати товару, поставленого у січні 2013 року у сумі 19073,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 порушено провадження у справі №910/17050/14 та призначено її до розгляду на 11.09.2014 року.

До початку судового засідання 11.09.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Внаслідок нез'явлення представника відповідача до судового засідання 11.09.2014, розгляд справи відкладено на 14.10.2014, про що судом винесено відповідну ухвалу.

У судове засідання 14.10.2014 представник позивач з'явився, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не направив свого представника, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Вимоги ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи не виконав, відзиву на позов не надав, у зв'язку із чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача на виклик суду не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Швідко-України» (покупець) укладено Договір поставки №ШВ-07/Л-10 (далі - Договір).

Відповідно до умов п.2.1 зазначеного Договору, постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки Товар, який визначений в Специфікації до договору, підписаної сторонами, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і сплатити за нього обумовлену цим Договором грошову суму.

У специфікації до Договору визначаються: кількість позицій товару, його найменування, одиниці виміру товару, ціну за одиницю виміру (без та з урахуванням ПДВ), термін сплати ціни, регламентований час доставки, умови поставки. (п.2.2. Договору)

Відповідно до п.5.1 Договору, поставка товару здійснюється окремим партіями протягом дії цього Договору на підставі письмового замовлення покупця.

За умовами п.1 Специфікації до Договору поставки термін сплати покупцем ціни за фактично поставлений товар належної якості та у належній кількості настає на двадцять перший календарний день, наступний за днем поставки такого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у січні 2013 року поставлено відповідачу товару на загальну суму 19 073, 42 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними за Договором № ШВ-07/Л-10 на загальну суму 19073,42 грн., підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками, а саме:

видаткова накладна № КИ\РНв-038483 від 29.01.2013 на суму 505,98 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-038488 від 29.01.2013 на суму 1 047,78грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-038566 від 29.01.2013 на суму 1 155,24 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-038567 від 29.01.2013 на суму 1 379,88 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-038622 від 29.01.2013 на суму 1 420,92 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-039674 від 29.01.2013 на суму 1230,48 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-008596 від 09.01.2013 на суму 2 699,64 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-008600 від 09.01.2013 на суму 2 699,64 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-008601 від 09.01.2013 на суму 2 688,44 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-008649 від 09.01.2013 на суму 2 072,16 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-008829 від 09.01.2013 на суму 2 699,64 грн.

видаткова накладна № КИ\РНв-012378 від 11.01.2013 на суму 1175,40 грн.

Враховуючи порушення відповідачем виконання прийнятих за Договором зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач 11.03.2014 направив відповідачу претензію № 10-05-459, у який просив відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар у загальному розмірі 19073,42 грн.

Внаслідок того, що відповідачем так і не погашено наявну перед позивачем заборгованість за порушення зобов'язань, прийнятих за Договором № ШВ-07/Л-10 від 11.11.2010 зі сплати поставленого у січні 2013 року товару, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, за умовами Договору № ШВ- 07/Л-10 укладеного між сторонами 11.11.2010, ТОВ «Сандора» зобов'язалось поставляти у власність ЗАТ «Швидко -Україна» товар, а ЗАТ «Швидко - Україна» зобов'язалось приймати та своєчасно оплачувати постачальнику вартість отриманого товару в порядку і на умовах, зазначених у цьому Договорі та Специфікації до цього Договору.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 Специфікації до Договору поставки сторони погодили, що термін сплати покупцем ціни за фактично поставлений товар належної якості та у належній кількості настає на двадцять перший календарний день, наступний за днем поставки такого товару.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав прийняті за Договором зобов'язання, та поставив у січні 2013 року відповідачу товар на загальну суму 19 073,42 грн., що підтверджується складеними та підписаними сторонами відповідними видатковими накладними.

Проте відповідач у порушення зобов'язань, прийнятих за Договором, не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 19073,42 грн., яка станом на момент розгляду спору у суді, так і не погашена.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" до Закритого акціонерного товариства "Швидко-Україна" про стягнення боргу за порушення договірних зобов'язань - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Швидко-Україна" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 20-22-П/П-С-1; ідентифікаційний код 30178041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська область, Жовтневий район, село Миколаївське; ідентифікаційний код 22430008) суму основної заборгованості у розмірі 19 073 (дев'ятнадцять тисяч сімдесят три) гривні 42 копійки та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.10.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 20.10.2014 року

Суддя К.В. Полякова