Рішення

від 30.10.2014 по справі 911/4409/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2014 р. Справа № 911/4409/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»

до Михайлівської сільської ради

про стягнення 19591,36 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Палькевич Н.С., довір. № 1-771 від 31.12.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Михайлівської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення 19591,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення 20.09.2010 р. з Михайлівською сільською радою договору № 1566, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконувати роботи, а відповідач - приймати їх та здійснювати своєчасну оплату.

Згідно умов вказаного договору позивач виконав роботи, які відповідачем були прийняті, однак не були оплачені, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 16770,67 грн. заборгованості за виконані роботи, 924,60 грн. 3% річних, 1896,09 грн. інфляційних втрат, а також 1827,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 30.10.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 30.10.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.10.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.09.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (на даний час - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз») в особі начальника Білоцерківської філії по експлуатації газового господарства ВАТ «Київоблгаз» (філія) та Михайлівською сільською радою (підприємство) було укладено договір № 1566 на виконання землевпорядних та інших робіт, відповідно до п. 1.1 якого філія проводить ревізії, виконує профілактичне обслуговування газових мереж та газового обладнання, що належить підприємству, а п. 1.2 договору передбачено, що підприємство сплачує філії кошти за виконані роботи.

Згідно з пп. 2.1.4 п. 2.1 договору філія щомісячно складає акти виконаних робіт (ф-2) та подає їх підприємству.

У відповідності з пп. 2.2.2 п. 2.2 договору підприємство щомісячно підтверджує факт виконання робіт згідно договору по акту (ф-2) та проводить оплату вартості отриманих послуг на пізніше 5 числа наступного місяця.

Так, на виконання умов договору № 1566 від 20.09.2010 р. позивачем було виконано роботи на загальну суму 16770,67 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1566, у тому числі - за січень 2011 року на суму 1524,11 грн., від 28.02.2011 р. на суму 766,84 грн., від 31.03.2011 р. на суму 516,99 грн., від 30.04.2011 р. на суму 766,84 грн., від 31.05.2011 р. на суму 467,10 грн., від 31.01.2012 р. на суму 1483,18 грн., від 29.02.2012 р. на суму 754,12 грн., від 31.03.2012 р. на суму 517,94 грн., від 30.04.2012 р. на суму 754,12 грн., від 30.06.2012 р. на суму 754,12 грн., від 31.07.2012 р. на суму 466,62 грн., від 30.09.2012 р. на суму 466,62 грн., від 31.10.2013 р. на суму 804,20 грн., від 30.11.2013 р. на суму 466,20 грн., від 31.12.2013 р. на суму 804,20 грн., від 31.03.2014 р. на суму 3040,50 грн., від 30.06.2014 р. на суму 2417,09 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками товариств.

Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи, у зв'язку з чим останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази погашення заборгованості за договором № 1566 від 20.09.2010 р. в сумі 16770,67 грн. суду не надав.

Натомість, позивачем надано до матеріалів справи підписаний відповідачем акт звіряння взаєморозрахунків за договором надання послуг по технічному обслуговуванню газового обладнання № ТО1566 від 20.09.2010 р. станом на 24.10.2014 р. на суму 16770,67 грн.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості Михайлівської сільської ради перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», позовні вимоги про стягнення 16770,67 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 924,60 грн., у тому числі - за період з 06.02.2011 р. до 06.10.2014 р. на суму 1524,11 грн. в сумі 167,28 грн., з 06.03.2011 р. до 06.10.2014 р. на суму 766,84 грн. в сумі 82,40 грн., з 06.04.2011 р. до 06.10.2014 р. на суму 516,99 грн. в сумі 54,24 грн., з 06.05.2011 р. до 06.10.2014 р. на суму 766,84 грн. в сумі 78,57 грн., з 06.06.2011 р. до 06.10.2014 р. на суму 467,10 грн. в сумі 46,67 грн., з 06.02.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 1483,06 грн. в сумі 118,40 грн., з 06.03.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 754,12 грн. в сумі 58,41 грн., з 06.04.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 517,94 грн. в сумі 38,80 грн., з 06.05.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 754,12 грн. в сумі 54,65 грн., з 06.07.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 754,12 грн. в сумі 50,87 грн., з 06.08.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 466,62 грн. в сумі 30,29 грн., з 06.10.2012 р. до 06.10.2014 р. на суму 466,62 грн. в сумі 27,96 грн., з 06.11.2013 р. до 06.10.2014 р. на суму 804,20 грн. в сумі 22,08 грн., з 06.12.2013 р. до 06.10.2014 р. на суму 466,20 грн. в сумі 11,65 грн., з 06.01.2014 р. до 06.10.2014 р. на суму 804,20 грн. в сумі 18,06 грн., з 06.04.2014 р. до 06.10.2014 р. на суму 3040,50 грн. в сумі 45,86 грн., з 06.07.2014 р. до 06.10.2014 р. на суму 2417,09 грн. в сумі 18,42 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1896,09 грн., у тому числі - за період з лютого 2011 року до серпня 2014 року на суму 1524,11 грн. в сумі 262,15 грн., з березня 2011 року до серпня 2014 року на суму 766,84 грн. в сумі 131,90 грн., з квітня 2011 року до серпня 2014 року на суму 516,99 грн. в сумі 75,48 грн., з травня 2011 року до серпня 2014 року на суму 766,84 грн. в сумі 100,46 грн., з червня 2011 року до серпня 2014 року на суму 467,10 грн. в сумі 56,99 грн., з лютого 2012 року до серпня 2014 року на суму 1483,06 грн. в сумі 192,80 грн., з березня 2012 року до серпня 2014 року на суму 754,12 грн. в сумі 96,53 грн., з квітня 2012 року до серпня 2014 року на суму 517,94 грн. в сумі 64,22 грн., з травня 2012 року до серпня 2014 року на суму 754,12 грн. в сумі 93,51 грн., з липня 2012 року до серпня 2014 року на суму 754,12 грн. в сумі 98,79 грн., з серпня 2012 року до серпня 2014 року на суму 466,62 грн. в сумі 62,06 грн., з жовтня 2012 року до серпня 2014 року на суму 466,62 грн. в сумі 63,46 грн., з листопада 2013 року до серпня 2014 року на суму 804,20 грн. в сумі 110,17 грн., з грудня 2013 року до серпня 2014 року на суму 466,20 грн. в сумі 62,94 грн., з січня 2014 року до серпня 2014 року на суму 804,20 грн. в сумі 103,74 грн., з квітня 2014 року до серпня 2014 року на суму 3040,50 грн. в сумі 291,89 грн., з липня 2014 року до серпня 2014 року на суму 2417,09 грн. в сумі 29,00 грн.

Проте, згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1888,42 грн., у тому числі - за період з лютого 2011 року до серпня 2014 року на суму 1524,11 грн. в сумі 262,15 грн., з березня 2011 року до серпня 2014 року на суму 766,84 грн. в сумі 124,23 грн., з квітня 2011 року до серпня 2014 року на суму 516,99 грн. в сумі 75,48 грн., з травня 2011 року до серпня 2014 року на суму 766,84 грн. в сумі 100,46 грн., з червня 2011 року до серпня 2014 року на суму 467,10 грн. в сумі 56,99 грн., з лютого 2012 року до серпня 2014 року на суму 1483,06 грн. в сумі 192,80 грн., з березня 2012 року до серпня 2014 року на суму 754,12 грн. в сумі 96,53 грн., з квітня 2012 року до серпня 2014 року на суму 517,94 грн. в сумі 64,22 грн., з травня 2012 року до серпня 2014 року на суму 754,12 грн. в сумі 93,51 грн., з липня 2012 року до серпня 2014 року на суму 754,12 грн. в сумі 98,79 грн., з серпня 2012 року до серпня 2014 року на суму 466,62 грн. в сумі 62,06 грн., з жовтня 2012 року до серпня 2014 року на суму 466,62 грн. в сумі 63,46 грн., з листопада 2013 року до серпня 2014 року на суму 804,20 грн. в сумі 110,17 грн., з грудня 2013 року до серпня 2014 року на суму 466,20 грн. в сумі 62,94 грн., з січня 2014 року до серпня 2014 року на суму 804,20 грн. в сумі 103,74 грн., з квітня 2014 року до серпня 2014 року на суму 3040,50 грн. в сумі 291,89 грн., з липня 2014 року до серпня 2014 року на суму 2417,09 грн. в сумі 29,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз».

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Михайлівської сільської ради (09146, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Михайлівка, вул. Московська, 34, код 04363060) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) - 16770 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 67 коп. основного боргу, 1888 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. 60 коп. 3% річних, 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 28 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 04.11.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна