Рішення

від 28.10.2014 по справі 906/1062/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2014 р. Справа № 906/1062/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Муляренко Т.О., прокурор відділу прокуратури м.Житомира, службове посвідчення №025924 від 29.04.2014р.,

від відповідачів:

1) Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області: не з'явився,

2) ПАТ "Укртелеком": не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави

до

1) Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (с.Наталівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

2) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ)

про визнання недійсним договору оренди майна від 01.07.2013р. та повернення майна.

В.о. Новоград-Волинського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою в інтересах держави до Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (с.Наталівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область) та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир) про визнання недійсним договору оренди майна від 01.07.2013 та повернення майна.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1062/14, розгляд справи призначено на 11.09.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на неявку в судове засідання 11.09.2014р. представника першого відповідача, для надання йому можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні та з метою повного, всебічного об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.09.2014р. розгляд справи №906/1062/14 відкладено на 23.09.2014р.

При розгляді справи прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вважає що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Представник Наталівської сільської ради при розгляді справи категорично заперечила проти позову про визнання недійсним договору оренди спірного приміщення та його повернення Наталівській сільській раді, оскільки таке вирішення даної ситуації позбавить жителів трьох населених пунктів телекомунікаційних послуг, які їм надаються з даної АТС. Представник наголошувала, що сільською радою вирішується питання розміщення АТС в іншому приміщенні, спеціально для цього побудованого, проте, на даний час фінансової можливості для такого будівництва немає. Посилаючись на те, що за кількістю дітей у дитячого садочка немає потреби у використанні спірного приміщення і будь-якої шкоди оренда даного приміщення не завдає, а є додатковим джерелом фінансування дитячого дошкільного закладу та забезпечує населення трьох сіл телекомунікаційними послугами, представник вважає, що інтереси держави чи будь-якої іншої особи жодним чином не порушуються.

Представник другого відповідача при розгляді справи проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 23.09.2014р. представник другого відповідача подав клопотання (вх.№02-44/889/14 від 23.09.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України в зв'язку з необхідністю долучення до матеріалів справи доказів, які мають значення для її вирішення.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.09.2014р. продовжено строк розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, розгляд справи №906/1062/14 відкладено на 09.10.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

23.09.2014р. після закінчення розгляду справи в судовому засіданні, до суду факсимільним зв'язком від Новоград-Волинського міжрайонного прокурора надійшли наступні документи:

- заява (№4649 вих-14 від 22.09.2014) згідно якої прокурор просить вважати належним відповідачем у справі №906/1062/14 Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766);

- пояснення на відзив (№4650 вих.-14 від 22.09.2014р.), згідно яких прокурор просить: 1) визнати недійсним договір оренди майна від 01.07.2013р. укладений Наталівською сільською радою з ПАТ "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка,18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" про передачу у строкове платне користування частини нежитлового приміщення дитячого садочка загальною прощею 22,12 кв.м. для розміщення обладнання АТС; 2) зобов'язати ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" повернути частину нежитлового приміщення дитячого садочка загальною площею 22,12 кв.м. розміщеного за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул.Заводська,7, Наталівській сільській раді; 3) судові витрати у справі покласти на відповідачів.

Заслухавши в судовому засіданні 09.10.2014р. пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 16.10.2014р. зобов'язавши сторін надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Після продовження слухання справи в судовому засіданні 16.10.2014р. прокурор заявила клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання можливості Новоград-Волинському міжрайонному прокурору викласти свою позицію щодо суперечностей між заявою прокурора за №4649 вих.-14 від 22.09.2014р. та прохальною частиною пояснень прокурора від 22.09.2014р. №4650 вих.-14 в частині особи, яка визначена другим відповідачем.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання прокурора, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.10.2014р., зобов'язавши прокурора надати господарському суду письмові додаткові пояснення з приводу суперечностей між заявою прокурора за №4649 вих.-14 від 22.09.2014р. та прохальною частиною пояснень прокурора (№4650 вих.-14 від 22.09.2014р.) стосовно особи, яка визначена другим відповідачем.

17.10.2014р. від Новоград-Волинського міжрайонного прокурора факсимільним зв'язком надійшла заява від 16.10.2014р. №5227 вих.-14 згідно якої останній просить: 1)визнати недійсним договір оренди майна від 01.07.2013р. укладений Наталівською сільською радою з ПАТ "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) про передачу у строкове платне користування частини нежитлового приміщення дитячого садочка загальною площею 22,12 кв.м. для розміщення обладнання АТС; 2) зобов'язати ПАТ "Укртелеком" повернути частину нежитлового приміщення дитячого садочка загальною площею 22,12 кв.м. розміщеного за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул.Заводська,7 Наталівській сільській раді; 3) судові витрати у справі покласти на відповідачів.

З урахуванням даної заяви, в якій прокурор остаточно визначився щодо особи другого відповідача по справі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву прокурора за №4649 вих.-14 від 22.09.2014р. та вважати другим відповідачем по справі Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (м.Київ), що було відображено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 17.10.2014р. Цією ж ухвалою було зобов'язано прокурора, зокрема, направити Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" (м.Київ) позовну заяву разом з доданими матеріалами, заяви прокурора за №4649 вих.-14 від 22.09.2014р. та від 16.10.2014р. №5227 вих.-14, письмові пояснення надані прокурором по справі, докази направлення - надати суду. Другого відповідача ПАТ "Укртелеком", цією ж ухвалою зобов'язано, зокрема, направити для участі в судовому засіданні представника, уповноваженого діяти від імені ПАТ "Укртелеком".

Проте, в засідання суду другий відповідач свого представника не направив, вимоги ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав. 27.10.2014 р. до суду надійшло клопотання від ПАТ "Укртелеком" про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із перебуванням у навчальній відпустці, по 07.11.2014р., представника ПАТ "Укртелеком", що є компетентним щодо питань, викладених у позовній заяві. До клопотання додано копію довіреності №422 від 11.12.2013р. на ім'я Дьомкіної О.В., виданої ПАТ "Укртелеком".

Судом розглянуто вказане клопотання та відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, за змістом наведених положень, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

При цьому, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

До справи не подано будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а також неможливості забезпечення відповідачем участі його представника при здійсненні розгляду справи.

Суд звертає увагу, що про призначення справи до розгляду відповідач був повідомлений завчасно, тобто, мав час та можливість як для вибору представника своїх інтересів під час розгляду справи, так і для реалізації своїх прав як відповідача по справі, зокрема, для ознайомлення з матеріалами справи, подачі письмового відзиву на позов (ст.59 ГПК України) та письмових доказів (ст.33 ГПК України). Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Суд зауважує, що відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті господарського спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування позовних вимог прокурора, разом зі своїм клопотанням до суду.

Окрім того, суд враховує, що при розгляді справи судом заслухано пояснення представника Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" за довіреністю №423 від 11.12.2013р., юрисконсульта 2 категорії відділу правового забезпечення Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" Поліщука О.Л. (а.с.25), який заперечував проти доводів та вимог позовної заяви прокурора, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.26-30) та поясненнях до відзиву (а.с.91-94).

Слід зазначити, що участь в судовому засіданні є правом, яке учасник судового процесу реалізовує самостійно, виходячи з власного законного інтересу та враховуючи необхідність такої участі, зумовлену обставинами, що впливають на вирішення спору.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд зобов'язував другого відповідача направити свого представника для участі у судовому засіданні, проте, обов'язковою участь у справі представників учасників судового процесу не визнавав; обставин, які унеможливлюють вирішення спору в даному засіданні другим відповідачем у клопотанні не зазначено; об'єктивних обставин, що унеможливлюють участь повноважного представника товариства не підтверджено. За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому клопотання відхиляє.

При цьому, суд не вважає перешкодою для розгляду справи також неявку в засідання суду представника першого відповідача - Наталівської сільської ради, оскільки останню належним чином було повідомлено про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області, проте своїм правом на участь в даному судовому засіданні перший відповідач не скористався. При цьому, матеріали справи містять відзив Наталівської сільської ради на позовну заяву (а.с.39-40) та доповнення до відзиву (а.с.68), з викладеною письмово правовою позицією першого відповідача.

Прокурор в засіданні суду позов підтримав у повному обсязі та просить його задовольнити.

Враховуючи наведене, а також, запобігаючи невиправданому затягуванню розгляду спору по справі, яка вже тривалий час розглядається, як з урахуванням об'єктивних та поважних причин, так і з врахуванням невиконання вимог суду прокурором і сторонами, що перешкоджало забезпеченню повного та всебічного розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.10.2014р. без участі представників відповідачів.

Стосовно тривалості розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості прокурору та сторонам подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав учасників по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

Заслухавши в судових слуханнях при розгляді справи пояснення та доводи сторін, а також, дослідивши матеріали справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Житомирської обласної ради від 23.04.2008р. №522 "Про передачу об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність територіальних громад Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району", до комунальної власності територіальної громади с.Наталівка Новоград-Волинського району передано в т.ч. дитячий садочок в с.Наталівка, вул.Заводська,7 (а.с.19).

Згідно свідоцтва про право власності (а.с.16), нежитлова будівля дитячого садка в цілому належить територіальній громаді с.Наталівка в особі Наталівської сільської ради на праві комунальної власності.

01 липня 2013 року між Наталівською сільською радою Новоград-Волинського району (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендар) укладено договір оренди майна (а.с.11-12), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване в с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області (частина приміщення дитячого садочка) загальною площею 22,12 кв.м., для розміщення обладнання АТС (п.1.1. договору).

За змістом п.2.1. договору, передача орендарю майна в користування здійснюється одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі (додаток 1) вказаного в п.1.1. майна, але не пізніше 3-х днів з моменту їх підписання.

У відповідності до п.2.1 договору оренди майна від 01.07.2013 р., того ж дня, сторонами підписано додаток 1 "акт приймання - передачі майна" (а.с.13), за яким ПАТ "Укртелеком" прийняв у користування від Наталівської сільської ради нежитлове приміщення (частину приміщення дитячого садочка) загальною площею 22,12 кв.м., для розміщення обладнання АТС.

Відповідачами також підписано додаток 2 до договору оренди від 01.07.2013 р. "Протокол узгодження договірної плати за оренди приміщення", який є підставою для взаємних розрахунків між орендарем та орендодавцем, та за яким розмір орендної плати за базовий місяць оренди за 22,12 кв.м. нежитлового приміщення складає 100,60грн. з урахуванням ПДВ (а.с.14).

Частиною 2 ст.18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Згідно статті 11 Закону України "Про дошкільну освіту", дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Стаття 34 Закону України "Про освіту" визначає перелік дошкільних навчальних закладів, до яких відноситься в т.ч. дошкільні навчальні заклади (дитячі садки).

Відповідно до ч.1, ч.3 статті 38 Закону України "Про дошкільну освіту", матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: засновника (власника); відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів); батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством України.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ч.1 ст.63 вказаного Закону матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст.63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Дошкільний навчальний заклад в с.Наталівка, вул.Заводська,7, як заклад дошкільної освіти, належить до об'єктів освіти, і відповідно до ст.63 Закону України "Про освіту" не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Крім того, згідно з п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Вказані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання про обґрунтованість вимог прокурора, заявлених у справі, суд враховує вищевикладені встановлені судом обставини справи, а також, наступне.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Першою - третьою, п'ятою та шостою частинами ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч.3 ст.215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Міністерство освіти і науки, молоді та спору України, в інтересах якого прокурором фактично заявлено позов, по відношенню до оспорюваного договору є заінтересованою особою.

Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому інтерес зазначеного органу державної влади у визнанні спірного договору оренди має бути законним, не суперечити Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) .

У п.3.2 3.2. зазначеного Рішення КСУ наведено статті 18, 32, 34, 35, 36, 39, 41, 44, 79, 89, 104, 121, 127, 140 Конституції України як приклад застосування поняття "інтерес" у широкому сенсі, та здійснено інтерпретацію поняття "інтерес" у вузькому розумінні цього слова, яке на відміну від інтересу в широкому розумінні, перебуває виключно у логічно-смисловому зв'язку із суб'єктивними правами.

Оскільки Міністерство забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти, а держава у ст.51 Закону України "Про освіту" гарантує право вихованцям (учням) безпечні умови навчання та праці, тому інтерес останнього до спірного договору є виключно публічним та спрямованим, в конкретному випадку, на захист інтересів вихованців ДНЗ в с.Наталівка, вул.Заводська, 7.

Як зазначено в абз.2 п.3.5 Рішення КСУ від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) одним із способів захисту інтересів є визнання правочину недійсним.

Так, господарський суд погоджується із доводами прокурора про те, що в момент вчинення (укладення) спірного договору оренди не були недодержані вимоги, встановлені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України).

Згідно абз.2 ч.1 статті 638 Цивільного кодексу України істотною умовою будь-якого договору є умова про його предмет.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

У даному випадку, приміщення ДНЗ в с.Наталівка, вул.Заводська,7, площею 22,12 кв.м. не може бути об'єктом оренди для використання його другим відповідачем для розміщення обладнання АТС, оскільки така діяльність жодним чином не пов'язана з навчально-виховним процесом.

Отже, враховуючи, що договір оренди майна від 01.07.2013р. укладено між відповідачами всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства, які забороняють використання об'єктів освіти у не за призначенням, даний договір в силу норм законодавства є недійсним, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсним договору оренди майна від 01.07.2013р. та задовольняє позов в цій частині.

При цьому, невикористання дитячим садочком спірного приміщення для навчально-виховного процесу не є підставою вважати необґрунтованими доводи прокурора, оскільки чинним законодавством встановлена заборона використання цього приміщення з іншою метою.

Стосовно позовної вимоги про повернення орендованого приміщення господарський суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки даним рішенням суд визнав недійсним договір оренди майна від 01.07.2013 р., за яким ПАТ "Укртелеком" отримало в оренду частину приміщення ДНЗ в с.Наталівка по вул.Заводська,7, площею 22,12 кв.м., ПАТ "Укртелеком" повинен повернути вказане приміщення орендодавцю - Наталівській сільській раді.

Таким чином, позов підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

У пункті 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки дві позовні вимоги по справі носять немайновий характер, то вони оплачуються окремо з кожної вимоги, що становить 2436,00 грн. (1218,00 грн. х 2).

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

При цьому, згідно ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13, зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

У даному випадку, жоден з відповідачів не звільнений від сплати судового збору, а тому, враховуючи дії відповідачів, що призвели до виникнення даного спору, суд вважає за доцільне покласти оплату судового збору за розгляд справи на відповідачів в рівних частинах, а саме, у сумі 1218,00 грн. на кожного.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди майна від 01.07.2013р., укладений між Наталівською сільською радою Новоград-Волинського району та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" про передачу в строкове платне користування нежитлового приміщення, розташованого в с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області (частина приміщення дитячого садочка), загальною площею 22,12 кв.м., для розміщення обладнання АТС.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) повернути нежитлове приміщення, розташоване по вул.Заводська,7 в с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області (частина приміщення дитячого садочка), загальною площею 22,12 кв.м., Наталівській сільській раді.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в дохід Державного бюджету України:

- 1218,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул.Пушкіна,21, ідентифікаційний код 20418121) в дохід Державного бюджету України:

- 1218,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.11.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - Новоград-Волинському міжрайонному прокурору (реком.)

3 - відповідачу Наталівській с/раді (реком.)

4 - відповідачу ПАТ "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18) (реком.)

5 - прокуратурі м.Житомира

6 - Житомирська філія ПАТ "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул. Київська, 20) - для відома (реком.)