Рішення

від 30.10.2014 по справі 914/3299/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2014 р. Справа № 914/3299/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м.Київ

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрметалцентр", м.Львів

про: стягнення 19 787,49 грн.

Представники:

Від позивача: Підгайна Н.Й. - представник (довіреність б/н від 22.04.2014р.)

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м.Київ до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрметалцентр", м.Львів про стягнення заборгованості у розмірі 19 787,49 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2014р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.10.2014р.

14.10.2014р. на електронну адресу суду поступило клопотання від позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Сторони не з'явились в судове засідання, явки повноважних представників не забезпечили та вимог Ухвали суду від 17.09.2014 не виконали.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 30.10.2014р.

30.10.2014р. від представника позивача через канцелярію суду поступило клопотання про долучення до матеріалів справи Витягу з ЄДРЮО та ФОП станом на 15.10.2014р. на відповідача та копію Довідки з ЄДРЮО та ФОП на позивача.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, на адресу суду повернулось поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задоволити.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

10.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" (позивач) та Приватне виробничо-комерційне підприємство "Укрметалцентр", м.Львів (відповідач) уклали договір купівлі-продажу №01751, згідно умов якого ТзОВ «Торговий дім Вікант» зобов'язався передати у власність відповідача металопродукцію, а останній в свою чергу прийняти товар і здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, діюча ціна на момент відвантаження Товару вказується у Рахунках-фактурах Продавця та/або Специфікаціях до Договору. Факт передачі Товару за цінами, зазначеними у Рахунках-фактурах, або факт оплати Рахунка-фактури означає взаємну згоду Продавця і Покупця на ціну Товару на момент відвантаження, що зазначена у Рахунках-фактурах та/або Специфікаціях.

Згідно п. 3.6. договору, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі або у Рахунках-фактурах на умовах передплати протягом 2-х (двох) календарних днів від дати Рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у Рахунку-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній Специфікації. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Поставка позивачем товару підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними сторонами, та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей виписаних Приватним виробничо-комерційним підприємством "Укрметалцентр": № 06784 від 25.04.2013р. на суму 16 278,20 грн.; № 06782 від 25.04.2013р. на суму 24 738,47 грн. та довіреність №55 від 25 квітня 2013 року, на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Як зазначено у п.п. 3.7., 3.8. договору, при відстроченні платежу оплата вартості Товару (та транспортних послуг, вразі замовлення) здійснюється протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з дня отримання товару. Якщо вартість фактично відвантаженого товару перевищує суму, оплачену покупцем, то покупець зобов'язується оплатити різницю в сумі між оплаченим і фактично отриманим товаром протягом 5-ти календарних днів з моменту передачі товару.

Станом на момент звернення до суду з позовом, вартість поставленого товару відповідачем оплачена частково. Сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 15 вересня 2014 року становить 17 516,67 грн.

П.6.3. У разі порушення строків оплати за Товар, указаних в пунктах З.7., 3.8. цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, на підставі п.6.3. договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1488,46 грн.

Крім того, керуючись ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 782,36 грн. 3% річних.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 19787,49 грн., з яких 17516,67 грн. - основний борг, 1488,46 грн. - пеня та 782,36 грн. - 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі - продажу №01751 від 10.03.2011 р., за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар - металопродукцію, а останній в свою чергу прийняти товар і здійснити його оплату на умовах договору.

Згідно визначення ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором підтверджується видатковими накладними : № 06784 від 25.04.2013р. на суму 16 278,20 грн.; № 06782 від 25.04.2013р. на суму 24 738,47 грн. та довіреність №55 від 25 квітня 2013 року, на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проте, як встановлено судом, відповідач належно не виконав зобов'язань за договором, та станом на момент подання позову заборгував позивачу 17516,67 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 17516,67 грн. заборгованості за товар (металопродукцію).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У п. 6.3договору визначено, що у разі порушення строків оплати за Товар, указаних в пунктах 3.7., 3.8. цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 6 ст. 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок розміру пені та трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1488,46 грн. пені та 872,36 грн. - 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів викладених у позовній заяві, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

Враховуючи наведене та керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України , ст.ст. 174 , 193 , 216, 232 ГК України , ст.ст. 509 , 525, 526, 599, 610, 625, 655, 693 ЦК України , ст.ст. 4-3 , 33 , 34 , 43 , 49 , 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрметалцентр" (79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 273, кв.52. Ідентифікаційний код 31442184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2 оф.5. Код ЄДРПОУ 31568293) 17516,67 грн. боргу, 1488,46 грн. -пені, 782,36 грн. - 3% річних; 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.11.2014 р.

Суддя Ділай У.І.