Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/16696/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №  910/16696/14 27.10.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/16696/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Транслюкс”, м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаркет Єлісєєвський”, м. Київ,                             про стягнення 7 751,50 грн., без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою у судове засідання. Товариство з обмеженою відповідальністю “Транслюкс” (далі – ТОВ “Транслюкс”) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаркет Єлісєєвський” (далі – ТОВ “Супермаркет Єлісєєвський”): 7 179,30 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції від 29.10.2013 №8262 (далі – Договір); 464,82 грн. пені та 107,38 грн. 3% річних, а всього 7 751,50 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 порушено провадження у справі. Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014 продовжено строк розгляду спору до 27.10.2014; відкладено розгляд справи на 27.10.2014 в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача. У судове засідання 27.10.2014 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано, зокрема, відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверти повернення з адреси відповідача з відмітками поштового відділення «причина повернення: за закінчення терміну зберігання». У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 27.10.2014 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК України). Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 29.10.2013 ТОВ «Транслюкс» (постачальник) та ТОВ «Супермаркет Єлісєєвський» (покупець) укладено Договір, за умовами якого: - постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами Договору (пункт 1.1 Договору); - право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 1.3 Договору); - загальна сума Договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов Договору (пункт 3.2 Договору); - покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту передачі такої партії товару (пункт 3.3 Договору); - у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ) від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу (пункт 5.3 Договору);   - Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014, а у фінансовій частині - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії Договору не заявить про наміри його розірвання, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік (пункт 8.5 Договору).   Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Позивачем було виконано належним чином умови Договору та поставлено відповідачу товар на загальну суму 7 179,30 грн.. Поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними (далі – ТТН), а саме: від 30.10.2013 № ВРС-010502 на суму 376,94 грн.; від 30.10.2013 №ВРС-010501 на суму 2  582,43 грн.; від 05.11.2013 №ВРС-010600 на суму 3  406,70 грн.; та від 19.11.2013 №ВРС-011043 на суму 813,23 грн. Вказані ТТН підписані та скріплені печатками юридичних осіб, а отже, ТОВ «Супермаркет Єлісєєвський» було отримано товар без будь-яких зауважень в повному обсязі на загальну суму 7 179,30 грн. ТОВ «Супермаркет Єлісєєвський» сума заборгованості за Договором у добровільному порядку сплачена не була, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 179,30 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню. Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 107,38 грн. 3% річних та 464,82 грн. пені. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 3.3 Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту передачі такої партії товару. Позивач просить суд стягнути з відповідача 464,82 грн. 3% річних за періоди: з 22.11.2013 (двадцять перший день після підписання ТТН від 30.10.2013) по 29.11.2013 (дата підписання позовної заяви) на суму 44,26 грн.; за розрахунком суду – 46,21 грн.; з 27.11.2013 (двадцять перший день після підписання ТТН від 05.11.2013) по 29.05.2014 на суму 50,96 грн.; за розрахунком суду – 51,52 грн.; з 11.12.2013 по 29.05.2014 (двадцять перший день після підписання ТТН від 19.11.2013) на суму 12,16 грн. за розрахунком суду – 11,36 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний, однак за перерахунком суду сума 3% річних становить 109,09 грн., що фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 107,38 грн. 3 % річних за розрахунком позивача. Що ж до стягнення пені у сумі  464,82 грн., то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке. У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за періоди: з 22.11.2013 по 29.05.2014 на суму 191,83 грн.; з 27.11.2013 по 29.05.2014 на суму 220,82 грн.; з 11.12.2013 по 29.05.2014 на суму 52,71 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок також неправильний; позивачем встановлено період не в межах встановленого статтею 232 Господарського кодексу України шестимісячного терміну; однак, за перерахунком суду сума пені становить 510 грн., що фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог. Таким чином, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає 464,82 грн. пені за розрахунком позивача. За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 43, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет Єлісєєвський» (02221, м. Київ, вул. Лаврухіна, 12; ідентифікаційний код 38806490) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10-А; ідентифікаційний код 35465823): 7  179 (сім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. основної заборгованості; 107 (сто сім) грн. 38 коп. 3% річних; 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 82 коп. пені та 1  827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 31.10.2014. Суддя                                                                                                                                 О. Марченко