Рішення

від 20.08.2014 по справі 761/29321/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29321/13-ц

Провадження №2/761/1017/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу «Рассвет» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ЖБК «Рассвет» (надалі Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі Відповідачі), в якому просив суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі - 13454,25 грн., інфляційні нарахування в сумі - 130,04 грн. та 3% річних в сумі - 619,49 грн., а також понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач є наймачами квартири АДРЕСА_1, не сплачують за комунальні послуги та послуги за утримання будинку. Так, за час проживання у вказаній квартирі відповідачам надавались комунальні послуги, а саме холодне водопостачання, гаряче водопостачання, користування тепловою енергією, вивезення побутових відходів, водовідведення, а також інші послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

До того ж відповідачі отримував від позивача рахунки на оплату квартирної плати та комунальних послуг, однак платежі не здійснював, внаслідок чого утворився борг, який за період з 01 серпня 2010 року по 01 серпня 2013 року становив - 13 454 гривні 25 коп., а оскільки відповідач у добровільному порядку борг не погашає, позивач вимушений був звернутися до суду за його примусовим стягненням, нарахувавши на його основну суму інфляцію та 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, згідно викладених у позові підстав, та проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі про час і місце судового розгляду оповіщались у встановленому законом порядку, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, не просили розглядати справу у його відсутність, представника до суду не направив, заперечення проти позову не подавав.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивач є належним балансоутримувачем утримувачем будинку №60 по вул..Дегтярівськійв м.Києві. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію Позивач - ЖБК «Рассвет» зареєстроване 08.10.1971 року і відповідно довідки АА №784492 управління статистики в м.Києві зазначено, що позивач є зареєстрованою юридичною особою - обслуговуючий кооператив, яка здійснює діяльність з надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого майна (а.с.10-12).

Згідно наданих представником позивача договору №824240 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року, договору №59 про умови поставки газу балансоутримувачу, договору №310070/11 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів вбачається, що позивач отримував від відповідних організацій послуги з енергопостачання, газопостачання, водопостачання і відведення по вул..Дегтярівській, 60 в м.Києві, які в свою чергу надавались ним власникам квартир у цьому будинку, в тому числі і відповідачу.

Вказані послуги надавались відповідачам, але останні за них розраховувався та за період з 01 серпня 2010 року по 01 серпня 2013 року заборгував Позивачу кошти в розмірі - 13 454 гривні 25 коп.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідачі є наймачами і проживають в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно із ч. 3 ст. 815 ЦК України, ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними (ч. 3 ст. 816 ЦК України).

Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов'язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 Закону). Також, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та забезпечення допуску представника виконавця\виробника до приміщення для проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Відповідно до ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до яких належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 30.01.2009 № 97 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ЖБК «Рассвет» становить 1,49 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири на місяць.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 26.04.2011 № 616 «Про зстановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ЖБК «Рассвет» становить 2.96 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири на місяць (а.с.18-21).

Згідно із розрахунком боргу по квартирній платі та платі за комунальні послуги, проведеним працівниками бухгалтерії позивача, заборгованість відповідачів становить - 13454,25 грн., на які нараховано інфляційні втрати в розмірі - 130,04 грн.; 3,0 % річних в сумі - 619,49 грн., вказана заборгованість утворилася, внаслідок систематичної не сплати в повному обсязі нарахувань за період з 01 серпня 2010 року по 01 серпня 2013 року (а.с.6,16).

Позивач повідомляв відповідачів про необхідність сплати вказаної заборгованості, а тому їм було відомо про її наявність (а.с.13-15).

Між тим, ніяких даних про наявність будь-яких претензій від відповідачів щодо якості та кількості наданих позивачем послуг суду не надано, або оплати заборгованості не було.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом із тим, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача основну суму боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі - 13454,25 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення сплати грошових коштів за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими і в цій частині позов також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ґрунтуються на вимогах закону, оскільки позивач є балансоутримувачем переданого у власність відповідачу майна, надає послуги, а Відповідачі ними користується, отримує послуги, але за них не розраховується, тому всі заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі - 13 454,25 грн. - основний борг, який був обрахований судом за період з 01.08.2010 року по 01.08.2013 року, та інфляційні витрати в сумі - 130 гривень 04 коп.; 3% відсотки річних в сумі - 619 гривень 49 коп.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 212 - 215, 217, 218, 223, 224, 228, 294 ЦПК України; ст. ст. 257, 264, 267, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 815, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 156, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в :

Позов житлово-будівельного кооперативу «Рассвет» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь житлово-будівельного кооперативу «Рассвет» (код ЄДРПОУ 23492773) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2010 року по 01 серпня 2013 року в розмірі - 13 454 гривні 25 коп.; інфляційні витрати в сумі - 130 гривень 04 коп.; 3% відсотки річних в сумі - 619 гривень 49 коп.; судовий збір в розмірі - 229 грн. 40 коп., а всього в сумі - 14 433 гривні 18 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: