Рішення

від 29.10.2014 по справі 908/3716/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/9914

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 Справа № 908/3716/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-М" (69068, місто Запоріжжя, вул. Стефанова, 46)

до відповідача приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (69600, місто Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16)

про стягнення 36408,88 грн. заборгованості

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Івахніна А.В., довіреність № б/н від 05.08.2014 р., паспорт серії СВ № 054279 від 27.08.1999 р.;

від відповідача : не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.09.2014 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон-М" з позовною заявою до відповідача - приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" про стягнення 42172,03 грн., які складаються з: 36408,88 грн. основного боргу, 897,09 грн. 3% річних та 4866,06 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором № 251 від 06.11.2013 р. щодо повної та вчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість. Враховуючи положення норм чинного законодавства за порушення зобов'язань відповідачу нараховані 3% річних та інфляційні втрати. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 625, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 179, 193, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 30.09.2014 року порушено провадження у справі № 908/3716/14, присвоєно справі номер провадження 18/99/14, судове засідання призначене на 16.10.2014р. Розгляд справи відкладався на 29.10.2014 р. Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними документальними доказами; розгляд справи закінчений 29.10.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2014 р., у відповідності до ст. 22 ГПК України, надав уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з ПАТ «Завод напівпровідників» 36408,88 грн. заборгованості за виконані роботи по договору № 251 від 06.11.2013 р. Представником позивача у відповідності до п. 2 ст. 83 ГПК України заявлено клопотання про вихід суду за межі позовних вимог для захисту прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з тим, що позивачем надані послуги по нанесенню графітового покриття прокладок (очищення прокладки, механічна обробка прокладки, дефектація прокладки, нанесення графітового покриття) як на підставі договору № 251 від 06.11.2013 р. так і поза межами зазначеного договору. Також надав суду копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Уточнення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 ГПК України, не порушує права та законні інтереси інших осіб, тому прийнято судом до розгляду. З урахуванням вищевикладеного судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Завод напівпровідників» 36408,88 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 251 від 06.11.2013 р. та Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 11.02.2014 р. (на суму 16182,16 грн.), № ОУ-0000031 від 09.08.2013 р. (на суму 3870,72 грн.), № ОУ-0000034 від 14.08.2013 р. (на суму 16356,00 грн.).

Клопотання про вихід за межі позовних вимог судом задоволено.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19440544 від 14.10.2014 р. адреса приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»: 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, місце та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон-М» (виконавець, позивач у справі) та приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» (замовник, відповідач у справі) 06.11.2013 р. уклали договір № 251 на виконання робіт по нанесенню графітового покриття прокладок (очищення прокладки, механічна обробка прокладки, дефектація прокладки, нанесення графітового покриття (надалі - договір) (пункти 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору замовник надає прокладки виконавцю для проведення робіт за цим договором протягом 10-ти днів з моменту підписання Специфікації до цього договору, а виконавець зобов'язаний виконати роботи та здати їх замовнику протягом 30-ти днів з моменту підписання Специфікації до цього договору.

По факту виконання виконавцем робіт з нанесення графітового покриття прокладок сторонами складається двосторонній Акт виконаних робіт (п. 2.3 договору). Разом з актом виконаних робіт виконавець надає замовнику: податкову накладну та рахунок-фактуру (пункт 2.4 договору).

Згідно з п. 3.2 договору оплата робіт по цьому договору здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця з відстроченням платежу 30-ть банківських днів після виконання робіт у відповідності до Специфікації та підписання сторонами Акту виконаних робіт.

До укладення договору та на виконання умов договору позивачем надані послуги з нанесення графітового покриття прокладок (очищення прокладки, механічна обробка прокладки, дефектація прокладки, нанесення графітового покриття) на загальну суму 36408,88 грн., про що сторонами підписані Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 11.02.2014 р. (на суму 16182,16 грн.), № ОУ-0000031 від 09.08.2013 р. (на суму 3870,72 грн.), № ОУ-0000034 від 14.08.2013 р. (на суму 16356,00 грн.).

Відповідач оплату вартості робіт за актом № ОУ-0000005 від 11.02.2014 р. (на суму 16182,16 грн.) у встановлені договором строк та розмірі не здійснив, чим порушив умови договору. Розрахунок за раніше надані послуги за актами № ОУ-0000031 від 09.08.2013 р. (на суму 3870,72 грн.), № ОУ-0000034 від 14.08.2013 р. (на суму 16356,00 грн.) також не здійснив.

У зв'язку з наявністю заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих йому послуг, позивач направив на адресу відповідача претензію № 806 від 06.08.2014 р. з проханням сплатити суму заборгованості.

Претензія, отримана відповідачем 08.08.2014 р., залишена без відповіді, борг без оплати.

Факт порушення прав та законних інтересів позивача підтверджується матеріалами справи, з урахуванням чого, суд виходить за межі позовних вимог для захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві.

З урахуванням зазначеного судом розглядаються позовні вимоги про стягнення основного боргу на підставі ст.ст. 11, 202, 205, 207, 509, 526, 530, 629, 901 ЦК України.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 36408,88 грн. боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 530 ЦК України передбачає: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом проявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи, борг відповідача за надані послуги складає 36408,88 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 36408,88 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.10.2014 р.

На день розгляду спору відповідач оплату послуг в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 36408,88 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (69600, місто Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16, код ЄДРПОУ 31792555, п/р 2600030127114 в ПАТ КБ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон-М» (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 46, код ЄДРПОУ 35499695, п/р 26003275261 в ПАТ «Райфайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) 36408,88 грн. (тридцять шість тисяч чотириста вісім грн. 88 коп.) основного боргу, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 04 листопада 2014 р.