Постанова

від 02.09.2014 по справі 872/14408/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2014 рокусправа № 808/1800/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі №808/1800/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробитсервіс» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі № 808/1800/13-а було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробитсервіс» (далі позивач), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач) № 0000122301 від 21.12.2012 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями податкового органу було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Агробитсервіс» за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Україна Ойл» код ЄДРПОУ 37359046.

За результатами перевірки складений Акт №769/2201/32318737 від 11.12.2012, в якому відображені виявлені порушення:

- п.198.1, ст.198, п.198.3, ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 19213,81 грн. В тому числі за жовтень 2011 року на суму 19214 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000122301 від 21.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 24 017, 50 грн. (з яких основний платіж - 19 214 грн., штрафна фінансова санкція - 4803, 50 грн.).

Позивач вважає, що рішення відповідача №№0000122301 від 21.12.2012 є протиправним, висновки, викладені в акті перевірки щодо нереальності господарської операції з контрагентом ТОВ «Україна Ойл», не відповідають дійсності, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав.

Суд першої інстанції погодився з позицією позивача та дійшов висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В ході проведення перевірки, згідно наданих документів, інформаційних баз податкової інспекції, були встановлені взаємовідносини ТОВ «Агробитсервіс» з TOB «Україна Ойл». Від зазначеного підприємства, згідно договору поставки №0106 від 01.06.2011р., TOB «Агробитсервіс» отримано запасні частини на загальну суму 125106,3 грн., у т.ч. ПДВ 20851,05 грн.. У договорі передбачалося, що товар поставляється на умовах перевезення автотранспортними компаніями.

Слід зазначити, що сам договір поставки, копія якого міститься в матеріалах справи, оформлений не належним чином, зокрема, не містить підпису уповноваженої особи покупця, не містить вказівки, хто саме діяв від імені Товариства (позивача у справі), укладаючи такий договір (а.с.68).

Позивачем, на підтвердження факту поставки запасних частин та їх перевезення, були надані товарно-транспортні накладні, які не відповідають встановленому зразку. Відсутній номер та серія бланку ТНН, не вказана марка автомобіля, що здійснював перевезення, не заповнено відомості про вантажно- розвантажувальні операції, не надано жодного акту прийому-передачі товару, що об'єктивно ставить під сумнів факт такого перевезення та отримання товару.

В товаро-транспортних накладних вказаний перевізник TOB «Агробитсервіс», але TOB «Агробитсервіс» не надало інформацію про наявний (власний чи орендований) автотранспорт на момент здійснення операцій.

Згідно додатку К1 до декларації з ПДВ за 1 квартал 2011 року основні засоби в TOB «Агробитсервіс» відсутні, в 4 кварталі 2011 році додаток AM до податкової декларації з податку на прибуток не надавався. Підприємством не надані належні докази на підтвердження права власності на автотранспорт та складські будівлі. Вказане свідчить про те, шо позивач не мав змоги проводити необхідні операції по перевезенню та зберіганню товарів.

Також, суд враховує наявну інформацію від ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, згідно якої підприємство TOB «Україна Ойл» за адресою реєстрації - не знаходиться.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Візуально належно створені у відповідності до вимог законодавства первинні документи не можуть бути вищими за суть господарської операції. Тобто, сама по собі наявність податкових накладних та інших документів не може бути підставою для формування витрат та податкового кредиту.

За правовою позицією Верховного Суду України, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Перевіряючи факти та відомості, викладені у первинних документах, наданих позивачем на спростування доводів податкового органу, викладених у акті перевірки, колегія суддів приходить до висновку про суперечність інформації в них фактичним обставинам, а тому, такі документи не можуть прийматися у якості належних доказів у справі.

Колегія суддів зазначає, що відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

У зв'язку з тим, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з ТОВ «Україна Ойл» у перевіряємому періоді знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування законного та обґрунтованого рішення податкового органу.

Оскільки, застосовуючи законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції дав невірну правову оцінку обставинам у справі та допустив помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі № 808/1800/13-а - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробитсервіс»- відмовити у повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак