Постанова

від 14.07.2014 по справі 872/14764/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2014 рокусправа № 804/7922/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 804/7922/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон Лоджистік» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікон Лоджистік» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Лікон Лоджистік» ; визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті про результати документальної невиїзної перевірки №1553/226/36641744 від 12.02.2013 року ТОВ «Лікон Лоджистік» висновків про визнання відсутності у ТОВ «Лікон Лоджистік» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період: 01.02.2012 року-30.08.2012 року, 01.10.2012 року-30.10.2012 року; визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Лікон Лоджистік» за період 01.02.-30.08.2012 року та 01.10-30.10.2012 року, яке відбулося на підставі акту №1553/226/36641744 від 12.02.2013 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лікон Лоджистік» (код ЄДРПОУ 36641744) з питань взаємовідносин із ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299), ТОВ "Ривс" (код ЄДРПОУ 3414473) та ТОВ "Феррит-Д" (код ЄДРПОУ 36441206), ТОВ "Ангстрем континенталь " (код ЄДРПОУ 33906299) за період 01.02.-30.08.2012 року, 01.10-30.10.2012 року та висновків про визнання відсутності у ТОВ «Лікон Лоджистік» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період: 01.02.2012 року-30.08.2012 року, 01.10.2012 року-30.10.2012 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Лікон Лоджистік» (код ЄДРПОУ 36641744) у податкових деклараціях за період з 01.02.2012 р.- 30.08.2012 р., 01.10.2012 р. - 30.10.2012 р.; зобов'язати державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності ТОВ «Лікон Лоджистік» (код ЄДРПОУ 36641744) за період 01.02.2012 р.-30.08.2012 р., 01.10.2012 р.- 30.10.2012 р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Лікон Лоджистік» (код ЄДРПОУ 36641744) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 р.- 30.08.2012 р., 01.10.2012р.-30.10.2012 р. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що у висновках акту перевірки від 12.03.2013р. №1553/226/36641744 податковий орган зазначив, що в ході перевірки не підтверджено реальності здійснення операцій з контрагентами із контрагентами, а саме не встановлено факту поставок товарів по ланцюгам контрагенти / постачальники - ТОВ "Лікон Лоджистік " - контрагенти / покупці за період: 01.02-30.08.2012р, тому на підставі складеного акту та викладених у ньому висновків податковим органом було неправомірно відкориговано показники податкової звітності ТОВ " Лікон Лоджистік " та внесено зміни до електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України". Позивач зазначає, що не мав змоги надати такі документи органові ДПІ у зв'язку з тим, що не був повідомлений про початок проведення перевірки. Також вважає, що висновки податкового органу є необґрунтовані та безпідставні, оскільки в акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки первинні та інші документи ТОВ " Лікон Лоджистік " відсутні, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС, на підставі актів перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю " Лікон Лоджистік " здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту у редакції від 05.02.2013р., код за ЄДРПОУ 36641744, податкова адреса відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 131, квартира 39. ТОВ " Лікон Лоджистік " перебуває на податковому обліку в Жовтневій ДПІ у м. Дніпропетровську. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі наказу від 18.02.2013 року №290 проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ " Лікон Лоджистік " з питань взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Матадор", ТОВ "Феррит-Д", ТОВ "РИВС" та ТОВ "Ангстрем континенталь " за період з 01.02-30.08.2012 р., 01.10.-30.10.2012 року. За результатами перевірки складено Акт від 12.03.2013 року №1553/226/36641744, в якому зафіксовано відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період: 01.02-30.08.2012р., 01.10-30.10.2012 року. Висновки, викладені в акті, були відображені податковим органом у електронній базі даних -в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки, в результаті якої був складений Акт №1553/226/36641744 та дій по формуванню а Акті перевірки висновків про відсутність у позивача об'єктів оподаткування по операціях за певний період, суд першої інстанції виходив з відсутності у податкового органу законних підстав для проведення перевірки з огляду та направлення на адресу позивача наказу та повідомлення про проведення перевірки після самої перевірки.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вважаючи, що діями податкового органу при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки порушені його права, як платника податків. Однією з підстав визнання дій протиправними, на думку позивача, є проведення перевірки без повідомлення позивача, без вивчення первинних бухгалтерських документів, у зв'язку з чим висновки, що викладені в Акті перевірки не можна вважати належними доказами наявності порушень.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. Такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення ( п. 44.6 Податкового кодексу України та п. 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772); правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (п. 86.7 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення. Акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від Акту є обов'язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Відповідність висновків, викладених в Акті перевірки, фактичним обставинам, здійснюється судом при перевірці правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Акт, як один із видів доказів, досліджується судом та оцінюється, у тому числі, на відповідність вимогам, визначеним статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо решти доводів апелянта, колегія суддів вважає їх неспроможними з огляду на наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року). Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю. Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту. Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником податку на додану вартість (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму податку на додану вартість меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартітсь (постачальник), та органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» звертаються в письмовій формі до таких платників податку на додану вартість щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника податку на додану вартість, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена податковим органом кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суди першої інстанції дійшов об'єктивного висновку про незаконність дій податкового органу щодо внесення до бази даних Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних щодо непідтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з посиланням на Акт від 12.03.2013 року №1553/226/36641744 та правомірно задовольнив позовні вимоги у відповідній частині.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольняє, а постанову суду - скасовує, якщо визнає, що суд першої інстанції порушує норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 804/7922/13-а - скасувати в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон Лоджистік» (код ЄДРПОУ 36641744), в результаті якої був складений акт №1553/226/36641744 від 12 лютого 2013 року про результати документальної невиїзної перевірки та в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті про результати документальної невиїзної перевірки №1553/226/36641744 від 12 лютого 2013 року висновків про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон Лоджистік» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період: 01 лютого 2012 року - 30 серпня 2012 року, 01 жовтня 2012 року-30 жовтня 2012 року.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон Лоджистік» в цій частині - відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 804/7922/13-а - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко