Рішення

від 29.10.2014 по справі 285/2575/14-ц

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2575/14-ц

провадження у справі № 2/0285/979/14

29 жовтня 2014 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Коцюби О.М.,

за участю секретаря Махновецької Х.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Самойленко Л.М.,

представника відповідача Демяненко Н.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради про визнання договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

03.07.2014 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Новоград-Волинської міської ради про визнання договору недійсним. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.01.2008 року між ним та Новоград-Волинською міською радою будо укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 строком на 3 роки. При спливі строку на який було укладено договір, ним, завчасно, відповідно до укладеного договору було подано заяву про намір продовжити дію вказаного договору. Однак, в супереч ст. 33 Закону України «Про оренду землі», 05.07.2011 року відповідач уклав з ним новий договір оренди землі, зменшивши розмір орендованої ділянки з 0,0864 га. на 0,0786 га.. У зв'язку з тим, що відповідач уклав з ним новий договір оренди а не додаткову угоду до договору оренди якою продовжити строк його дії, позивач просить визнати договір оренди землі від 05.07.2011 року недійсним та визнати таким що діє договір оренди землі від 14.01.2008 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача Самойленко Л.М. та Демяненко Н.Б. заперечили проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 14.01.2008 року між ОСОБА_1 та Новоград-Волинською міською радою було укладено договір оренди землі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,0846 га., з яких 0,0060 га знаходиться в спільному користуванні з приватним підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ «Еталон-111». З пункту 3 вказаного договору вбачається, що в оренду передано дві земельні ділянки за кадастровими номерами: 1811000000:00:014:0135 та 1811000000:00:014:0138. П. 4 договору оренди передбачає, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва торгівельно-готельного комплексу. (а.с. 8-9).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 46 від 25.02.2011 року поновлено термін оренди земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 5).

05.07.2011 року між Новоград-Волинською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-7). Згідно вказаного договору в оренду передається одна земельна ділянка за кадастровим номером 1811000000:00:014:0135. Строк дії договору 3 роки.

Договір оренди землі від 05.07.2011 року був підписаний позивачем ОСОБА_1 та протягом трьох років земельна ділянка використовувалась згідно умов договору.

У позовній заяві позивач посилається на те, що при укладанні договору оренди від 05.07.2011 року був порушений його порядок укладання, а саме те, що не проведено земельних торгів як того вимагає ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України.

Однак, ч. 1 ст. 215 ЦК України зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У свою чергу, вищевказані частини ст. 203 вказують наступне:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Із аналізу вищевикладених норм закону не вбачається, що підставою визнання правочину недійсним є порушення порядку його укладання.

Отже, суд відкидає посилання позивача на те, що оскільки порушений порядок укладання то необхідно визнати договір оренди від 05.07.2011 року недійсним та відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Крім цього, суд враховує те, що договір ОСОБА_1 підписано та протягом 3-х років він виконував його умови.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання таким, що діє по день прийняття рішення договір оренди землі від 14.01.2008 року щодо оренди земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 судом встановлено наступне.

Відповідно до абзацу шостого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Абзац восьмий та дев'ятий цього ж закону зазначає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У судовому засіданні позивачем не надано доказу на те, що він звертався до орендаря із листом повідомленням чи проектом додаткової угоди. Крім цього, позивач до суду не звертався із позовом про оскарження неправомірності дій щодо зволікання Новоград-Волинської міської ради в укладанні додаткової угоди до договору оренди та зобов'язання його вчинити певні дії.

Натомість, як зазначено вище, між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки від 05.07.2011 року.

Отже, в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступна і резолютивна частини у судовому засіданні 29.10.2014 року.

Повний текст рішення складено 03.11.2014 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: О.М. Коцюба