Постанова

від 29.10.2014 по справі 914/2490/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 914/2490/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційних скарг Заступника прокурора Львівської області, Вищого професійного училища № 29 м. Львова на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 914/2490/13 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" до Приватного підприємства "Новий шлях" третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за участю ОСОБА_4 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Прокуратури Львівської області, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Вищого професійного училища № 29 м. Львова пророзірвання договору та визнання права власності в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився - - третьої особиОСОБА_5 - - Генеральної прокуратури УкраїниАтаєва Д.К. - - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Костюченко О.В. - - Вищого професійного училища № 29 - м. Львова Митрофанов І.І.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням постійно діючого третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009 у справі № 10-49/09 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" до Приватного підприємства "Новий шлях", за участю третьої особи - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", розірвано договір доручення (комісії) від 12.04.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" та Приватним підприємством "Новий шлях", визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. "А 1 -1", загальною площею 512,2 м. кв., яка розташована за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1; зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєструвати право приватної власності за позивачем на вказаний об'єкт нерухомості; зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видати витяг про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" на вказаний об'єкт нерухомості.

21.06.2013 Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Вищого професійного училища № 29 м. Львова звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного рішення третейського суду з клопотанням про поновлення строку на його оскарження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2013, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 вказану заяву залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 122 1 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 зазначені судові рішення скасовані з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2014 заяву задоволено повністю. Скасовано рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати від 19.03.2009 у справі № 10-49/09. Стягнуто з Приватного підприємства "Новий шлях" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 вказану ухвалу суду скасовано. У задоволенні заяви прокурора відмовлено. Рішення третейського суду від 19.03.2009 у справі № 10-49/09 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Також із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулось Вище професійне училище № 29 м. Львова, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

В своїх поясненнях, які надійшли на адресу суду 27.10.2014 та 29.10.2014, ОСОБА_4 не погоджується з доводами касаторів і просить касаційні скарги відхилити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення третейського суду залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс", Приватне підприємство "Новий шлях", Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.10.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Львівський завод "Автонавантажувач" (продавцем) та Приватним підприємством "Новий шлях" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва (будівлю їдальні, яка знаходиться за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1), а покупець зобов'язався прийняти цей об'єкт і сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Зазначений об'єкт незавершеного будівництва було передано Відкритим акціонерним товариством "Львівський завод "Автонавантажувач" у власність Приватного підприємства "Новий шлях" згідно акту приймання-передачі від 15.10.2003.

12.04.2008 між Приватним підприємством "Новий шлях" (довірителем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд альянс" (повіреним) укладено договір доручення (комісії), за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується від свого імені, в інтересах та за рахунок довірителя здійснити дії по створенню приватної справи у сфері громадського харчування, а саме будівництво, оформлення усієї сукупності дозвільної документації на незавершену будівництвом будівлю їдальні по АДРЕСА_1, м. Львів, підготовка завершеної будівництвом будівлі їдальні для введення в експлуатацію. Після вчинення усіх необхідних дій готова для ведення господарської діяльності будівля їдальні передається повіреним довірителю за відповідною угодою.

За умовами вказаного договору (пункти 2.1.5, 2.3.2., 2.3.3.) повірений зобов'язався протягом 20 днів після завершення будівництвом об'єкта для введення його в експлуатацію переоформити всі необхідні документи по будівництву об'єкта на довірителя, в свою чергу, довіритель зобов'язався здійснити оплату попередньо погоджених витрат, пов'язаних з виконанням договору, оплатити послуги повіреного.

Згідно пунктів 2.2.2., 2.2.3 договору доручення, встановлено право повіреного відмовитися від виконання договору та ініціювати його розірвання в тому випадку, якщо довіритель відмовляється оплачувати попередньо погоджені витрати, пов'язані з вчиненням відповідних дій. В рахунок оплати за виконані роботи та понесені витрати по договору доручення в разі настання випадку, обумовленого договором, повірений має право отримати у власність завершений будівництвом об'єкт з відшкодуванням довірителю вартості незавершеного будівництва.

Відповідно до пункту 4.6. договору доручення, у випадку несплати вартості виконаних повіреним будівельних робіт протягом 3-х місяців з моменту завершення таких робіт, на його вимогу довіритель зобов'язаний передати завершений будівництвом об'єкт повіреному у власність за актом приймання-передачі.

22.01.2009 між Приватним підприємством "Новий шлях" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд альянс" укладено третейську угоду, відповідно до якої сторони добровільно та за взаємною домовленістю погодили передати будь-який спір, в тому числі спір, який може виникнути з договору доручення (комісії) від 12.04.2008, на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України у відповідності з Регламентом цього Третейського суду.

Рішенням постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009 № 10-49/09 визнано право власності за ТОВ "Облнафтобуд альянс" на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. "А1-1", загальною площею 512,2 кв. м., яка розташована за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1. Зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєструвати право приватної власності за ТОВ "Облнафтобуд Альянс" на вказаний об'єкт нерухомості. Зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видати відповідний витяг про реєстрацію права власності за ТОВ "Облнафтобуд альянс".

Висновок третейського суду мотивований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд альянс" (повірений за договором доручення (комісії)) є власником новоствореного майна, оскільки він сплатив власні кошти за будівництво будівлі, які довірителем повернуті не були, тому виходячи з визначеної договором відповідальності за невиконання умов договору, повірений вправі задовольнити свої вимоги шляхом отримання в рахунок боргу у власність спірну будівлю.

Право власності на вказану нежитлову будівлю їдальні було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд альянс" на підставі рішення постійно діючого Третейського суду від 19.03.2009 по справі № 10-49/09, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.07.2009 (т.1, а.с.75).

30.07.2009 ОСОБА_4 придбала вказану будівлю їдальні на підставі укладеного з ТзОВ "Облнафтобуд альянс" договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 30.07.2009.

У своїй заяві про скасування рішення третейського суду прокурор послався на те, що спірна нежитлова будівля їдальні належить на праві власності Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України і перебувала на балансі та у користуванні Вищого професійного училища № 29 м. Львова ще з 1985 року, на підтвердження чого були надані письмові докази. На думку прокурора, третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі, що відповідно до пункту п'ятого частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" є підставою для скасування такого рішення.

Статтею 51 Закону України "Про третейські суду" передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Частиною другою зазначеної статті визначено перелік підстав, з яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване компетентним судом, зокрема, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 122 1 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною першою, другою статті 122 5 цього ж кодексу передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Так, рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Колегія вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення третейського суду як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи, перша реєстрація права власності на будівлю їдальні за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, здійснена на підставі оскаржуваного рішення третейського суду. Інших зареєстрованих власників вказаної будівлі в Реєстрі прав власності не значилося.

У листопаді 1972 року виконавчим комітетом Львівської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення № 573 "Про відвід земельної ділянки Львівському заводу автонавантажувачів під будівництво 9-ти поверхового гуртожитку на 632 місця по АДРЕСА_1 ріг АДРЕСА_1 для профтехучилища № 29", на підставі якого Львівському заводу автонавантажувачів відведено земельну ділянку під будівництво дев'ятиповерхового гуртожитку на 632 місця по АДРЕСА_1 (сьогодні - АДРЕСА_1 для профтехучилища № 29.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.03.1975 № 184 "Про розширення території земельної ділянки під будівництво 9-ти поверхового гуртожитку Львівському заводу автонавантажувачів по АДРЕСА_1 ріг АДРЕСА_1", територію, відведену під будівництво дев'ятиповерхового гуртожитку по АДРЕСА_1 ріг АДРЕСА_1 у м. Львові, було розширено за рахунок присадибної ділянки площею 435,9 м.кв. по АДРЕСА_1.

05 лютого 1985 року ВО "Автонавантажувач" направив на адресу Всесоюзного промислового об'єднання "Союзавтобуспром" (ВПО "Союзавтобуспром") листа за № 897/31, в якому просить дозволити безоплатну передачу з свого балансу на баланс Львівського середнього професійного технічного училищу № 29 ім. Комсомолу України навчальних та виробничих будівель, а також гуртожитку з їдальнею.

13 лютого 1985 року ВПО "Союзавтобуспром" скерував, у відповідь на лист ВО "Автонавантажувач" від 05.02.1985 року, листа за № 33-208/25, яким надав дозвіл на відповідну безоплатну передачу гуртожитку разом зі їдальнею.

22 березня 1985 року генеральним директором ВО "Автонавантажувач" було затверджено Акт "приймання-передачі будівель на території середнього професійно-технічного училища № 29 ім. Комсомолу України с балансу Львівського ВО "Автопогрузчик" на баланс СПТУ-29 ім. Комсомола України, м. Львів, Львівського обласного управління профтехосвіти", яким на баланс Львівського середнього професійно-технічного училища № 29 ім. Комсомолу України було передано, зокрема будівлю гуртожитку з їдальнею за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1

Крім того, з листа Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод "Автонавантажувач" від 17.07.2012 № 2/20 вбачається, що їдальню по АДРЕСА_1 було передано на баланс Вищого професійного училища № 29 м. Львова з балансу ВО "Автонавантажувач" у 1985 році. У цьому ж році її було знято з балансу ВО "Автонавантажувач" і не включено в статутний фонд. Водночас у вказаному листі зазначається, що ВО "Автонавантажувач" не надавав погодження на продаж їдальні.

Разом з тим, відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 16.07.2012 № 16-15-03999 їдальня по АДРЕСА_1 у м. Львові не ідентифікується у переліку майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Львівський завод "Автонавантажувач", однак залишилось обліковуватись на його балансі як державне майно у т.ч. як об'єкти незавершеного будівництва.

Проте відповідно до додатку до листа Фонду державного майна України від 27.04.2011 № 10-15-5883 - Відомості про окреме нерухоме державко майно (Форма № 2б(д)) - будівля їдальні (площа забудови - 892,0 кв. м.; площа об'єкта 748,0 кв. м.) за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1 належить до державної власності та перебуває на балансі Вищого професійного училища № 29.

Згідно листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.07.2012 № 1/11-10919, відповідно до даних автоматизованої системи "Юридичні особи" майно (будівлі, споруди, інші основні засоби і матеріальні цінності), що знаходиться на балансі училища (м. Львів, вул. Шевченка, 116), зокрема: гуртожиток та їдальня за адресою м. Львів, АДРЕСА_1, є державною власністю, знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та закріплено за вищим професійним училищем № 29 на праві оперативного управління.

Отже з огляду на викладене, третейському суду слід було встановити чи була фактично передана вказана будівля відповідно до договору купівлі-продажу від 15.10.2003 укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Львівський завод "Автонавантажувач" та Приватним підприємством "Новий шлях".

Окрім того, частиною третьою статті 331 Цивільного кодексу України (у редакції на момент розгляду третейської справи та прийняття рішення), до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Беручи до уваги наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визнаючи право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд альянс" на нежитлову будівлю їдальні за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, третейському суду слід було встановити чи є у Приватного підприємства "Новий шлях" документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисна документація, а також документи, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 301 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній у період з 12.04.2008 по 14.01.2009), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Положеннями чинного на час розгляду Третейським судом справи № 10-49/09 (з 25.02.2009 по 19.03.2009) Закону України "Про планування і забудову територій" було передбачено прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію. Поряд з цим, третейський суд, визнаючи право власності на будівлю їдальні по АДРЕСА_1 у м. Львові за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд альянс" не перевірив факт введення в експлуатацію будівлі, а лише виходив з того, що такий факт підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи та договором доручення.

Визнавши встановленими зазначені обставини на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що третейський суд вирішив спір щодо майна, а саме нежитлової будівлі їдальні літ. А1-1, загальною площею 512,2 кв. м., яка розташована за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, право власності на яке є спірним.

Отже, своїм рішенням від 19.03.2009 третейський суд вирішив питання про права і обов'язки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Вищого професійного училища № 29 м. Львова, які не брали участі у справі, що відповідно до частини другої статті 51 Закону України "Про третейські суду", пункту п'ятого частини другої статті 122 5 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для оскарження та скасування рішення третейського суду.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки місцевого господарського суду не спростовані у встановленому законом порядку та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи.

Суд апеляційної інстанції зазначені обставини не спростував, не надав їм належної правової оцінки та неправильно застосував норми матеріального права. Натомість, апеляційний господарський суд у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду обмежився у своїй постанові лише висновком про те, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Вище професійне училище № 29 м. Львова не є власниками спірної нежитлової будівлі, оскільки право власності на цю будівлю за вказаними особами у встановленому законом порядку не реєструвалось.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Із вступної частини рішення третейського суду, яке є предметом оскарження, вбачається, що в якості третьої особи до участі у справі залучено Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки". Проте, відповідно до резолютивної частини цього рішення вказану особу зобов'язано зареєструвати право власності за позивачем та зобов'язано її видати відповідний витяг про реєстрацію права власності (т.1, а.с.67, 73). Таким чином, без належних правових підстав Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" фактично визначено відповідачем у справі, що не відповідає вступній частині цього рішення.

В той же час, мотивувальна частина прийнятого третейським судом рішення не містить жодних висновків щодо того, яким чином Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", оспорює чи порушує право позивача, на захист якого ним подано позов. Судом не встановлено обставин допущення з боку вказаної особи будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір.

Третейським судом не досліджувався факт того, чи звертався позивач до органів місцевого самоврядування в порядку визначеному пунктом 8.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) із заявою про оформлення права власності на спірне нерухоме майно.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення третейського суду, не виявив вказаних порушень. Постанова суду апеляційної інстанції не містить ніяких висновків з цього приводу.

За таких обставин, постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом шостим статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 914/2490/13 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.06.2014 у справі № 914/2490/13 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" (08161, Київська обл., Києво-Святошиський р-н, с. Тарасівка, вул. Шевченка, буд. 67, ЄДРПОУ 35772595) на користь Вищого професійного училища № 29 м. Львова (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 116, ЄДРПОУ 02545608) 609, 00 грн. (шістсот дев'ять гривень нуль копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Повернути Вищому професійному училищу № 29 м. Львова (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 116, ЄДРПОУ 02545608) надлишково сплачений судовий збір за платіжним дорученням № 357 від 10.09.2014 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) у сумі 609, 00 грн. (шістсот дев'ять гривень нуль копійок).

Доручити Господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова