Ухвала

від 23.10.2014 по справі 11-сс/796/2029/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТАКИЄВА

Справа № 11-сс/796/2029/2014 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «Стрілець-інтер» ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер» (код ЄДРПОУ 37932013), а саме у нежилих приміщеннях з № 1 по № 13 включно (групи приміщень № 63), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_9 .

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, прийшов до висновку про те, що звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку є передчасним, адже ст. 159 КПК України передбачено можливість слідчого звернутися до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, а тому слідчим не використано всіх можливих засобів забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.10.2014 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер» (код ЄДРПОУ 37932013), а саме у нежилих приміщеннях з № 1 по № 13 включно (групи приміщень № 63), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_9 .

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор вказує на те, що слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання слідчого про накладення арешту, не встановивши підстав, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, дійшов хибних та суперечливих висновків, прийняв необґрунтоване рішення, внаслідок чого станом на сьогодні не вжито жодних заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на запобігання спробам знищення особами ТОВ «Стрілець-інтер» речей та документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування. Також слідчий суддя не взяв до уваги те, що вилучені речі та документи вже були вилучені при проведенні обшуку, та на даний час мають статус тимчасово вилученого майна.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи представника ТОВ «Стрілець-інтер», який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110100002641 від 14.02.2013 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 382 КК України.

7.10.2014 р. старший слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер» (код ЄДРПОУ 37932013), а саме у нежилих приміщеннях з № 1 по № 13 включно (групи приміщень № 63), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_9

7.10.2014 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 було задоволено і надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер»

9.10.2014 р. за вказаною адресою було проведено обшук.

10.10.2014 р. старший слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із старшим прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер» (код ЄДРПОУ 37932013), а саме у нежилих приміщеннях з № 1 по № 13 включно (групи приміщень № 63), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_9

13.10.2014 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва в задоволення клопотання слідчого було відмовлено.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно, що було вилучено в ході обшуку, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, слідчого та представника ТОВ «Стрілець-інтер», досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Разом з тим колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, що відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння можливості відчужувати певне майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Так, в матеріалах кримінального провадження, в межах якого подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, цивільний позов не заявлено, на даний час органом досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 382 КК України, хоча відомості про вказане кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань більше ніж півтора року тому, ще 14.02.2013 р., а конфіскація майна, санкціями вище вказаних статей не передбачена. Оскільки в рамках вказаного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно, є юридично невстановленою (невідомою) особа, яка буде нести цивільну відповідальність у кримінальному провадженні. Слідчий суддя також прийшов до обґрунтованого висновку, з чим погоджується і колегія суддів, про передчасність звернення слідчого з відповідним клопотанням, оскільки відповідно до ст.ст. 159, 160 КПК України, передбачено можливість слідчого звернутися до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів. Крім того не має достатніх підстав вважати, що зазначене тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді, яким відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна що було вилучене в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер», є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ТОВ «Стрілець-інтер» (код ЄДРПОУ 37932013), а саме у нежилих приміщеннях з № 1 по № 13 включно (групи приміщень № 63), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що на правів приватної власності належать ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргупрокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 ) ( ОСОБА_4 )