Ухвала

від 21.10.2014 по справі 805/4351/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м. Київ К/800/39911/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013р. у справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

3.04.2013р. до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» (далі Товариство) 60315,15грн. звернулось управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (далі Пенсійний фонд). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у відповідача, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з червня 2011 року по лютий 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати. При цьому, відповідач зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та перебуває на обліку в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.

За період з червня 2011 року по лютий 2013 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі ) 60315,15грн.

Відповідно до п.1 абз.4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1, встановлено, що Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Пенсійним фондом визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з червня 2012 року по лютий 2013 року по списку №2 у розмірі 60315,15грн.

В рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з червня 2012 року по лютий 2013 року по списку №2 грошові кошти до Пенсійного фонду не надходили.

Відповідно до пп.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б» - «з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз