Рішення

від 28.10.2014 по справі 910/20545/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20545/14 28.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ

ТОРГІВЛІ"

про стягнення 7 000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом вих. б/н від 24.09.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 7 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/20545/14, розгляд справи призначено на 28.10.2014.

21.10.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи вих. № б/н від 17.10.2014.

У судовому засіданні 28.10.2014 представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань щодо оплати послуг з перевезення вантажу відповідно до умов узгодженої між сторонами заявки № б/н від 05.07.2103 в розмірі 7 000, 00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

05.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" отримало заявку № б/н на перевезення торф'яних субстратів (далі по тексту - вантаж) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" на загальну суму фрахту в розмірі 13 500, 00 грн. за маршрутом Литва-Україна.

Позивач виконав роботи з перевезення належним чином, що підтверджується міжнародно-транспортною накладною А № 0542555 на загальну суму 13 550,00 грн.

Позивачем було виставлено відповідачеві відповідний рахунок-фактуру №СФ-0000331 від 16.07.2013 на оплату наданих послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Шилуте - п.п. Нові Яриловичі (Литва - Україна); CMR: 0542555, номер машини СВ 7904 АК, номер причепа СВ 5814 ХТ у сумі 10 000,00 грн., та з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом п.п. Нові Яриловичі - м. Київ (Україна); CMR: 0542555, номер машини СВ 7904 АК, номер причепа СВ 5814 ХТ у сумі 3 500,00 грн.

Відповідачем було виконано часткову оплату за перевезення вантажу на суму 6 500 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку №26001010111655 від 28.11.2013 на суму 1000,00 грн., від 06.12.2014 на суму 1000,00 грн., від 20.01.2014 на суму 2 000,00 грн., від 09.10.2013 на суму 1 500,00 грн. від 31.10.2013 на суму 1 000,00 грн.

За твердженням позивача, він неодноразово направляв відповідачу оригінали відповідних документів, зокрема, і 26.08.2014 (докази чого наявні в матеріалах справи). Проте, остаточного розрахунку за надані послуги відповідач не здійснив.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед ним складає 7 000, 00 грн., які він просить суд стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи, що міжнародне перевезення (Литва-Україна) вантажу позивачем підтверджено міжнародно-транспортною накладною А № 0542555, погодженою між сторонами заявкою № б/н від 05.07.2013 та частковою оплатою відповідачем наданих послуг, суд вирішуючи спір по справі виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини щодо перевезення вантажу (був укладений договір у спрощений спосіб), без погодження строків оплати поставленого товару.

Виходячи з умов заявки № б/н від 05.07.2013, даний правочин за своєю правовою природою є спрощеним договором транспортного експедирування, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 65 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником (ч. 2 названого Кодексу).

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем виставлені відповідачеві відповідний рахунок-фактура №СФ-0000331 від 16.07.2013 на оплату наданих послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Шилуте - п.п. Нові Яриловичі (Литва - Україна); CMR: 0542555, номер машини СВ 7904 АК, номер причепа СВ 5814 ХТ у сумі 10 000,00 грн., та з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом п.п. Нові Яриловичі - м. Київ (Україна); CMR: 0542555, номер машини СВ 7904 АК, номер причепа СВ 5814 ХТ у сумі 3 500,00 грн.

Відповідачем було виконано часткову оплату за перевезення вантажу на суму 6 500 грн., що підтверджується матеріалами справи. З огляду на вказане суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг настав. Доказів повної оплати наданих послуг, матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 7 000,00 грн. (13 500 - 6 500 = 7 000).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 7 000,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Позивачем умови спрощеного договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій, щодо невідповідності наданих послуг з перевезення умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 7 000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за спрощеним договором в сумі 7 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, враховуючи факт здійснення відповідачем часткової оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 7 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414; код ЄДРПОУ 34585332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" (14027, м. Чернігів, вул. Піонерська, буд. 10; кв. 1, код ЄДРПОУ 37418665) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.2014

Суддя Г. П. Бондаренко