Постанова

від 29.10.2014 по справі 921/647/14-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 921/647/14-г/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

при секретарі Двгополові А.О.

розглянув апеляційну скаргу Бзовицької сільської ради б/н від 24.07.2014р. (вх. № ЛАГС 01-05/4288/14)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2014 року

у справі № 921/647/14-г/6 (суддя - Шумський І.П.)

за позовом Зборівського районного споживчого товариства, м. Зборів Тернопільської області

до Бзовицької сільської ради, с. Бзовиця, Зборівський район Тернопільської області

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: Помазанська С.І., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належним чином повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

В судовому засіданні 15.10.2014р. по розгляді даної справи колегією суддів оголошувалась перерва до 29.10.2014р.

Клопотання апелянта про відкладення розгляду справи суд відхилив, заслухавши думку представника позивача, яка заперечила проти нього, оскільки, інститут представництва в процесі від імені юридичних осіб не обмежує коло осіб, яким сторона доручає бути представником своїх інтересів в суді. І сама юридична особа в силу ч. 1 ст. 92 ЦК України не позбавлена права особисто вести свою справу в суді через свої органи.

До того ж клопотання відповідача документально не підтверджене. Явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2014 року у цій справі (суддя - Шумський І.П.) позов Зборівського районного споживчого товариства до Бзовицької сільської ради про визнання недійсним рішення задоволено та визнано недійсним рішення Бзовицької сільської ради №132 від 20 червня 2013 року "Питання безхазяйного майна". Стягнуто з Бзовицької сільської ради на користь Зборівського районного споживчого товариства 1218, 00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що безхазяйною вважається річ, яка не має власника або власник якої невідомий, а згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі прав на нерухомість, власником будівлі по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця, Зборівського району Тернопільської області зареєстроване Зборівське районне споживче товариство, у зв'язку із чим раді відмовлено у взятті на облік будівлі, як безхазяйної речі. На підставі ст. 335 ЦК України місцевий господарський суд зробив висновок про те, що рішення Бзовицької сільської ради №132 від 20 червня 2013 року "Питання безхазяйного майна" підлягає скасуванню, як таке, що суперечить даній нормі права.

Не погоджуючись із даним рішенням, яке на думку відповідача прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, Бзовицька сільська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що Зборівське районне споживче товариство набуло власності на приміщення за адресою вул. Головна, 3, с. Бзовиця, Зборівський район, Тернопільська область на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2011р. у справі № 13/25/5022-1120/2011 (яким за Зборівським РайСТ визнано право власності на будівлю магазину), дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р., однак, 21.03.2012р. скасоване Вищим Господарським судом України та направлено на новий розгляд у місцевий суд. З цього моменту, вважає скаржник, право власності на будівлю магазину за позивачем припинилось.

Крім того, вважає апелянт у даній справі також мають значення й рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2012р. у справі № 4/41/5022-390/2012(13/25/5022-1120/2011) та від 03.01.2013р. у справі № 6/68/5022-886/2012, згідно яких Зборівське РайСТ не є власником нежитлової будівлі (магазину). За таких обставин, Бзовицька сільська рада вважає, що рішення № 132 від 20.06.2013р. «Питання безхазяйного майна» прийняте нею в межах повноважень визначених чинним законодавством та відповідає приписам ст. 335 ЦК України, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції по даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу Зборівське районне споживче товариство доводи апеляційної скарги заперечило, зазначаючи, що майно з приводу якого прийнято рішення не є безхазяйним, оскільки в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться дані, відповідно до яких за позивачем визнається права власності на нього. Крім того, вважає позивач, має значення у вирішенні даного спору і постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014р. у справі № 819/589/14-а, якою відмовлено Бзовицькій сільській раді у задоволенні адміністративного позову до Реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції про взяття на облік безхазяйного майна - нежитлової будівлі по вул. Головна, 3, с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області. На підставі наведеного позивач просить рішення суду першої інстанції залишити вез змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, взявши до уваги викладене сторонами у судових засіданнях, дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, керуючись при цьому, наступними обставинами та такими мотивами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зборівського районного суду від 06.08.2008 року заяву Бзовицької сільської ради задоволено, приміщення будинку, що знаходяться в с. Бзовиця, вул. Головна, 3 передано у власність Бзовицької сільської ради як безхазяйне майно.

Ухвалою Зборівського районного суду від 25.11.2008 року за результатами розгляду заяви Зборівського РайСТ про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 року було скасовано.

Ухвалою цього ж суду від 01.12.2008 року заяву Бзовицької сільської ради про визнання безхазяйним приміщення, що знаходиться в с. Бзовиця по вул. Головна, 3, і передачу його у власність територіальній громаді - залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2011р. у справі №13/25/5022-1120/2011 за Зборівським РайСТ визнано право власності на будівлю магазину по вул. Головна,3 с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області. Дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р.

За таких обставин рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №13/25/5022-1120/2011 від 26.08.2011 р. набрало законної сили, що дало змогу позивачу по справі 17.12.2011р. зареєструвати за собою право власності на нежитлову будівлю магазину загальною площею 197, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський р., с. Бзовиця, вул. Головна, б. 3 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15007723).

Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01 грудня 2011 року у справі №18/63/5022-1511/2011, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р., визнано недійсними розпорядження Бзовицького сільського голови № 42 від 22.12.2003 р. "Питання безхозного майна"; рішення Бзовицької сільської ради № 58 від 18.03.2004 р. в частині затвердження розпорядження № 42 від 22.12.2003 р.; рішення № 70 від 18.08.2008 р. про визнання права власності на магазин по вул. Головна,3 в с. Бзовиця та оформлення свідоцтва про право власності.

21 березня 2012 року рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2011р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду 03.11.2011р. у справі № 13/25/5022-1120/2011 скасовані Вищим Господарським судом України, а справу направлено на новий розгляд у місцевий суд.

Саме постанову Вищого господарського суду України від 21.03.2012р. апелянт вважає таким, що припинило право власності на приміщення магазину за позивачем.

В подальшому, за результатами нового розгляду справи, 31.07.2012р. суд першої інстанції прийняв рішення у справі № 4/41/5022-390/2012(13/25/5022-1120/2011), яким, в задоволенні позовних вимог Зборівського районного споживчого товариства про визнання права власності в порядку набувальної давності на будівлю магазину було відмовлено. Таке рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р.

Крім того, по справі № 6/68/5022-886/2012 рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2013р. Зборівському районному споживчому товариству відмовлено у визнанні права власності на вказане приміщення. Дане рішення 21.03.2013р. переглядалось Львівським апеляційним господарським судом і 04.06.2013р. Вищим господарським судом України та було залишене без змін вказаними інстанціями.

Такі обставини, на думку апелянта, дали змогу Бзовицькій сільській раді прийняти рішення № 132 від 20.06.2013р. «Питання безхазяйного майна», яким рада вирішила: визнати безхазяйним майном нежитлову будівлю в с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, вул. Головна, 3; просити реєстраційну службу Зборівського районного управління юстиції, внести дані про вказаний об'єкт в реєстр безхазяйного майна.

З постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014р. у справі № 819/589/14-а вбачається, що 20.12.2013р. Бзовицька сільська рада звернулася із відповідною заявою в реєстраційну службу Зборівського районного управління про взяття на облік вищевказаного безхазяйного майна, однак держаним реєстратором цього ж дня прийнято рішення № 9282127 про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна, зокрема, будівлі що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський р., с. Бзовиця, вул. Головна, б. 3.

Частиною 1 статті 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

У матеріалах справи міститься акт робочої комісії про прийняття закінченого будівництва (початок робіт - 1988р., закінчення робіт - 1990р.), згідно якого магазин «Промпродтовари», що знаходить в с. Комунарка (с. Бзовиця, згідно указу Президії ВРУРСР від 14.09.1989р. № 8115-ХІ) числиться за Зборівським РайСТ. З технічного паспорта від 14.12.2011р. вбачається, що власником житлового будинку індивідуального житлового фонду (вул. Головна № 3) загальною площею 197, 1 кв. м. є Зборівське районне споживче товариство.

Про те, що право власності на приміщення магазину зареєстроване за Зборівським районним споживчим товариством, як правильно зазначив місцевий господарський суд, свідчить також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15007723 від 20.12.2013р., витяг про державну реєстрацію прав за реєстраційним номером 24849369 від 17.12.2011р., та постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014р. у справі № 819/589/14-а.

Частиною 2 статті 335 ЦК України передбачено положення відповідно до якого, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

З наведених вище норм права вбачається, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік з метою виявлення власника має бути зроблено оголошення в друкованих засобах масової інформації. Така постановка на облік є адміністративним актом, а не юридичним фактом, що впливає на цивільні правовідносини, об'єктом яких є дана нерухомість. Значення взяття на облік нерухомої речі полягає в тому, що з даного моменту починається перебіг строку (один рік), необхідного для пред'явлення відповідної вимоги до суду, а саме про винесення рішення щодо передачі такої речі у комунальну власність.

Відповідно до пп. 4 п. 88 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Кабінетом міністрів України від 22.06.2011 № 703, який діяв на момент виникнення правовідносин, державний реєстратор приймає рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна виключно за наявності таких підстав: у Державному реєстрі прав або його спеціальному розділі, інших базах даних, які використовує державний реєстратор, містяться записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, або записи про державну реєстрацію обтяжень речових прав на таке майно.

Вищезгаданою постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014р. у справі № 819/589/14-а відмовлено в задоволені адміністративного позову Бзовицької сільської ради Зборівського району Тернопільської області до Реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області про зобов'язання відповідача взяти на облік безхазяйне майно нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Головна, 3, с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області та внести записи до спеціального розділу Державного реєстру прав. Підставою відмови в задоволенні даного позову стало те, що право власності на вказану будівлю згідно запису про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно вже зареєстровано за Зборівським районним споживчим товариством.

Таким чином, Бзовицькою сільською радою при прийнятті спірного рішення не дотримано вимог ст. 335 ЦК України.

В частині 1 статті 21 ЦК України міститься положення, згідно якого суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За таких обставин, Львівський апеляційний господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, відтак рішення Господарського суду Тернопільської області 24.07.2014р. законним та обгрунтованим, у зв'язку із чим таке слід залишити без змін, а апеляційну скаргу апелянта без задоволення .

Враховуючи положення ст. 49 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2014р. у справі №921/647/14-г/6 без змін.

2. Судові витрати покласти на Бзовицьку сільську раду.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.11.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Матущак О.І.

Скрипчук О.С.