Рішення

від 06.10.2014 по справі 385/1401/14-ц

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Воровського, 3 Кіровоградської області, 26300

385/1401/14-ц

2/385/421/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2014 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ковальчук С. Я.,

при секретарі Шевченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайворон цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соломіївської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, ОСОБА_2, треті особи: Держземагенства в Гайворонському районі, реєстраційна служба Гайворонського РУЮ, ПП «Геопроект» про визнання недійсним рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Гайворонського районного суду з позовом до Соломіївської сільської ради Гайворонсбького району Кіровоградської області, ОСОБА_2, треті особи: Держземагенства в Гайворонському районі, реєстраційна служба Гайворонського РУЮ, ПП «Геопроект» про визнання незаконним та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що Рішенням Соломіївської сільської ради від 20.07.2010 року №441 за заявою йому було надано частину земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва розміром 0,075 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що в стверджується відповідним рішенням. За користування наданими у власність земельною ділянкою він сплачував земельний податок до Соломіївської сільської ради та звернувся до ради із заявою про надання дозволу на замовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,075 га для будівництва та обслуговування індивідуального дачного будівництва на території Соломіївської сільської ради в межах населеного пункту.

Рішенням Соломіївської сільської ради від 07.09.2010 року №446 йому надано дозвіл на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,075 га для індивідуального дачного будівництва. Але був вимушений звернутися та укласти договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність лише 20.05.2014 року. На підставі вищевказаного рішення він звернувся то землевпорядної організації ПП «Геопроект» в особі директора Сусол Л.О., з якою було укладено договір №09/05-14-г від 20.05.2014 року на створення (передачу) документації із землеустрою та договір №09/05-14-г від 20.05.2014року на супровід документації із землеустрою.

Згідно укладених договорів ПП «Геопроект» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність йому для індивідуального дачного будівництва на території Соломіївської сільської ради в АДРЕСА_1, що стверджується копією проекту.

Після розгляду Управлінням Держземагентства у Гайворонському районі заяви щодо відведення земельної ділянки державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення №РВ-3500048292012 від 16.07.2014 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.

Після отримання рішення Управління Держземагентства у Гайворонському районі він звернувся до голови Соломіївської сільської ради, внаслідок чого виявилося, що 21.05.2014 року Соломіївською сільською радою було винесено рішення №250 яким передано у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,0855 га, у тому числі по угіддях: 57. Кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток - 0,0855 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, що перебували в комунальній власності сільської ради.

Також вищезазначеним рішенням №250 сільської ради гр. ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,0855 га, у тому числі по угіддях: 35. Під житловою забудовою одно та двоповерховою - 0,0855 га., за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в комунальній власності сільської ради.

Тому виявилося, що згідно виданим рішенням Соломіївської сільської ради №250 від 21.05.2014 року, земельна ділянка гр. ОСОБА_2 частково накладається на його земельну ділянку, яка відведена у власність ОСОБА_1, що порушує його право на отримання земельної ділянки шляхом безоплатної приватизації.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав просить суд визнати недійсним рішення та визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасувати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку ОСОБА_2

Представник Соломіївської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнає, пояснив що сільською радою в рішеннях які видавались ОСОБА_2 допущені помилки, оскільки в дійсності ОСОБА_2 попередньо видавалась земельна ділянка розміром 0,06 га, а не 0,0855.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що правова позиція, викладена позивачем, є відтворенням його власного суб'єктивного уявлення про нібито його право власності та користування вказаною земельною ділянкою й є надуманою, оскільки жодного посилання на будь-яку норму права, згідно якої треба позбавити її права власності на земельну ділянку ним не надано, належні та допустимі докази в обгрунтування позовних вимог також відсутні, вважає вимоги позивача не обґрунтованими та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник Гайворонської міської ради в судовому засіданні позов не визнав, вважає позов не обґрунтованим та таким який не підлягає задоволенню.

Треті особи висловили думку про безпідставність заявлених вимог.

Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд вважає позов таким, що не є обґрунтованим на законі, а тому відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно положень статті 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що рішенням Соломіївської сільської ради від 20.07.2010 року №441 позивачу було надано частину земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва розміром 0,075 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Соломіївської сільської ради від 07.09.2010 року №446 позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,075 га для індивідуального дачного будівництва.

Позивач в порушення шестимісячного терміну звернувся для укладення договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність лише 20.05.2014 року.

Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства прийнято рішення №РВ-3500048292012 від 16.07.2014 року про вдмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.

21.05.2014 року Соломіївською сільською радою було винесено рішення №250 яким передано у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,0855 га, у тому числі по угіддях: 57. Кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток - 0,0855 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, що перебували в комунальній власності сільської ради.

Також вищезазначеним рішенням №250 сільської ради гр. ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,0855 га, у тому числі по угіддях: 35. Під житловою забудовою одно та двоповерховою - 0,0855 га., за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в комунальній власності сільської ради.

Позивач обґрунтовує своє право тим, що йому раніше ніж відповідачці було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність тому він має переважне право землекористування.

Дане твердження позивача суд сприймає критично, тому як рішенням Соломіївської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області № 232 від 15 травня 2009 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0855 га., у тому числі по угіддях: 35. під житловою забудовою одно - та двоповерховою - 0,0855 га., за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в запасі на території Соломіївської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Згідно висновку земельної конкурсної комісії Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою № 161 від 13 грудня 2012 року було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 площею - 0,0855 га., для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в запасі на території Соломіївської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області, який рішенням Соломіївської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області № 250 від 21 травня 2014 року було затверджено та передано земельну ділянку ОСОБА_2 у власність згідно проекту.

На підставі рішення № 250 від 21 травня 2014 року Реєстраційною службою Гайворонського районного управління юстиції Кіровоградської області було видано свідоцтво № 24355834 від 17 липня 2014 року про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0855 га., кадастровий номер 3521185100:02:000:0217. Таким чином відповідачкою ОСОБА_2 у повному обсязі дотримано процедуру набуття права власності на землю.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї , що передбачено частиною 9 ст.79-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 цього Кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

За частиною другою статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, частиною першою якої визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтями 2, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухому майно (земельні ділянки), право володіння; право користування (сервітут); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, право власності на земельну ділянку в особи може виникнути лише після прийняття уповноваженим органом відповідного рішення, якому має передувати розробка та погодження проекту відведення земельної ділянки з подальшою обов'язковою державною реєстрацією цього права.

Всупереч наведених вимог позивач не надав у обґрунтування своїх позовних вимог належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення його права власності на земельну ділянку або користування.

Підпунктом в) пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2014 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що з 1 січня 2002 року відповідно до статті 125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року у відповідності із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 5 березня 2009 року № 1066-УІ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами статтей 14, 41 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Рішення Соломіївської сільської ради №232 від 15.05.2009 року про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_2 розміром 0,0656 га прийнято судом до уваги, та прийнято до уваги пояснення представника Соломіївської сільської ради, який в судовому засіданні не заперечував факт про надання відповідачці земельної ділянки розміром 0,0855 га та підтверджено факт, що зазначені рішення ним підписано особисто.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 10, 60 ЦПК України, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що захист права на земельну ділянку можливо здійснити шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При цьому позивач зобов'язаний довести, що задоволення його потреб неможливо здійснити яким-небудь іншим необтяжливим для відповідача способом.

Так як суд всебічно та повно встановив всі обставини справи, необхідні для вирішення цивільно-правового спору, суд відмовляє в задоволенні позову в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88,130,174, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Соломіївської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, ОСОБА_2, треті особи: Держземагенства в Гайворонському районі, реєстраційна служба Гайворонського РУЮ, ПП «Геопроект» про визнання незаконним рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду Кіровоградської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: С. Я. Ковальчук