Постанова

від 05.11.2014 по справі 817/3129/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 817/3129/14 05 листопада 2014 року 09год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не з'явився, відповідача: представник не з'явився,   розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом    Державної податкової інспекції у м.Рівному  Головного управління Міндоходів у Рівненській  області               до    Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Рівне"              щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, - ВСТАНОВИВ : Державна податкова інспекція у м.Рівному  Головного управління Міндоходів у Рівненській  області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Рівне" щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання  про розгляд справи у відсутності його   представника. Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання 05.11.2014 року не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним   чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на  наступне. Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-Рівне" зареєстроване як юридична особа 19.08.2004 p., взяте на облік як платник податків  31.08.2004 р.. Платником ПДВ є згідно свідоцтва №  27935097 від15.09.2004  р.   Матеріалами справи стверджується, що за відповідачем  рахується заборгованість, в сумі 29 719, 81 грн., в тому числі: по податку на додану вартість в сумі 25 453, 30 грн. та 4123, 96 по податку на прибуток, виникнення  якого  стверджується розрахунком  податкової інспекції . Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд виходив з наступного. Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У відповідності до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до ст.59.1 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,  орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку,  визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З метою скорочення заборгованості Відповідача податковою інспекцією було сформовано і направлено першу податкову вимогу № 1/160 від 02.02.2009 року та другу податкову вимогу від 12.05.2009 р. №2/529, які відповідачем не виконані; здійснено запис у Державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу. З метою забезпечення виконання платником податків  своїх обов'язків, визначених Податковим кодексом України, майно платника податків, який має податковий борг передається у податкову заставу (п.88.1 ст. 88). Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. Суд зазначає, що позивачем по справі було прийнято Рішення №189 від 26.05.2011 р. про опис майна в податкову заставу. При цьому, податковим керуючим складено акт опису майна від 13.08.2014 за №50, яким, на підставі інформації установ, що здійснюють реєстрацію майнового стану, встановлено відсутність у боржника майна, що може бути описано в податкову заставу. Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно. Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу. Відповідно до п.п. 19 1.1.21. на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність встановлених п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках. Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.         Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Рівне" ( код ЄДРПОУ33082263), що знаходяться в банку. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                    Жуковська Л.А.